Тендітна Лілія
Нещодавно в Мінську (Білорусія) відбувся чемпіонат світу з таеквон-до. В цьому змаганні брали участь спортсмени з 56 країн світу. Серед них були і представники з Кропивницького та Кіровоградської області.
Проте сьогодні хотілося б розповісти про тендітну володарку бронзової медалі чемпіонату. Ця 16-річна дівчинка має чорний пояс з таеквон-до, а звуть її Лілія Діордієва. Незважаючи на юний вік, вона завоювала на багатьох всеукраїнських та міжнародних змаганнях 93 медалі. Вже п’ять років Лілія є членом Національної збірної України. В 2016 році побувала на Чемпіонаті Європи в Андрії (Італія), де зайняла четверте місце. Два роки поспіль вона удостоєна почесного звання “Кращий спортсмен за розвиток спорту в області та досягнення в змаганнях з таеквон-до. Нагороджував спортсменку президент Федераціїї таеквон-до ITF Денис Зайцев.
— Лілю, чому ти віддала перевагу таеквон-до?
— З чотирьох до восьми років я займалася художнью гімнастикою. Проте з часом я втомилася відвідувати цей гурток. Тоді мама запропонувала спробувати щось нове. Займатися танцями я не хотіла, тому обрала таеквон-до. Тим паче, що знайомий тренер запросив на тренування. Взагалі, я не збиралася тут витрачати багато часу. Але тренування мені сподобалось. Займатися було легко, тому що на художню гімнастику я витрачала три години, а на таеквон-до – півтори.
Тренер Лілії Діордієвої, Ігор Миколайович Зюнзя, зазначає:
— Завдяки заняттям художньою гімнастикою у Лілі були хороші дані, розтяжка. Фізично вона була готова. Залишалось їй тільки поставити техніку ударів ногами і руками. Потрошку дівчина почала опановувати новий для себе вид спорту – таеквон-до. Їй вдалося швидко досягти значних результатів. Із кожним турніром та кожною атестацією Лілія прогресувала, набиралася досвіду, що дозволило їй увійти до збірної команди України.
— Чи пам’ятаєш перші змагання?
— Так, пам’ятаю. Це було 18-19 грудня 2010 року. На той момент я прозаймалася лише два тижні і знала кілька ударів. У мене не було ані спорядження, ані форми. Зі мною в спарингу була дівчинка, яка вже займалася рік. Було важко, проте я зібралася й перемогла.
— Складно тренуватися?
— Взагалі-то нескладно. Ти сам себе мотивуєш на позитивний результат. Коли виступаєш на змаганнях, треба себе налаштовувати емоційно, тому що змагатися за перше місце за путівку до збірної психологічно дуже важко. Особливо, коли змагання проходять пізно ввечері чи рано-вранці. В перший день бадьорий та емоційний, а на другий-третій стаєш млявий. Тобі вже не дуже хочеться щось робити. Але ти все одно збираєшся та йдеш перемагати.
— Щоб поїхати на змагання, спортсменам треба бути в гарній фізичній формі і навіть скидувати зайві кілограми, якщо вони хочуть потратипи в свою категорію. Як ти справляєшся з цією проблемою? Чи є в тебе особлива дієта?
— Я повністю прибирала все шкідливе зі свого раціону. Тільки здорове харчування і тренування. Почала їсти вівсянку з молоком та корицею. Пила тільки зелений чай. Їла тільки печені овочі та фрукти, не їла після сьомої години вечора. Звичайно, було важко, але за два місяці можна звикнути. Свята зустрічаю «в компанії шматочка м’яса (білої грудинки), буряка з олією і узвару». Мені ще виписали вітаміни, щоб я не хворіла. Взагалі, потрібно їсти багато сиру зі сметаною та фруктами, щоб після тренувань не вимивався з кісток кальцій.
— Траплялися колись кумедні випадки з тобою на змаганнях?
— Так, траплялися. Коли я була на Чемпіонаті Європи з таеквон-до в місті Салоніки (Греція), один грецький хлопчик зі всіма фотографувався. Він піднімав ногу на Ап-Чаги (удар ногою вперед), хизуючись тим, що це надто високо. Я підійшла і попросила теж з ним сфотографуватися. Я підняла ногу вище за нього на 15 см. Все це вийшло доволі смішно. Напевно, цей хлопчик не очікував, що я підійму так легко ногу вище за нього.
— А які твої найвизначніші спортивні досягнення?
— Найвизначнішими досягненнями у спорті я вважаю два «золота» чемпіонату України (Черкаси) в 2015 році, «бронзу» на чемпіонаті Європи 2016 року в Салоніках (Греція), дві «бронзи» та «срібло» на Кубку Світу в Мінську (Білорусія) в 2017 році, «срібло» на чемпіонаті України (Черкаси) та «бронзу» на чемпіонаті Світу в Мінську (Білорусія) в цьому році. Також я стала триразовою чемпіонкою України.
— Які ти маєш захоплення, окрім спорту?
— Ще займаюся настільним хокеєм, бісероплетінням, вивчаю англійську. Оскільки маю болгарське коріння (мій дідусь – болгарин), я активно вивчаю болгарську мову у недільній школі при КОГО “Об’єднання болгар “Нашите хора” (голова – Сергій Осадчий), щоб мати можливість поїхати влітку в Софію на екскурсію та удосконалити знання з болгарської мови.
— Які в тебе плани?
— Планую поїхати на Кубок України з таеквон-до, який відбудеться в Харкові у листопаді 2018 року, а також потрапити на Кубок Світу в Білорусії (Мінськ) у грудні 2018 року.
Тож бажаємо Лілії витримки та незламності на тренуваннях і подальших перемог на змаганнях.
Світлана Ніколаєвська