Шарварок № 22
Незгасимі миті пам’яті про друга
15 серпня виповнилося два роки, як не стало художника Володимира Кир’янова. На цьому фото сміються співавтори веселих дитячих книга Антоніни Корінь «Веселі дрібнички із сімейної скарбницки» (1994 р, Кіровоградське Центрально-українське видавництво) та «Як Данусь у Трускавці козакував» (2012 р, Дрогобич, «Коло»). Антоніна Корінь та Володимир Кир’янов на виставці художника, скульптора, мистецтвознавця, поета і прозаїка Андрія Німенка. Рік 1985, тоді ж зроблені й «веселі рисунки».
Антоніна Корінь
(Кропивницький)
Діалог про видання перекладів
В посольство я
з перекладом прийшла,
На меценатство натякнуть таким манером.
— А скільки ж треба вам на ці діла?
— Да Боже мій, всього п’ятсот лиш євро!
— Дрібниці це! (що б — більше попросити!).
В барсетку консул руку запускає:
— Спочатку було слово! — кожен знає, —
І дістає не гроші, ні — … візитку!
***
Шокуй! Задумав, так шокуй!
Панує в нас матріархат.
Жінка вам ставлять
шах і мат…
Та ви нас також
здатні шокувать,
До анекдота доточивши «мать!..»
***
Досміялась! Жартувала і
попалась,
Навіть і не встигши согрішить.
Вірші знов пишу — на чім і де попало,
Лиш би знять вину з невинної душі.
***
За стіною горлА сусід.
Бо сусідка — утретє вагітна.
Між чужих «розкушую» бід,
За чужими — своїх не видно.
Володимир Стафідов
(Дніпро — Болгарія)
Баба Дана се зарича на девица да прилича
Генка Богданова
Тази сутрин баба Дана
от леглото рано стана.
Нощницата си съблече,
спортния екип облече,
на челото лента върза
и към парка тя забърза.
Преди да запеят птички
и да се събудят всички,
реши Дана да потича,
като младичко момиче -
фигурата си да „стегне“,
че кога на плажа легне,
да прилича на девица,
не на тромава слоница.
„Напоследък дебелея,
трябва много пот да лея,
лакомствата да забравя.
Ако трябва ще поставя
катинари на килера,
в хладилника — змия люта,
във долапа ще набутам
гладна оса разлютена,
да не смея да си взема
я саламче, я кюфтенце,
я сланинка от прасенце,
шоколадови бонбони,
кифлички и макарони…
Строга цел ще си поставя:
баничките да забравя,
да изхвърля аз самата
на боклука пастърмата.
Всичко туй е под забрана,
ако искам пак да стана
елегантна дама фина
преди на плаж да замина.
До тогава има цели
двайсет дена / три недели/.
Ще си похапвам зеленчук -
див лапад, киселец и лук.
С фитнес, глад и със мотика —
тъничка като тръстика,
като манекен ще стана.
Да не ме наричат Дана,
ако тази цел не стигна
и имиджа си не вдигна!
Ще потегля към морето
без тревоги във сърцето,
с повишено настроение
и без капчица съмнение,
че тъй подмладена, слаба,
в конкурс „Най-чаровна баба“
с много хъс, без колебание
ще спечеля това звание!
Да не се наричам Дана,
ако „миска“ аз не стана!
Перевод Владимира Стафидова
Встала утром рано-рано
Из постели баба Дана.
Быстро сбросила ночнушку,
Влезла в шорты, капелюшку,
Обмотав чело банданой,
В парк подалась баба Дана.
Пока птички не запели,
Пока все ещё в постели,
Бегом хочет заниматься,
Чтоб молоденькой казаться.
Чтоб фигура подтянулась,
Чтоб на пляже оглянулись,
Как на юную врачиху,
А не толстую слониху.
Жить красиво, не толстея,
Можно, пота не жалея,
Жить без лакомств
Хочешь если,
На подвал замок повесить.
В холодильник спрятать змея,
И желательно позлее,
Пусть оса живёт в чулане,
Чтоб мешали бабе Дане
Брать колбаску и котлетки,
Сальтисоны и конфетки,
Сало белое свиное,
Шоколадки, заварное,
Масло, мясо, макароны,
Чебуреки и беконы.
Если цель — есть и резоны.
Чтоб достигнуть цели этой,
Много пищи под запретом,
Если хочешь быть прелестной
И на пляже интересной.
А рецепт для этой цели -
Три недели чтоб вы ели
Перец, щавель, лук, морковку
И капусточки головку.
Фитнес, голод, бег и сапка -
Как тростинка станет бабка!
Если я такой не стану,
Не зовите меня Дана!
Надо имиджа добиться,
Чтоб на пляже появиться.
К морю выстроить дороги,
Без волнений, без тревоги,
И с хорошим настроеньем,
Без волнений, без сомнений,
Стройной, худенькой. Не слабо
Быть на пляже «Лучшей бабой»!
С огоньком, без колебанья
Я добьюсь такого званья
Не зовите меня Дана,
Если «миской» я не стану.
Віктору Лисенку
Ну як там Рим, за рік до ювілею?
Шкода, без Вас чарчиною дзвеню.
Бо ви вдались на заздрість Одіссею,
Гуляєте по Римських авеню.
А в нас книжок невиданих чимало,
А Ви там каву с Папою п’єте.
Чи ми вам, видавцю, не наливали,
Чи, може, наливали, та не те?..
Давайте, повертайтесь, дорогенький!
Без Вас вже діб до біса відгуло.
Вертайтесь чепурненький, чи п’яненький -
Мерщій вертайтесь, щоб там не було.
Борис Притула
(Кропивницький)
Футбольна сесія
На сесії 16.06.2016 р. не було
Кворуму у ВР. Депутати
поїхали на «Єврофутбол»
Україна — Ірландія. Рахунок 0-2.
Знову диво в нашій Раді,
І створив його футбол:
У робочий день отримав
Спікер символічний «гол».
Не помітив він крамолу
І відсутність як таких
Депутатів наших рідних,
Незамінних, дорогих.
Маючи такі зарплати,
Можуть сміло гарувати
У Європу на футбол,
Спікер не покаже «фол»,
За відсутність на роботі
Не ходитиме в скорботі,
Звісно, все це «шито-крито»,
«По руках» і все прикрито,
Все пройшло без засторог,
Їх осудить тільки Бог.
Пересічні наші люди,
Та і ті скоро забудуть.
Депутат має харизму,
За прогул не править тризну,
І для рідного, для себе,
Зробить все, що йому треба.
Бідні італійці
Росіянин, побувавши в італійськім місті, побачив там стару схилену вежу.
Знаменитість старовинну
«Пізанською» звуть.
День і ніч про неї дбають,
Її бережуть.
— Ет, подумав росіянин,
Бідні італійці,
Лиш одна в країні башня
Стоїть в однім місці.
От якби у нас, в Росії
Вони побували,
Там би вони пів країни
Таких веж зібрали б!
Олена Приподобна
(село Новоглиняне Добровеличківського району)
Оголошення
Прочитав дідусь в газеті, що гарна дівчина
Виконує всі бажання за одну годину.
Мобільного дістає з великої скрині
Й набирає номер той і дзвонить дівчині:
— Приїзди скоріше, доню, приїзди, дитино,
Та попораєш в хліву й надворі скотину,
Бо бабуся захворіла, з ліжка не встає,
А корівка мені зовсім молока не віддає.
Та насилу розібрала, та як закричить:
«Чи ви зовсім подуріли, щоб таке просить,
І при чому тут корова, чи ви геть дурні,
В мене друга професія й підходить мені!»
Й відключилась від зв’язку з бідними старими.
Вони дивляться, не вірять, знизують плечима.
Бач яка, неначе справді гонориста пані,
А в газеті написала: любі побажання!
Наталія Бідненко
(село Червона Поляна Добровеличківського району)
На Привозі
— А почім ця біла риба? –
Сара запитала…
Мойша смик її за руку:
— Сарочко, це ж сало!
— Та не хочу навіть знать,
Як ця риба зветься!
Дайте швидше два кіла –
До столу прийдеться!
Борис Танський
(Кропивницький)
Збори до школи
Жартів досить. Вже Тарас
Скоро піде в перший клас.
Перше вересня — мов свято,
Не для мами тільки й тата.
Ось сукно шукають чорне
На костюм шкільної форми.
Щоб штани і піджачина
Підійшли належним чином.
Не сховається в куточку,
Зодягне й білу сорочку.
Їм розтрата невелика
На учнівські черевики.
Вимагають також з учня,
Аби мав новий підручник.
Ластик, зошити, альбом
З наштампованим гербом.
Навантажена із ранцем,
Ледь повзе дитина вранці.
І подумати ще слід:
Де ж ті гроші на обід?
Нагадає в слушну пору
Вчитель батькові про штори.
Краник тріснув — зразу в спілку.
Та знайдіть для стін побілку …
Все розходи із процесом.
Тільки б син не ріс балбесом.
Роман Любарський
(Кропивницький)
Скороговорки
Шудра душу рад в ашраме Махараштра.
Шрам муштры и раштра Кришны не страшны Трашту.
Зри, куздря, кризис остракизма.
Скоромовки
Над обрієм гримить гроза, на обрії — гребля, під греблею — рак, на греблі — верба, під вербою — бербер з браунінгом.
Гладкий гальванік гламурно голодує: глокче алкоголь з «Глюкозою» і з локальними глюками.
Незграбне пограбування: на гарбі з гранітом грівся неборак з гранатометом.
У Каракумах крадії краму з аркебузами скрадаються за караваном.
Вранішня акварель: у кав’ярні граціозна Гражина гризе крекери під «Кіндзмараулі».
Хух! Редколегія в муках народила цю сторінку просто на вгородах у своїх членів. Тому кому треба ВЕСЕЛО СКОПАТИ ГОРОД, звіть у наймити. Готові до співпраці.
Редколегія:
А. Корінь,
Н. Бідненко,
В. Стафідов,
Р. Любарський,
Л. Макей
