На Кіровоградщині, у мальовничому селі Червоновершка, є незвичайна школа
Приїхавши до села Червоновершка, що на Компаніївщині, на відкриття меморіальної дошки отаману Холодного Яру Нестеренку-Орлу, ми з подивом дізналися, що школа розташована у лісі. І дійсно, минаючи сільраду, греблю і ставок з білими лебедями, дорога привела нас до лісу, серед якого і заховалася сільська школа.
У 1854 році поміщик Кирило Васильович Соколов-Бородін почав будувати собі будинок за проектом відомого єлисаветградського архітектора Андрія Достоєвського, брата Федора Достоєвського. Будівництво завершилось через три роки.
Виявився цікавий факт: коли роботи з будівництва маєтку завершились, поміщик розплатився з Андрієм Достоєвським і вручив йому конверт з грошима. Архітектор вирушив додому і по дорозі заглянув у нього, виявилось, що там було лише 10 рублів. Тож Достоєвський повернувся у село і сказав Соколову-Бородіну, що то дуже замала сума і його робота коштує значно більше - 100 рублів. Поміщик розплатився з архітектором, і конфлікт було владнано.
Ось такий вигляд мав маєток у позаминулому столітті. Треба додати, що біля правої частині будинку була башта (видно на фото), яка завалилася пару років тому.
Будинок оточений деревами, особливо гарні сосни, які вирізняються на фоні голих осінніх дерев.
В часи радянської влади це помешкання використовувалось як будинок відпочинку для обраних. І лише у 1957 році його передали місцевій сільській школі. У цьому році Червоновершська ЗОШ відзначає своє 60-річчя. З цієї нагоди у кабінеті директриси Світлани Михайлівни розміщений стенд на тему історії школи. А у вестибюлі вчителі разом зі школярами до Дня української писемності оформили експозицію, у якій представлена незвичайна книга - ГРАММАТИКА СЛОВЕНСЬКА
До речі, жителі села приходять до Світлани Демідової за книгами, адже місцева бібліотека давно не поповнюється новими виданнями.
Наразі у школі навчаються 120 дітей. Приємно було спостерігати, як школярі займаються фізкультурою на лоні природи. А от саме приміщення школи має безліч проблем: воно конче потребує ремонту, але поки що влада не виділяє кошти на такі потреби. Класи мають високі стелі, тому їх складно опалювати, а опалення, хочу зазначити, досі пічне.
З другого поверху школи є вихід на горище, де можна було б створити музей, але на це також потрібні гроші. Якщо будемо зволікати, то з часом втратимо усю споруду.
Тож сподіваємось, що влада знайде ресурси, щоб зберегти цей архітектурний і історичний пам’ятник для наступних поколінь.
Незамінний транспортний засіб у сільській місцевості
Учора, 9 листопада, біля будівлі школи пройшло урочисте відкриття меморіальної дошки отаману Холодного Яру, який народився у цьому селі.
Четвертий (та останній) серед загально обраних і визнаних головних отаманів Холодного Яру був вчителем, тож, встановлення меморіальної дошки на будівлі школи стало символічним продовженням його просвітницького шляху як педагога.
Олена Скочко
