Тернопілля туристичне

 

Журналісти з Харківської, Дніпропетровської та Кіровоградської областей відвідали в Тернопільській області Вишнівецьку й Теребовлянську ОТГ (учасники програми DOBRE), а також Збаразький замок і місто Тернопіль.  

 

У названих цих областях також є громади, яких консультативно й фінансово підтримує програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), яку реалізує міжнародна неурядова організація «Глобал Комьюнітіз» (Global Communities). Зокрема в Кіровоградській області — це Новоукраїнська, Маловисківська та Бобринецька ОТГ. А туристична галузь — одна з тих, що приносить або ж може принести в бюджети громад чималі кошти.

 

  

Вишнівецький замок

Серед історичних пам’яток Вишнівецької ОТГ найцінніша — Вишнівецький палац. Екскурсію волинським Версалем (так у давнину називали палац — архітектурну пам’ятку XVIII столiття) провела науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля» (до нього входять 11 замків) кандидат історичних наук Любов Шиян. 

 

— Цей палац — резиденція останнього представника князівського роду Вишневецьких — Михайла-Сервація, а після його смерті 1744 року — шляхтичів Мнішиків, — розповіла науковиця. — Його побудували на початку XVIII століття на місці колишнього оборонного замку 1395 року, який модернізували та укріпили 1640-го. Упродовж майже чотирьох століть князі Вишневецькі творили тут не лише власну історію, Волині й України, а й історію Європи. Цей рід дав одного короля, двох претендентів на корону, сімох воєвод, чотирнадцятьох старост, двох коронних гетьманів. 

 

Зараз у загалом добре збереженому палаці в його залах виставлено багато старовинних меблів, копій давніх картин, предмети сакрального волинського мистецтва, триває коштом посольства США в Україні реставрація головної зали палацу — дзеркальної (у ній проводили аудієнції та прийоми).  

 

Свого часу тут побували Оноре де Бальзак, Тарас Шевченко та інші видатні люди, у підземеллях храму упокоєні близько 20 представників роду Вишневецьких. Рештки монастиря Босих кармелітів — надзвичайно цікаві культурно-історичні об’єкти селища Вишнівця, які приваблюють туристів не лише з України, а й з-за кордону. 

— Лаконічно і красиво, — зазначила Любов Шиян, — про своїх земляків та українців загалом сказав Костянтин Вишневецький: «А ми ж бо є народом таким поштивим, що ми жодному народові на світі не поступимося. І ми впевнені, що ми кожному народові рівні шляхетністю». І це було сказано в далекому 1569 році.  

 

 

Стародавня Теребовля

У Теребовлянській ОТГ центром є стародавнє місто Теребовля, перша згадка про яке міститься в «Повісті минулих літ» (від 1097 року). Тут збереглося чимало архітектурних пам’яток, працює Туристично-інформаційний центр. Його директор Степан Зелінський провів для гостей екскурсію видатними пам’ятками. У приміщенні центру є магазин із сувенірами, різноманітною довідковою туристичною продукцією, музей-майстерня, де відвідувачі власними руками можуть виготовити собі сувеніри. Працівники центру розробляють і проводять екскурсії визначними місцями не лише Теребовлянської ОТГ, а й далеко за її межами. Тож історична спадщина є вагомим джерелом поповнення бюджету громади. 

— Про Теребовлю відомо з 1097 року, але виникла вона, звичайно, раніше, — розповів Степан Зелінський. — У 2016 році її визнано одним з переможців проекту «Сім чудес України»…

Неподалік від Теребовлі, на плоскогір’ї, знаходяться рештки Підгірянського монастиря-замку. Спочатку Підгірянський монастир був дерев’яним, укріпленим навколо частоколом та високим земляним валом і відігравав роль значного форпосту на кучманському шляху кримських татарів. Зараз там збереглися рештки келій, приміщення, де була монастирська обсерваторія, огорожа монастиря. А також височить збудована вже в наші дні церква.

Візитівка міста — Теребовлянський замок, що є складовою частиною Національного заповідника «Замки Тернопілля». Історія теребовлянських укріплень сягає своїми коренями у часи княжих міжусобиць, коли Теребовлею, княжою столицею, володів нащадок великого князя Ярослава Мудрого Василько Ростиславович. Уже тоді на Замковій горі, що омивається водами потічка Печенія, було засноване трикутне давньоруське городище. У 1341 році після переходу Теребовлі під владу Польщі в південній частині Замкової гори було закладено фундамент для майбутніх кам’яних укріплень. Тоді ж у скалі було висічено колодязь глибиною близько 45 м. У наступні століття замок то руйнували нападники, то відбудовували його власники. Нині він усе ще вражає своєю монументальністю, а мандрівка ним захоплює навіть бувалих туристів. 

Степан Зелінський показав гостям один з двох місцевих віадуків — арковий залізничний міст, прокладений через яр ще у XIX столітті (хоча історичних пам’яток у Теребовлі ще чимало, однак оглянути їх за короткий час неможливо). У Західній Україні є лише п’ять віадуків, два з яких — поблизу Теребовлі. 

 

 

Ще один замок і файне місто Тернопіль 

Замок у Збаражі найкраще збережений і відреставрований з усіх замків Національного заповідника «Замки Тернопілля». Проект замку на замовлення Кшиштофа Збаразького розробив італійський архітектор Вінценцо Скамоцці. У 1627 році Генріх ван Пеен зробив зміни у плані забудови, щоб покращити оборонну здатність споруди, новим власником якої став молодший брат Кшиштофа — Юрій. У 1649 році замок взяв в облогу Богдан Хмельницький, а 1675-го фортецю захопили і спалили турки. Згодом її відновив Дмитро Вишневецький, зробивши з неї свою резиденцію. З 1682-го тут господарював уже Станіслав Потоцький та його нащадки, а пізніше — інші власники замку.

Нині в замку діють краєзнавчий та історичний музей із понад 25 виставковими залами. Є на території й сувенірна крамничка з найрізноманітнішими сувенірами та довідковою літературою… 

 

Кількагодинне перебування в центрі Тернополя переконало, що він — дійсно файне місто! Старовинні чепурні будинки, величні культові споруди, звивисті бруковані вулиці й невеличкі вулички, надзвичайно різноманітні пам’ятники (Соломії Крушельницькій, Степанові Бандері, Данилові Галицькому тощо) та численні невеличкі скульптури у найнесподіваніших місцях — неповний перелік дивовиж цього міста. 

А той, хто вперше побачить величезне озеро посеред Тернополя, довго ще від захвату дивитиметься на нього широко розплющеними очима! Озеро настільки велике, що по ньому катають туристів чималенькими кораблями. На його березі — водограї, парки, бігові й велодоріжки, кав’ярні й інші атракції. Вечірній Тернопіль приголомшив дивовижною ілюмінацією, великою кількістю оригінальних закладів, щоб посидіти, погомоніти, поїсти-попити. А ще вразило те, що Туристично-інформаційний центр Тернополя, де можна дізнатися про все, що відбувається в місті, де в ньому можна зупинитися й куди піти, придбати різноманітну друковану продукцію й сувеніри, — працює цілодобово! Тож туристові о будь-якій годині доби в Тернополі раді! 

 

Юрій Сергійчук