Доторкнутись до прекрасного... Творчість Ніни Бредихіної

 

Щодня перед кожним з нас постають запитання: хто я, навіщо я прийшов у цей світ, куди йде моє життя, що залишу після  себе, чи хтось колись про мене згадає? Здається, це прості питання, але дати відповідь на них стає все важче й важче...

Ось уже понад двадцять років учні Новомиколаївської гімназії (школи №29) проводять зустрічі з письменницею рідного краю Ніною Миколаївною Бредихіною, яка своєю торчістю намагається знайти відповіді на нелегкі життєві питання, що постають не тільки перед учнями середньої та старшої школи, а й перед дорос-лими. Її збірки «Рідна земля», «Холодний Яр», присвячені великим нашим святиням, легендарним народним постатям, рідним місцям нашої України, стали  близькими для учнів. А пісні зі збірки «На крилах пісні» вив-чаються напам’ять.

 

З надзвичайним захопленням школярі 5-х класів декламують поезії зі збірки «Пори року», створюючи презентації та костюми до власних виступів.  

 

Незабутньою залишиться у пам’яті учнів 11-х класів  зустріч з Ніною Миколаївною, членом обласного літературного об’єднання «Степ», та ветераном війни Олексієм Михайловичем Чмілем. Із завмиранням серця старшокласники слухають поетичні твори Ніни Миколаївни про трагічні події війни 1941–1945 років, свідком якої вона була. Як тяжко жилося під гнітом фашистським, як гинули невинні люди, яке нещасливе дитинство дісталось тому поколінню – ось про що звучать поетичні рядки поетеси.

А наше рідне місто! Багато нового й цікавого почули учні про нескореність перед німцями кіровоградських жителів.

Слухаючи поезії зі збірки «Холодний Яр», учні уявляють легендарні народні постаті, дорогу історію рідного краю, святі місця нашої України.

Найголовнішою звучить поема про Героя Великої Вітчизняної війни, який пройшов її від початку до кінця, Олексія Михайловича Чміля. А сам він ділиться з одинадцятикласниками своїми відчуттями, переживаннями та враженнями, що накопичились у нього впродовж усього життя. Війна не зламала волі і духу, але залишила величезну рану в серці. Юнаки зацікавились багатьма нагородами Олексія Михайловича, і ветеран розповідає, за які героїчні подвиги вони були отримані.  Віршована розповідь Ніни Миколаївни про героя війни захоплює молодих людей, запалює в їхніх душах іскру любові й поваги до старшого покоління.  Від таких зустрічей теплішає на душі, і серце розуміє донесене, збережене людиною в пам’яті, адже все це вічне…

 

 

Прочитавши повість «Іванко Берест», семикласники доторкнулися серцем, душею до творчості Ніни Миколаївни, знайшли вогник добра в піклуванні про своїх близьких і рідних. Твір настільки сподобався, що коли діти почали висловлювати подяку й побажання автору, то від усіх прозвучало прохання написати про-довження. А через деякий час учні з захопленням читають нову повість «Колодій» і, пройнявшись пригода-ми головного персонажа, створюють цікаві презентації, які демонструють на зустрічі з авторкою.

 

Одна з дев’ятикласниць, Олеся, після обговорення збірки поезій “Рідна земля” в кінці зустрічі тихенько спитала: «А про кохання у вас є твори?» І незабаром Ніна Миколаївна презентує книжки «Оксана», «Серце зіткане з любові”.

 

На зустрічі з учнями 8-А та 8-Б класів Ніна Миколаївна, прочитавши поезії, відповідаючи на запитання Юлії Бєнєвської, наголошує, що важливо, щоб людина пізнала себе і добре визначила мету, якої вона хотіла б досягти... «Юність – це вершина вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття – відкриваєте самих себе, найпрекрасніше, що може відчути людина. У цих пошуках глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі не знані можливості. Щоб виявити й використати їх, щоб знайти себе, потрібно себе пізнати, тобто вивчити й зуміти оцінити. А це дасть можливість будувати, творити своє «Я».                

– Ніно Миколаївно, для чого людина живе на землі?

– Життя – це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, власні можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину. І завжди пам’ятати місце, де наро-дилась.

 

На Землі все створене 

з Любові.

Будьте всі щасливі 

і здорові!

І мир, і спокій завжди бережіть,

Допоки сонце 

зігріває світ.

 

(Книга “Романія”)

 

Дякуємо, Ніно Миколаївно, за щасливі хвилини зустрічей з вами! Бажаємо творчих злетів! Не забудемо ваших чудових віршів і повістей.         

О. К. Харченко, вчитель КЗ «Новомиколаївська гімназія».