Фонд художнього музею поповнився матеріалами стосовно художника Якова Калашника

 

9 січня 2018 року до фонду Кіровоградського художнього музею передали фото рідного обійстя художника з Новомиргородщини Якова Калашника. 

 

Олена Скочко, кропивничанка, родичка відомого художника, депутат Фортечної районної у м.Кропивницькому раді, минулим літом відвідала могилу Якова Калашника, а також хату у селі Листопадово, Новомиргородського району, у якій народився і виріс майбутній художник. Вона поспілкувалась також з двоюрідними братами Якова Петровича і зібрала деякі спогади про життя і творчість митця, були уточнені деякі цікаві деталі його біографії. Тож ці матеріали були передані Миколі Правді, науковому співробітнику художнього музею.

 

Довідка: 

 

Яків Петрович Калашник - художник самобутній і оригінальний, з особливим, своїм баченням світу, зі своєю творчою манерою. Його добротний внесок в українську культуру в роки тоталітарної держави не потрапив в поле зору науковців з причини творчого «інакодумства» та прихованого українофільства, яке комуністичною ідеологією однозначно трактувалося як буржуазний націоналізм. Яків Калашник не писав соціалістичний реалізм в тому вигляді, який би сподобався представникам влади, «незручний» художник зазнавав критики за нібито вплив західного буржуазного живопису на його творчість. 

В роки його життя мистецтвознавці та журналісти прізвище Калашника намагалися не згадувати і не помічати.

 

Народився майбутній майстер живопису 25 травня 1927 року в селі Листопадове Новомиргородського району Кіровоградської області. Його батько, Петро Калашник, був арештований НКВД за знайдений на горіщі жовто-блакитний прапор у 1941 році, відтоді родина його не бачила.

 

Після закінчення війни Яків закінчив фабрично-заводську школу, працював токарем на заводі. В 1946-1951 роках вчився в Одеському художньому училищі. У 1952-1959 роках навчався в Ризькій академії мистецтв де його вчителями були відомі латиські живописці Отто Скулма та Едуард Калниниш. Після закінчення академії потрапив до Дніпропетровська (нині Дніпро). Викладав в місцевому художньому училищі, де його учнями були відомі сучасні художники Феодосій Гуменюк, Михайло Надєждін, Володимир Волохов, Віктор Загубибатько та багато інших славетних художників. Всього за вісім років життя в Дніпропетровську (нині Дніпро) Яків Петрович став майстром малярства, учителем для багатьох талановитих учнів, насолодився муками творчості, давав гідну відсіч заздрісникам, настраждався через невиліковну хворобу і пішов у потойбічний світ 5 листопада 1967 року. Поховали художника згідно його заповіту в рідному для нього селі Листопадове Новомиргородського району Кіровоградської області. Його іменем у селі названа вулиця, на якій він народився і провів дитинство.

 

 

Пам’ять про видатного митця поступово повертається зокрема і шляхом популяризації його творчості через виставки та експозиції. Так в Кіровоградському обласному художньому музеї 25 травня 2012 року до 85-річчя митця була відкрита експозиція «Майстер Етюдів», а в музеї українського живопису у Дніпропетровську в червні 2015 року пройшла ретроспективна виставка творів Якова Петровича Калашника. До речі, частина експозиції складалася в тому числі і з картин із фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею.

 

 

На картині Михайло Надєждін у студентські роки