Чи достатньо об’єктів укриття для захисту населення у Кропивницькому

24 лютого 2022 року мешканці Кіровоградщини, втім як і всієї України, прокинулися під невтішні новини – почалися масові бомбардування столиці й інших міст. Що робити в такому випадку і як убезпечити своє життя і близьких, мало хто знав. Зрозуміло, що слід ховатися від ракет і бомб якомога глибше під землю, але як чинити це на практиці, переважна більшість містян не здогадувалася.

Первинний шок

Невдовзі довелося звикати жити під моторошне завивання сигналу повітряної тривоги. Мешканці приватного сектору, зачувши характерні звуки небезпеки, могли спуститися в льох, який обладнаний практично на кожному подвір’ї. Ті, хто живуть у багатоповерхівках, можливо, і хотіли б сховатися у підвалах під своїми будинками, та вони часто-густо виявлялися наглухо зачиненими.

А якщо тривога застала не вдома, то й узагалі невідомо, де переховуватися. Попервах муніципальний транспорт – автобуси й тролейбуси – зупиняли рух на момент повітряної тривоги, і пасажири мали просто виходити й діставатися до необхідної адреси пішки. Згодом цю норму скасували.

Люди взялися самотужки впорядковувати укриття. У підвалах великих будинків зробили прибирання, занесли стільці, воду і сякий-такий провіант. Надійність подібних об’єктів навіває сумніви. Навряд чи вони впораються з ракетною атакою, адже більше шансів вижити у такому приміщенні хіба що під час артобстрілу.

Кількість бомбосховищ зростає

Влада теж не сиділа, склавши руки. Стали відшукувати об’єкти, що за радянських часів були записані як бомбосховища, і виявляти, кому вони нині належать. Багато які з них виявилися непридатними до використання. В інших давно облаштовані спортзали, кав’ярні, перукарні тощо.

Деякі все ж удалося повернути в муніципальну власність і почати упорядковувати. Так, у лютому 2023 місцеві депутати проголосували за передачу у власність міста двох об’єктів укриття, розташованих на території колишнього заводу «Друкмаш». Приміщення під адмінкорпусом здатне прихистити 1840 осіб. Ще одна споруда на території має місткість 1170 людей. Бомбосховища відремонтують, і кропивничани зможуть ними користатися.

Початок повномасштабної війни підштовхнув власницю старовинної двоповерхівки в центрі Кропивницького на розконсервування бомбосховища, зробленого під будинком ще за часів Другої світової. Торік у березні почалися роботи з облаштування приміщення, розрахованого на тисячу осіб. Підвал сягає вглиб на 3 метри, має стіни завтовшки в метр. Тут наявні туалет, усі комунікації, каналізація. Щоб укріпити стіни армованою стяжкою, викласти підлогу, розмурувати вхід і зробити сходи, підприємиці знадобилося 2 млн грн. У приміщенні температура повітря завжди тримається на позначці +15 градусів.

Та далеко не все так райдужно з об’єктами укриття в нашому місті. Зі 147 бомбосховищ, що є на обліку муніципалітету, не в усіх наявні вентиляція, туалети й інші атрибути.

Проблеми та рішення

Проводити очне навчання у школах і вишах без наявності укриття взагалі заборонили. Тож освітянам довелося розконсервовувати наявні підвали чи навіть басейни, які вже давно не використовувалися за прямим призначенням. Нині в місті нараховується 36 укриттів, облаштованих у НВО й дитсадках.

Та чи можна розглядати шкільні укриття як об’єкт захисту не лише для школярів, але й для перехожих, яких тривога застала поблизу навчального закладу? Ще минулого літа молодик завітав до школи №14 і попросився в укриття, але охоронець виставив незнайомця на вулицю зі скандалом, попри завивання сирени.

Подібні випадки непоодинокі. Часто-густо люди приходять до підвалу і бачать величезний замок. А хто володіє ключами й має відчиняти приміщення, незрозуміло.

Куди ховатися містянам у разі небезпеки

Якщо повітряна тривога застала людину не вдома і не на роботі, взагалі складно уявити, куди бігти у разі необхідності. Місцева влада оголосила про зведення на зупинках громадського транспорту надійних укриттів. Таке бомбосховище вже функціонує на вулиці Шевченка біля магазину «Ятрань». Але цього конче недостатньо для потреб обласного центру, який останнім часом поповнили тисячі внутрішньо переміщених осіб, змушених покинути свої оселі в районах активних бойових дій.

До того ж подібна конструкція навряд чи врятує від прямого попадання «Іскандерами», «Калібрами» чи ракетами типу «Х». Але вона хоча б від ураження їхніми уламками може захистити.

Державні установи, банки, «Укрпошта» й інші об’єкти під час повітряної тривоги роблять перерву в роботі. Люди, яким конче необхідно розв'язати власні питання, змушені виходити на вулицю. Переважно вони не розходяться, стоять під дверима в очікуванні сигналу відбою. Нікому й на думку не спадає шукати укриття.

Великим містам у цьому плані пощастило більше. Кияни, харків’яни, дніпряни можуть на випадок небезпеки спуститися в метро. Мешканці Кривого Рогу перечекають ракетні атаки на підземних станціях швидкісного трамвая.

Кропивничани мають в запасі лише один-єдиний підземний перехід поблизу Критого ринку, кілька підземних громадських вбиралень – неподалік Автостанції №2, Центрального ринку і в Ковалівському парку.

Підземних торгових центрів у нас практично немає, окрім «Лісової пісні» і магазину АТБ, що розміщується в підвалі під школою №6. З підземними паркінгами така ж плачевна ситуація. Залишаються тільки комунальні підприємства і владні установи.

Що ж робити жителям обласного центру, якщо почули сигнал тривоги? Насамперед зазирнути на сайт Кропивницької міської ради й переглянути перелік укриттів поблизу. Наразі їхня кількість налічує 147 об’єктів.

Анета Цегельник

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів