Як рятувати людину, якщо вона отруїлася хімікатами?

 

 

Сільськогосподарські отрутохімікати, або пестициди, – це хімічні речовини, які використовують для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, бур'янами, шкідниками зерна, деревини, вовни, шкіри, виробів з бавовни, з ектопаразитами свійських тварин, переносниками захворювань людини і тварин.

 

Усі пестициди можуть спричиняти гострі й хронічні отруєння, тому до них висувають такі гігієнічні вимоги: препарати, які використовують у сільському господарстві, повинні бути малотоксичними для теплокровних тварин і людини. Не можна застосовувати стійкі речовини, які не розкладаються в природних умовах на нетоксичні компоненти упродовж двох років. Заборонено препарати з різко вираженою кумуляцією. Не можна використовувати препарати, що можуть спричинити канцерогенну, мутагенну, ембріотоксичну та алергійну дії.

 

Отрутохімікати головним чином проникають в організм людини в умовах виробництва через дихальні шляхи, органи травлення, шкірні покриви й слизові оболонки. Найнебезпечнішим є інгаляційний шлях. Підвищенню проникнення отрутохімікатів через шкіру сприяє підвищення температури й вологості шкіри, порушення її цілісності, фізичне напруження. У разі потрапляння в печінку через ворітну вену отрутохімікати частково затримуються й знешкоджуються. В організмі отрутохімікати зазнають різних перетворень. Основними шляхами їх виведення з організму є нирки й кишки. Вони можуть також виходити через легені, сальні й потові залози, шкіру.

 

Серед мінеральних добрив найчастіше застосовують азотні, фосфорні та калійні речовини. З азотних найбільш відомі аміачна, натрієва, калієва й кальцієва селітра, сульфат амонію, аміачна вода. До фосфорних добрив належать суперфосфат, фосфоритне борошно, фосфати амонію та інші. З групи калійних застосовують хлористий калій, сильвініт, карналіт.

 

Занедбані склади мінеральних добрив є небезпечними для повітря, ґрунтових вод. При довготривалому зберіганні добрив у невідповідних умовах, коли тара втрачає герметичність, можуть ставатися виливи, просочування в ґрунт, взаємодія парів із повітрям, вологою тощо. Усе це є дуже небезпечним. При застосуванні вказаних добрив основну шкоду для організму людини спричиняє утворений ними пил. Небезпека його залежить від хімічного складу добрива. Рідкі мінеральні добрива (аміачна вода та інші) виділяють шкідливий газ – аміак. Пил фосфорних добрив може викликати захворювання верхніх дихальних шляхів у вигляді катаральних запалень слизової носа, гортані та легень.

 

При частому й тривалому перебуванні в запиленій зоні можливі хронічні отруєння організму, в основному від впливу фтору. Це може проявлятись у впливі на суглоби й зуби (остеосклероз), органи дихання, нервову та серцево-судинну системи, шлунково-кишковий тракт, печінку, нирки. Тому особи, які працюють з мінеральними добривами, повинні дотримуватись певних заходів захисту. Добрива необхідно утримувати в такій тарі, щоб виключити пилоутворення. Оскільки пил діє на шкіру й слизові оболонки, треба користуватись спецодягом, рукавицями та захисними окулярами. При відсутності спеціального респіратора для захисту органів дихання й очей від пилу можна самому виготовити маску з 12 шарів марлі. Під час роботи в запилених місцях не слід курити. Пити і їсти треба після ретельного промивання ротової порожнини, щоб не заковтувати пил у шлунок. Після роботи необхідно зняти спецодяг й добре вимитись під душем. Їжа повинна бути насичена вітамінами (молоко, фрукти, овочі).

 

Перша допомога при отруєнні хімікатами:

 

- якщо отруєння виникло в приміщенні, то потерпілого треба вивести на свіже повітря, звільнити від одягу, який забруднений отрутохімікатами. Знімати одяг треба обережно, щоб уникнути потрапляння отрутохімікатів на шкіру потерпілого й особи, яка надає допомогу;

 

- якщо отрута потрапила до організму через шлунково-кишковий тракт, то треба дати потерпілому декілька склянок теплої води чи слабкого розчину марганцевокислого калію, чим викликати блювоту;

 

- після цього для зв’язування отрути потерпілому слід дати випити активоване вугілля, а потім – сольове послаблювальне;

 

- у разі непритомності потерпілого повертають до тями за допомогою нашатирного спирту;

 

- при потраплянні отрутохімікатів в очі треба їх старанно промити водою чи двовідсотковим розчином харчової соди;

 

- треба обов’язково звернутись до лікаря для отримання медичної допомоги.

 

НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області