Кропивницький і «Кобзар»
Незаперечний факт, що будь-який визначний митець з-поміж вітчизняних майстрів – поетів, письменників, драматургів, музикантів, композиторів, кожен у свій час звертався до творчості великого Тараса Шевченка. Цю традицію продовжив і Марко Кропивницький. Він добре знав і любив творчість Кобзаря, і кожного разу повертався до неї в своїй роботі.
Син Марка Кропивницького, Володимир, у своїх мемуарах згадував: «У нашій сім’ї був культ Шевченка. У батька на столі завжди стояв бюст Кобзаря…». А дочка Марка Лукича, Ольга, вишила рушник із зображенням Тараса Григоровича, який довго зберігався в родині Кропивницьких і був переданий її сином, онуком Кропивницького, Ігорем, до меморіального музею митця у нашому місті.
В музеї Марка Кропивницького, який відкрився другого жовтня 1982 року, зберігаються меморіальні речі митця: документи, афіші, фотографії, старовинні меблі та посуд кінця ХІХ - поч. ХХ ст. – все, що належало родині Кропивницьких, та відтворює побут того часу.
Так, зокрема, тут експонуються афіші вистав «Назар Стодоля» і «Невольник», поставлених за творами Тараса Шевченка. Також є фотографії Марка Лукича в ролях Кичатого і Коваля з цих вистав.
Відомий громадський діяч і письменник кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Євген Чикаленко згадував у своїх спогадах, що «…ліпшого Кичатого (ніж Кропивницький) я вже потім ніколи не бачив…».
В далекі 1980-ті роки, під час створення музею нашого видатного земляка, його перший директор Віктор Петрович Ярош разом з творчим колективом намагався створити таку експозицію, яка б охоплювала всі грані таланту Кропивницького. В одній із залів музею створено театральну сцену, спеціально для вистав з репертуару митця. А окремий зал присвячений вшануванню пам’яті великого Кобзаря: тут висить портрет Шевченка, прикрашений вишитим рушником, експонуються книги з його творами.
Творчість Кобзаря займає значне місце в літературній і сценічній діяльності Марка Кропивницького. В 1872 році він стає постановником шевченківського «Назара Стодолі». Великому поету він присвячує творчі вечори, а також так звані дивертисменти – естрадно-концертні виступи, під час яких сам Кропивницький виконував «Думи мої, думи», «Минають дні, минають ночі» та інші поезії Тараса Шевченка.
Українська прогресивна громадськість вважала саме Марка Кропивницького найкращим читцем поетичних творів Шевченка, неперевершеним майстром художнього слова. Зокрема, він був першим виконавцем і популяризатором улюбленої пісні українців на слова Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий», музику до якої створив ще один наш земляк, котрий жив у нашому місті та навчався в Єлисаветградському Духовному училищі – композитор Дмитро Крижанівський. Саме Марку Кропивницькому Крижанівський присвятив музику до цієї пісні.
У 1870-х роках ХІХ століття Кропивницький вже як композитор особисто написав музику на слова Шевченка до твору «За сонцем хмаронька пливе».
З «Кобзаря» постійно черпає Кропивницький-драматург і сюжети для своїх нових п’єс. Це ранній твір Кропивницького «Невольник» (1872 рік), драма «Титарівна» (перша назва «Глум і помста»), яка і досі з великим успіхом йде у театрах України.
Визначною подією у театральному житті стала постановка Кропивницьким опери «Катерина» М. М. Аркаса, прем’єра якої відбулася у 1899 році у Москві. Роль батька Катерини грав сам Марко Лукич. Тоді він зіграв ще одну роль: у пролозі опери Кропивницький, загримований в образі Тараса Шевченка, виходить на сцену, немов представляючи глядачам оперу.
Саме на українській сцені театру Кропивницького розпочалося довге сценічне життя опери Аркаса, поставленої за творами Шевченка.
В 1898 році Марко Лукич перебуває на гастролях у Києві, після цього він їде до Канева, та відвідує могилу Шевченка, щоб вклонитися великому Кобзареві.
Олена Классова
