Кіровоградщина: Нашому видатному земляку Гнату Юрі минуло 135 років

 

8 січня виповнюється 135 років від дня народження Гната Петровича Юри – актора, режисера, одного із фундаторів, організатора і керівника Київського державного академічного українського драматичного театру імені Івана Франка, розповіли в Літературно-меморіальному музеї І. Карпенка-Карого. Ім’я Гната Юри широко відоме не тільки в Україні, а й далеко за її межами. 

 

 

Наш земляк народився 1888 року в селі Федвари (нині - село Підлісне Олександрівського району Кіровоградської області). Доречно сказати, що родина Петра та Меланії Юрів дала нашій культурі чотирьох акторів – Гната Юру, Терентія Юру, Олександра Юру-Юрського і Тетяну Юріївну.  

 

Після закінчення трикласної земської школи хлопець працював разом із батьком у волосному управлінні, переписуючи папери. У 12-річному віці був прийнятий на службу у Єлисаветградську нотаріальну контору. Згодом екстерном склав іспити в Єлисаветградському земському реальному училищі. 

 

 

У Єлисаветграді Г. Юра знайомиться з виставами гастрольних театральних труп. Це привело юнака до аматорського колективу українського драматичного гуртка при заводі братів Ельворті. У нашому місті відбулося його особисте знайомство з Марією Заньковецькою і Панасом Саксаганським. 

 

У 1907 році розпочалася професійна робота Юри в трупі Максимовича. Призов до царської армії перервав театральну діяльність. Служив в м. Олександрія. У жовтні 1913 року на запрошення дирекції театру «Руська бесіда» переїхав до Галичини. 

 

 

Перша світова війна повернула актора до України. Невдовзі Лесь Курбас, який керував «Молодим театром», запросив Юру до Києва. Через кілька років Гнат Юра і його однодумці утворили новий мистецький колектив. Сталося ця подія 28 січня 1920 року. Театр назвали ім’ям Івана Франка. 

Як актор Юра увійшов до числа кращих майстрів української сцени, зіграв понад сто ролей. Юра-режисер здійснив понад двісті постановок.  

 

Наш земляк залишив помітний слід і в кіно, знявшись у кількох фільмах: «Прометей» (1936), «Запорожець за Дунаєм» (1937), «Тарас Шевченко» (1951).  Були екранізовані його театральні вистави «Украдене щастя», «Мартин Боруля», «Сто тисяч».  

 

Гнат Петрович добре знаний як театральний критик, теоретик та історик театру. Його перу належать чотири книги, велика кількість статей, понад 20 праць з питань театрального мистецтва.  

 

Гнат Юра помер 18 січня 1966 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.  У 1967 році його ім’ям названо одну зі столичних вулиць. В Олександрії, на фасаді місцевого театру, теж встановлена меморіальна дошка знаному земляку. У Києві, у сквері біля Національного театру ім. І. Франка, відкрито пам’ятник Г. Юрі, де він зображений у ролі Швейка. У селі Підлісному на Кіровоградщині встановлено погруддя Г. Юри.