Хелловін в Україні – як кропивничани ставляться до свята нечистої сили
Ніч із 31 жовтня на 1 листопада вважається «найстрашнішою». Адже у більшості країн світу святкують Хелловін. Щорічно точаться дискусії щодо потрібності й актуальності цього свята. Редакція «Первой городской» вирішила дізнатися думку кропивничан про День усіх святих та розповісти читачам невелику історію цього свята.
Цього року Хелловін припадає на вечір четверга. Незважаючи на те, що це будній день, частина містян все одно святкуватимуть: хтось у закладах, на тематичних вечірках, просто прогулюючись містом у костюмі та з макіяжем, а хтось удома за переглядом фільму жахів разом із смаколиками.
У найбільших місцевих групах на Facebook журналісти виклали соціальне опитування про ставлення кропивничан до Хелловіну. В опитуванні взяли участь більше 320 людей, з яких:
• Не святкують, бо не розуміють сенсу, – 40%.
• Байдуже ставляться до Хелловіну – 30%.
• Святкують і розуміють сенс – 20%.
• Святкували б в інших країнах, де це поширено, – 10%.
Більшість кропивничан, які писали коментарі під опитуванням, висловлювали своє негативне ставлення до Хелловіну.
Наприклад, Наталія Кузьміченко пише:
– Чому нам нав’язують чужі традиції?! Це не наша культура, у нас є своя. Потрібно своє пам’ятати і берегти та нашим дітям донести.
Наталія Гузнак:
– Чужорідне воно, не наше. Не розумію, чому стало звичкою переймати чуже, не завжди якісне, натомість віддвигаючи своє?
Анна Бак висловила свою думку так:
– Чортовщину не святкую.
Кропивничани, які нормально чи позитивно ставляться до Хелловіну, у коментарях нічого не писали. Крім Ірини Сахарової:
– Нормально.
Тож, чому навколо Дня всіх святих стільки галасу і звідки до нас прийшло це свято? Давайте розбиратися.
Звідки з’явився Хелловін: історія свята
Хелловін – це жахливе і водночас веселе свято «нечистої сили». Його коріння починається з традицій давніх кельтів. У перекладі з шотландської слово «Хелловін» (скорочення від All-Hallows-Even) означає «Вечір усіх святих». Справа в тому, що перші дні листопада в католицькій церкві присвячені пам’яті покійних: 1 листопада – це День усіх Святих, а 2 листопада – День поминання покійних. І досі в окремих районах Шотландії та Ірландії вночі 31 жовтня проводяться ритуали для заспокоєння душ померлих, а також згадуються легенди про предків.
Понад два тисячоліття тому кельтські племена у цей період відзначали свято переходу від літа до зими і початок нового року. За переказами, цей день вважали містичним, бо душі померлих людей на якийсь час поверталися до своїх домівок, а разом із ними у світ людей приходила нечиста сила.
Щоб відлякати нечисть, у вікнах будинків виставляли картоплини і ріпу з вирізаними очима і ротом та запаленою свічкою всередині. Пізніше ці овочі замінив гарбуз, який став називатися світильником Джека. А в XVI столітті у дорослих і дітей з’явилася цікава і весела традиція ходити цього дня по домівках у страшних костюмах, лякаючи дорослих і вимагаючи відкупу солодощами.
Коли шотландці та ірландці масово емігрували до Америки, святкування Хелловіна швидко прижилось і там. А пізніше традиції святкувати найстрашніший день на рік поширилися по всьому світу. Починаючи з XX століття, ритуали Хелловіна збагатилися цілими театралізованими дійствами, костюмованими парадами, багаттями та піротехнічними шоу, розважальними атракціонами, головна мета яких – налякати і розвеселити.
Цікавий факт: не всі міста в Україні ставляться до святкування Хелловіну з повагою. Наприклад, депутати Рівненської міської ради з ініціативи християнських конфесій рекомендували заборонити рекламу Хелловіна, що передбачає перевтілення у всякого роду нечисть та здійснює негативний вплив на духовно-моральний стан суспільства.
Ідеї для святкування
Щоб відчути дух свята, не обов’язково одягати жахливі костюми чи дивитися страшилки. Можна приготувати символічні смаколики: пальці із сосисок, запечений розмальований гарбуз, печиво із кольоровим драже, политі сиропом яблука, мавпячі горішки, цукерки у формі черепа, привиди чи зуби Дракули тощо. А смакувати можна під час перегляду мультфільму «Коко». Він, до речі, має глибокий сенс – шанувати всю свою родину та завжди пам’ятати про тих, кого вже немає поруч.
Отож, як бачимо, кожне свято можна адаптувати під культуру свого регіону чи країни. Головне – знати історію та сенс того чи іншого Дня.
Летиція Курята