Нові імена. Нові книги. Нові враження - бібліотека Чижевського

 

Де є любов, там є життя.

М. Ганді

 

Незважаючи на всю складність 2020 року, для читачів відділу абонемента Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського є приємні новини. Наш фонд за цей рік поповнився чудовими книгами. Користувачам бібліотекарі можуть запропонувати новинки на різні читацькі смаки: книги з популярної психології, галузеві видання з педагогіки, історії, мистецтва, нові періодичні видання. Але найбільш затребуваною за запитами читачів у цьому році була, звісно, художня література. Хтось із користувачів хотів перечитати класику, комусь до смаку сучасна зарубіжна або українська література. І дуже приємно, що працівникам відділу абонемента є що запропонувати на будь-які читацькі уподобання. Вашу увагу, шановні читачі цих рядків, хочу звернути на кілька книг із фонду відділу, які, можливо, відкриють для вас нові імена авторів, познайомлять з новими творами уже відомих письменників або представлять творчість улюбленого автора із зовсім іншого боку.

 

Першою хочу вам представити книгу Ніни Фіалко «Дві обручки». Зазвичай, коли ми чуємо слова «нова письменниця», «новий автор», «нове ім’я в літературі», уявляємо молоду, талановиту людину, що поповнила письменницькі лави. Проте літературна біографія української письменниці, членкині Національної Спілки письменників України з 2015 року Ніни Іванівни Фіалко склалась зовсім не так. Народилася письменниця у селі Косенівка, що на Черкащині, у 1943 році. А літературною діяльністю почала займатися після виходу на заслужений відпочинок. За свою літературну працю Ніна Фіалко має відзнаки кількох літературних конкурсів. 

 

Її дорога до читача виявилася довгою, тому що видавці не хотіли вкладати кошти у розкрутку книг «автора поважного віку». І тільки після того, як кілька романів, які авторка видала власним коштом, здобули високу оцінку і популярність серед читачів, видавці наважилися на співпрацю.

 

 

Роман Ніни Фіалко «Дві обручки», що вийшов друком у видавництві «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» (Харків, 2019), уже встиг сподобатись не одному читачеві відділу абонемента. Це роман про складний період в історії України, що потребує

правдивого відтворення, про людяність, і, звісно ж, про кохання. Мирослава, студентка першого курсу одного престижного київського

університету, – західнячка з Тернополя; Арсен, студент того ж навчального закладу, – зі Східної України, із Краматорська. Вони дуже різні, і стосунки їхні складаються непросто, та кохання, що долає всі перепони, поєднало долі героїв роману. Однак на заваді щастю молодят стало минуле. Бабуся Мирослави Ксеня, колишня медсестра і зв’язкова УПА, і досі пам’ятає того енкавеесівця, через якого загинула її подруга Марічка. І ось через стільки років виявляється, що його онук – коханий Мирослави. Василь усе життя не може пробачити собі того, що зробив «на благо радянської батьківщини», як і забути, що на його очах розстріляли єдиного друга за любов до «бандерівки».

 

І зустріч через багато років допоможе з’ясувати правду минувшини… Закляті вороги та їхні онуки. І кохання, яке не знає часу і кордонів…

 

 

Авторка наступної книги, з якою хочу вас познайомити, уже знана нашими читачами за книгою «Голос перепілки». Це Марія Ткачівська – українська письменниця і поетеса, викладач, науковець, член Національної спілки письменників України від 1997 року, лауреатка премій імені Івана Франка, Василя Стефаника, має неодноразові відзнаки конкурсу «Коронація слова». Нова книга Марії Ткачівської «Тримайся за повітря» побачила світ у видавництві «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» (Харків, 2019). Немає, напевне, людини, яка б не чула чи не знала слова «заробітчанин». На жаль, це слово, як і саме явище, міцно увійшло в наше життя. Кожен з нас чув багато історій людей, які спробували шукати щастя по світах – комусь воно посміхнулося, а когось випробувало на міцність. Адже не дарма у народі кажуть: «Добре там, де нас немає».

 

 

Ось про долю однієї з тисяч заробітчанок і розповідає авторка. Перше кохання стало для Соломії Сливоцької і першим розчаруванням. Художник Андрій був для неї єдиним, а вона для нього – однією з багатьох. Тож, коли трапилася можливість поїхати на заробітки в Португалію, Соломія довго не думала. Але Португалія одразу ж починає випробовувати Соломію на міць.

 

Виснажлива дорога, нелюдські умови проживання та тяжка робота у теплицях сеньйора Родріґеса з ранку до ночі – закордонний рай виявляється справжнім пеклом. Останньою краплиною стає раптова хвороба Соломії. І тієї миті, коли здається, що чекати на допомогу немає від кого, з’явиться він, Фредерико, – той, хто допоможе втриматися там, де так легко впасти… 

 

Андрій і Фредерико – дві гілки однієї долі, одного щастя, тільки один із них зронив його, а інший підхопив і не дав утекти крізь пальці. 

«Тільки той вартий щастя, хто вміє його втримати!» – головний меседж авторки роману.

 

 

Книга від Золотого письменника України Володимира Лиса «Стара холера» встигла стати улюбленицею багатьох читачів. Володимир Лис – відомий український прозаїк, журналіст, драматург. Прихильники його таланту називають автора справжнім народним письменником. Володимир Лис має відзнаки багатьох літературних премій, серед них титул «Золотий письменник України», що надається письменникам-романістам Міжнародним Благодійним Фондом «Мистецька Скарбниця» з метою відзначити та вшанувати тих українських письменників, чиї романи здобули широке визнання читачів, про що свідчать тиражі творів, які сумарно перевищують 100 тисяч примірників, виданих у формі паперової книги.

 

Також Володимир Лис є багаторазовим призером «Коронації слова». 

 

Роман Володимира Лиса «Стара холера» надрукований у «Книжковому клубі «Клуб Сімейного Дозвілля» (Харків, 2018). Серед

інших творів автора книга вирізняється дотепністю та гумором. Цей роман – про історію життя чотирьох друзів. Троє – Роман

Корогода, Омелян Ліщиця та Платон Клок – відомі сільські насмішники, а в молоді роки ще й хулігани, яких побоювалися в Тупталах. Четвертим в їхній компанії був Адам Лесь, що мав мовчазний характер і цим дуже різнився від своїх друзів. Та не дивлячись на різну вдачу, друзі були нерозлийвода.

 

 

Єва була найвродливішою дівчиною в селі, проте хлопець, якого вона покохала на все життя, одружився з її сестрою Павлиною. Єва поламала їхній щасливий шлюб… А на старість лишилася самотньою, як і Адам, що все життя до нестями любив чужу дружину. Друзі Адама, колишні хулігани та відчайдухи, «дідусі-розбійники», вирішують одружити цих двох. Та як звести упертих самітників?

 

Тим часом у великому місті Ліза, онука Павлини, будує своє життя разом із коханим Степаном. Однак, здається, вона втрапила у велику

халепу… І тепер спалахне боротьба двох молодих за своє щастя, і несподівано в цю боротьбу втрутяться не такі вже й прості діди з поліського

села…Незважаючи на багато перешкод, друзям все ж вдалося здійснити задумане, а також допомогти врятувати Лізу і Степана. Добро завжди

перемагає!

 

Якщо Вас зацікавили книги про людські долі, кохання, історію, людяність, завітайте до відділу абонемента, де ви зможете взяти їх додому на

певний термін та насолодитися читанням!

 

Підготувала Ольга Шпаченко,

бібліотекар відділу абонемента