Між білим і чорним гумором. Про гумористичну книжечку Марини Джус «Сміхотерапія»
От буває ж такий крен. Пів життя знала літераторку з Гайворона Марину Джус як серйозну жінку, авторку шести книг віршів для дітей і дорослих. І от прийняли пані Марину до НСПУ. Ми пораділи, а вона просто розвеселилась.
Подарувала і колегам, і в наш музей свою гумористичну книжечку «Сміхотерапія», видану у 2018 році Центрально¬Українським видавництвом. Читала я ці пів сотні веселих сторінок саме в час, коли з усіх щілин визирав клятий коронавірус. Отак, задихаючись у масці та щогодинно миючи руки, і намагалася про нього хоч трохи забути. Сприяли цьому розсипані по всій книжці, як горох, 70 гуморесок. Звичайно, у кризовій ситуації я першими (для убезпечення) прочитала вірші на медичну тему: про користь бігу і про небезпеку швидкої виписки з психлікарні; про психологічний клімат у сім’ї як запоруку здоров’я і про шкоду від втручання «в боротьбу добра зі злом», яке закінчується у травматології. Дізнається дехто із хворих, що п’явки не слід вживати, як таблетки…
Сміхотерапія часом діє краще за всякі ліки та поради. Побачиш себе збоку чужими очима – і змінишся, наприклад, у ситуації, коли приходиш додому не зовсім тверезий або капризуєш на кухні, не бажаючи мити посуд, або після такої боротьби за рівність шукаєш шлях до суду…
Веселі поради від авторки знайдете ви і в класичних стосунках між кумами, тещами, затями, свекрухами та невістками; і між учнями та вчителями; і в церквах між священниками та парафіянами; і в супермаркетах, і в транспорті, і в кінотеатрах і на базарі.
Любителі чорного гумору! Втомившись від білого, переймете досвід боротьби із кредиторами. Ось, як слід навчити сина відповідати у скруті на телефонні дзвінки:
Якщо ви з податкової, то тато
Пляшки збирає десь на смітнику,
Бо якось таки треба вижити,
Бо бідні, маєм долю ми гірку.
Якщо ви, не дай Боже, дядя Слава,
Який колись давав нам гроші в борг, –
То батька вже три дні, як поховали.
До того він отам лежав – то морг.
Дякуємо поетесі за сміхотерапію, під час пандемії – це один з порятунків.
Антоніна Корінь,
науковець літературно¬меморіального музею
І.К. Карпенка¬Карого.