У Кропивницькому представляють «Блакитний собор Якова Паученка»
Блакитний собор Якова Паученка
В Кропивницькому в музеї Олександра Осмьоркіна презентована виставка однієї картини «Блакитний собор Якова Паученка», присвячена Дню Хрещення Київської Русі-України, який вже понад десятиліття саме 28 липня, в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, відзначається на державному рівні згідно з відповідним Указом Президента України.
Про це пише сайт міської ради м. Кропивницького
Сучасна історіографія вважає, що утвердження християнства на Русі було тривалим і складним процесом, що розтягнувся у часі на багато століть, пройшовши у своєму розвитку кілька важливих стадій - від спонтанного проникнення християнських ідей і цінностей до язичницького середовища, боротьби християнства та інших світових релігій за сфери впливу, проголошення християнства державною релігією Київської Русі, протистояння язичницького суспільства новій ідеології, а ключовою подією стало масове хрещення у 988 році мешканців Києва, згодом й інших міст держави князем Володимиром Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на підвладній йому території.
Основою незвичайної музейної виставки є живописний твір відомого кропивницького митця заслуженого художника України Сергія Шаповалова «Блакитний собор», на якому зображено унікальну пам’ятку історії, містобудування та архітектури 1912 року, до речі, загальнодержавного значення – Свято-Вознесенський собор у місті Бобринці Кіровоградської області, зведений за проектом талановитого єлисаветградського зодчого Якова Паученка, та й іконостас цього величного храму також був виготовлений в іконостасній, художньо-іконописній та позолотній майстерні архітектора, успадкованою ним від батька.
Не менш цікавою є й історія написання цієї картини та те, як вона потрапила до фондів музею. Твір написаний живописцем у 2014 році і цей факт вже є символічним для музейників, адже рівно за сто років до того художник архітектури Яків Васильович Паученко, маючи всього 48 років, пішов з життя, залишивши нам чарівні будівлі, що нині є не просто архітектурними перлинами історичного центру нашого міста, а його візитівкою. А подарував Сергій Шаповалов це полотно до музейної колекції 21 березня 2016 року - в день народження Якова Паученка під час урочистостей з нагоди відзначення його 150-річного ювілею, напередодні якого міська влада одну з центральних вулиць, на якій розташований власний будинок зодчого і де нині музей його племінника Олександра Осмьоркіна, перейменувала на честь архітектора.
Доповнюють виставку оригінальні матеріали з музейної скарбниці – Диплом Якова Паученка, випускника Училища живопису, ваянія і зодчества Московського художнього Товариства 1896 року, та копії карток з фотоальбому, що разом з книгами колекціонера Олександра Ільїна зберігається у відділі рідкісної книги обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського, які яскраво ілюструють успішну діяльність іконописної майстерні архітектора, що почала діяти ще у 1861 році. Є в цьому альбомі і фото Якова Паученка біля іконостасу Свято-Вознесенського собору.
«Собор було закладено 1898 року в центральній частині базарної площі Бобринця. Безпосереднє будівництво собору почалося 1905 року на кошти місцевих мешканців, однак більшу частину пожертв зробили меценати. Найбільшими з них стали дійсний статський радник Артем Ворников та купчиня Ганна Дмитрян.
Як і більшість п’ятиглавих храмів собор Вознесіння відрізняється підкресленою висотністю. У плані собор має хрестоподібну побудову, центральний купол посаджено на 12-гранний барабан. Інші чотири куполи розміщені на 8-гранних. Із заходу над головним входом підноситься дзвіниця. В об’ємному влаштуванні церкви збережено принцип трьох основних частин: притвор, неф, вівтар. Досить своєрідним є вирішення інтер’єру. Відкриті ребра арок, що перетинаються, розкривають внутрішній простір, утворюючи оригінальну конструкцію, якій немає аналогів на території нашого краю. Циліндричні склепіння храму ніби народжують центральний четверик із парусами, який є основою для світлового барабана.
В 1912 році, на свято Вознесіння тут провели першу службу, тому і назву собор отримав Свято-Вознесенський. І хоча в 1914 році Я.В.Паученко пішов з життя, оздоблювальні роботи храму його майстерня провадила до 1917 року. Розписаний храм був тільки частково. Художники майстерні Я.В.Паученка розписали склепіння, на яких зобразили Ісуса Христа і чотирьох євангелістів. На правій частині храму було зображено зняття Ісуса з хреста. Ліву не встигли розписати - почалася революція. За радянської влади з соборних куполів було знято позолоту, дзвони пішли на переплавку, а собор перетворився на склад. У 1933 році в ньому зберігали зерно, пізніше різні товари місцевої торгівлі. Від неминучої загибелі будівлю врятувало лише те, що її, зрештою, передали для створення районного історичного музею. Тепер храм повернено вірянам. Він отримав друге життя. І знову бобринчани поспішають на службу, на яку скликають їх церковні дзвони», - зазначається у доповіді провідного наукового співробітника музею, заслуженого художника України та фахового мистецтвознавця Андрія Надєждіна, з якою він виступив на науково-практичній конференції на тему: «Роль собору Різдва Божої Матері в духовному житті Єлисаветградського краю», присвяченій 200-річчю кафедрального собору Різдва Божої Матері, що відбувалася в нашому місті у вересні 2012 року.
Тож, завітайте до художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна на вулиці Архітектора Паученка, 89, адже влаштування виставки «Блакитний собор Якова Паученка» є своєрідним мистецьким подарунком для вірян і всіх, хто відчуває духовність у своєму серці і свідомості, постійно звертаючись в молитвах дарувати мир і добробут нашій Україні.
