Коли дороги Кіровоградщини стануть європейськими?
Ти на суші, я на морі, ми не стрінемось ніяк…
Чи приведуть до Європи українські шляхи?
Останні роки Кіровоградщина значно рушила вперед в питанні капітальних ремонтів доріг. Роботи киплять, а подекуди й відкипіли. За новозбудованими шляхопроводами, в які вклали сотні мільйонів гривень, потрібен захист від «винищувачів» - великогабаритних фур, що є власністю підприємств. Маючи неспинну жагу заробити та заощадити, бізнесмени випускають на дорогу перевантажений транспорт, який у порушення норм перевозить більше вантажу за одну поїздку. Проблемою є те, що така економія дається їм просто та майже безкарно.
Спочатку ремонтуємо, а потім думаємо, як контролювати
На жаль, на Кіровоградщині будують дороги, а тільки потім міркують над питанням посилення вантажно-габаритного контролю. Цьогоріч єдиним пересувним комплексом для контролю великовагового транспорту на території області було перевірено близько 9,5 тис. транспортних засобів. В їхній роботі виявлено порушень на загальну суму 188 тис. євро. За словами начальника управління трансбезпеки в Кіровоградській області Олександра Кокуленка, однієї лабораторії недостатньо для якісної перевірки вантажівок горе-підприємств.
- На сьогодні відповідно до розпорядження голови Кіровоградської ОДА існує сім затверджених площ для здійснення вантажно-габаритного контролю. На балансі є один пересувний ваговий комплекс. При такій інтенсивності руху його недостатньо. Для нормальної роботи нам треба шість вагових комплексів, - повідомив Олександр Кокуленко.
На думку начальника Служби автомобільних доріг в Кіровоградській області Вадима Коюденка, для якісного збереження доріг також необхідно і більше майданчиків для зважування.
- В області існує сім майданчиків. Їх потрібно збудувати, як мінімум 15, - каже чиновник.
Минулого тижня з робочим візитом Кіровоградщину відвідав начальник Державної служби України з безпеки на транспорті Михайло Ноняк. Метою візиту була перевірка роботи підлеглих на місцях та співпраця з обласною владою.
- Якщо хочемо мати гарні дороги, має бути більше стаціонарних чи пересувних вагових комплексів. Стаціонарний більш вартісний. Щоб не витрачати великі кошти, купуються пересувні… Під час зустрічі з місцевою владою хочу обговорити питання виділення коштів на закупку пересувних вагів. Вони коштують небагато, - розповів Михайло Ноняк.
Щодо державної допомоги, до кінця року Кіровоградщина отримає три пересувних вагових комплексів-лабораторій єврозразка. Куплені вони будуть за 78 мільйонів гривень.
- Новопридбання зможуть не лише перевіряти перевантаження транспорту, а й працюватимуть на перевірках пасажирських перевезень, таксі тощо. Вони будуть оснащені оргтехнікою, буде можливість робити фото- та відео фіксацію, – сказав Михайло Ноняк. - Якщо ми матимемо чотири пересувних комплекси, то вони зможуть їздити по всіх напрямках області.
Безпека – понад усе
Пан Ноняк поділився планами розвитку транспортного контролю.
- В нас є бачення розвитку дистанційного контролю за прикладом Європи. В проїжджу частину вбудовані датчики і одразу інформація передається до наших інспекторів, які виявляють порушника, не зупиняючи десятки транспортних засобів, а зупиняють той, що потрапив в зону ризику, – пояснив очільник трансбезпеки.
Загалом безпека на дорогах – одна з найбільш болючих тем для України та Кіровоградщини зокрема. Про неї, зокрема, під час прес-брифінгу в Києві розповідав журналістам регіональних ЗМІ Міністр транспорту та інфраструктури Володимир Омелян. Це вже друга зустріч з посадовцями українського уряду учасників проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», яка проходила за сприяння Офісу Віце-прем'єр-міністра України з європейської та євроатлантичної інтеграції. Організували спілкування колеги з громадської організації «Інтерньюз-Україна».
- Поки що з нас сміються, але насправді це майбутнє – в якому вже живе Європейський Союз і куди ми повинні йти, - каже міністр. – Статистика свідчить, що на автошляхах щороку гине понад 4 тисячі українців. Через те запровадження нових, європейських стандартів безпеки – один з пріоритетів державної політики. Завдяки заходам, які зараз вживаємо, ми маємо на меті скоротити смертність удвічі, а дасть Бог – звести до нуля.
Водяні пертурбації
Очевидно, зміни торкнуться не лише доріг з твердим покриттям, а й інших стратегічно важливих напрямків – морських, річкових та повітряних.
- Ми розпочали реформу морської галузі. Фактично це був аналог Укравтодору, але на морі. Ми змогли переламати ситуацію з хабарництвом і тут (раніше Володимир Омелян повідомив, що в Укравтодорі розкрадалося від 50 до 70 відсотків коштів – Авт). - Адміністрація морських портів України традиційно була джерелом корупції. Призначенням нового керівника – а будь-яка система починається з якісних людей – вдалося змінити ситуацію. Провівши два тендери, зекономили півмільярда гривень, які мали бути вкрадені й розпорошені по приватних кишенях.
- Ми хочемо запустити річку, зараз іде шалена боротьба в парламенті, бо група лобістів не допускає зміни правил і хоче зберегти старе становище, - пояснив Омелян. - Але я переконаний, що ми переможемо і запустимо всю річкову інфраструктуру. Ми хочемо включити Дніпро в мережу європейських річок. За рахунок цього ми зможемо запустити суднобудівництво, а отже оживити заводи, створити робочі місця.
Повітряна реанімація
Найближчим часом уряд планує запустити програму регіональних аеропортів, в тому числі – відродити аеропорт у Кропивницькому. Як відомо, він через нерентабельність зупинив роботу понад 20 років тому.
- До 2030 року в нас є амбітний план збільшити кількість аеропортів в Україні до 50, в тому числі – аеропорт у Кропивницькому, - заявив Омелян, відповідаючи на запитання редакторки «Первой городской газеты» про долю колишнього аеропорту Кіровоград.
Міністр порівняв Україну з Туреччиною, де на початку 90-х було менше 10 аеропортів, а зараз при підтримці уряду успішно функціонує 50. Україна мала 51 аеропорт, але у 2015 році ледь функціонували 4. Щоб відродити авіаційні традиції держави, має бути збалансована стратегія.
Володимир Омелян зазначив, що окремі аеропорти можуть працювати як хаби, наприклад, Бориспіль, Харків, Одеса, Львів. Окремі аеропорти можуть бути регіональними – зв’язувати регіон з містами України та навіть найближчими державами. Окремі аеропорти можуть виконувати функції внутрішнього зв’язку між областями.
- Вже в наступному році уряд виділить 800 млн грн. на три аеропорти. Перший з них – Одеса, але будуть інші, - пообіцяв міністр.
Отже, можливості є. Чи вистачить політичної волі ними скористатися?
Дмитро Семенюк, Людмила Макей
Нагадуємо: на Кіровоградщині взялися активно ремонтувати дороги
Показуха по-радянськи, або як біля Знам’янки перед прем'єром "танцювали"