Електронні квитки у Кропивницькому: коли та навіщо?

 

Безготівкова оплата проїзду в громадському транспорті — не новинка для багатьох міст України. Переваги електронного квитка вже відчули на собі пасажири у Києві, Львові, Кривому Розі, Черкасах, Сумах... У Кропивницькому це питання досі залишається відкритим. Хто стоїть на заваді прозорості та контролю за перевізниками, які плюси е-квитка для містян — з’ясовувала «Первая городская газета».

 

Можливістю е-оплати проїзду у міському транспорті користуються не лише міста-мільйонники, а й районні центри та невеликі міста по всій Україні: Гадяч, Ізмаїл, Бахмут, Калуш, Авдіївка, Кременчук, Маріуполь, Сєвєродонецьк, Краматорськ. У Кіровоградській області це Знам’янка та Олександрія. Причому «безготівка» в них досить популярна. За статистикою, з початку року до кінця квітня оплатою через термінал та карткою будь-якого банку чи пристроєм з NEC у Кривому Розі скористалися 40,5 тис. разів, у Бахмуті — більше 5 тис., в Ізмаїлі — майже 2 тис, всього — майже 85 тисяч в цілому по Україні. Чи користуються українці оплатою через сканування QR-коду, знову ж таки красномовно свідчить статистика. За цей самий період у Львові здійснено 1 млн 340 тис. транзакцій, у Миколаєві — 105, 4 тис., у Маріуполі — 20,7 тис. За півроку по Україні було придбано 2 млн 303 тис. електронних квитків на міський транспорт через QR-код. З електронним проїзним зафіксовано майже 12 тис. операцій у Дніпрі та 66 — у Хмельницькому, загалом — 17,3 тис. по Україні. Незважаючи на непопулярність маршрутів у Знам’янці та Олександрії, де пропонують для оплати QR-код, численні спроби вандалів зірвати чи зіпсувати плакати з QR-кодом, за цей же період було здійснено 88 та 52 оплати відповідно.

 

На початку січня альтернативні способи оплати могли з’явитися і у нас в місті. Зокрема, кропивничанин Володимир Хромов зареєстрував петицію про безконтактну оплату за проїзд. «Давайте наблизимося до сучасної цивілізації! В міських маршрутках запровадимо е-квиток. Переваги: поповниться міський бюджет, з’являться кошти для придбання нових автобусів та тролейбусів, поліпшиться якість перевезення пасажирів», — йшлося у петиції. Тоді вона набрала 455 підписів з 450 необхідних. Тобто містяни вже були готові перейняти досвід своїх співгромадян. Більшість не проти й зараз, як показує наше опитування. Дехто однозначно підтримує появу альтернативних способів оплати та готовий перейти на них повністю.

 

— Я думаю, смартфоном розраховуватися зручніше, ніж готівкою. Телефон завжди при собі, а гроші можна забути вдома.

 

— Звісно, карткою чи телефоном краще, щоб не носити з собою купу паперових грошей. Зараз у мене практично всі гроші на картці.

 

Хтось — за те, щоб був вибір.

 

— Було б добре, якби можна було обирати: або готівка, або картка чи смартфон. Тому що часто трапляється, що всі гроші на картці, тоді, щоб проїхати у транспорті, треба йти до банкомату і знімати гроші, іноді з великими відсотками.

 

— Зручніше карткою чи телефоном або ж взагалі проїзним. Купив проїзний на місяць — і катаєшся скільки завгодно.

А комусь більше до душі паперові гроші — переважно людям старшого віку.

 

— Мені зручніше готівкою, бо я так звик. Але в принципі, звикнути можна до всього, тому якби ввели безготівковий розрахунок, теж було б непогано.

Але у січні міська рада не підтримала ініціативи прихильників нових технологій. Хоча міський голова Андрій Райкович заявляв, що вже в лютому «у громадському транспорті Кропивницького буде задіяна система розрахунків «Електронний квиток», оскільки вона одночасно дає можливість оцінити пасажиропотоки на маршрутах та проконтролювати кількість здійснених перевезень пільгових категорій громадян» (офіційний сайт міської ради Кропивницького), але «представники української ІТ-компанії, які мають значний досвід реалізації подібних проектів на транспорті» до міста так і не прибули. Чи є зрушення в цьому питанні наприкінці липня, ми запитали начальника управління розвитку транспорту та зв’язку Віктора Житника.

 

—  Управління транспорту працює над проблемою запровадження безготівкової оплати, але не все так просто, особливо у нашому місті. Це стосується насамперед приватних перевізників. Ми маємо справу не з одним перевізником, а з дев’ятьма. Їм буде досить накладно закупити обладнання для розрахунку смартфоном. Це додаткові витрати на утримання, профілактичні роботи, ремонт. До того ж до процесу розрахунків необхідно підключити оператора, який надає телекомунікаційні послуги, щоб він зводив усі повідомлення на перевізників. Є певні нормативні акти, які потребують проведення тендерних процедур з визначення оператора, який зможе задовольнити наші вимоги стосовно наявності такої послуги. За цю послугу певну частину коштів повинні сплачувати самі перевізники — це мінімум три відсотки. Відповідно і користувачі громадського транспорту муситимуть більше платити за проїзд. Питання, чи готові до цього містяни. З комунальним транспортом все не так складно. Проте конкретних дат запровадження е-квитка сказати не можу, ми над цим працюємо, — заявив Віктор Житник.

Та чи виправдані побоювання чиновників щодо високої вартості е-квитків?

 

 

Банк пропонує три способи безконтактної оплати:

 

— Безперечно, електронна система оплати має багато переваг. Вона надасть перевізникам можливість контролювати своїх водіїв та спростить оплату для груп населення, які користуються смартфоном. Але є мешканці, які ним не користуються. Тому ціна питання залежить і від відсотку населення, яке буде сплачувати безготівково, — коментує Віктор Житник.

 

— Ми пропонуємо е-квитки як альтернативу оплаті готівкою, а не єдиний можливий варіант оплати. Поки всі громадяни не перейдуть на картки, поки ходитиме готівка, у пасажирів повинен бути вибір: розрахуватися готівкою або через термінал у кондуктора чи в спеціально встановлених валідаторах. Якщо ми розраховуємося карткою в супермаркетах, то чому не можемо так само сплачувати за проїзд? — говорить Олена Тітаренко.

Привілеями безготівкової системи вже користуються і в Знам’янці, і в Олександрії. То чому ж від них досі відмовляються в обласному центрі?

 

Наталка Нічишина