Пропонуємо до уваги твори-роздуми кропивницьких учнів на тему: Європа поруч
19 травня відзначається День Європи в Україні. Тож сьогодні ми публікуємо твори учасників конкурсу есе «Європа поруч!», оголошеного «Первой городской газетой» у рамках грантового проекту «Кіровоградщина: курс на Європу!». Чемпіонами можна вважати учнів комунального закладу «НВО «СЗНЗ І ступеня «Гармонія» — Гімназія ім.Т.Шевченка — ЦПВ «Контакт» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» (гімназія ім.Т.Шевченка), які відвідують гурток «Журналіст» під керуванням Ольги Івашури. Саме вони надіслали на адресу редакції найбільше цікавих і змістовних творів.
Тож знайомтесь із майбутньою елітою України — справжніми європейцями.
Останні роки наша країна потерпає від економічної розрухи, тому ми повинні рухатись вперед, до нових горизонтів. Європа — це шлях в майбутнє, де на нас очікують зміни на краще. Ми, українці, можемо досягнути більшого, якщо будемо брати приклад з більшості європейських людей. Одна з головних якостей європейців — вони понад усе цінують моральні якості. Головне дня них — сім’я, друзі та взаємовідносини у суспільстві. А ось наші люди звикли закриватись у своїх проблемах та тримати злобу на оточуючих. «Почни з себе» – головне гасло, якого повинна дотримуватись кожна людина. Усі зміни залежать від нас — громадян однієї єдиної держави. Європа поруч, безумовно, але без старань і намагань народу нічого не вийде. Нам варто бути згуртованими та дружніми, бо лише разом ми досягнемо мети!
Старайтесь та не лінуйтесь виконувати свою роботу якнайкраще, дбайте про середовище свого існування. Не забувайте прибирати за собою, виконувати обов’язки перед державою, допомагати тим, хто цього потребує.
Україна — мальовниче, але зруйноване роками війни серце Європи. Нам варто цінувати те, що ми маємо, та йти вперед, щоб стати справжніми європейцями, які б пишались своєю країною.
Олеся Семко, 11 клас
Європейські країни — лідери світового розвитку. Така думка побутує серед мільйонів українців. В очах пересічного українця Європа — це чисті та охайні вулиці, якісні дороги, доглянутий громадський транспорт з врегульованим графіком руху. В Європі ви навряд чи стикнетеся з хамством у лікарні чи державній установі. Європа — це ідея в очах українця, ідея, до якої прагнуть, але яка, на мій погляд, ще довго буде для нас недосяжною. Бо, я вважаю, все не так просто. І самих обурень тут замало. Потрібно, як кажуть, почати з себе. Замість вказувати комусь на його помилки, намагайтеся не робити своїх. Якщо хочеш чистоти, привчи себе, свою дитину доносити папірець чи пляшку до смітника.
Звичайно, величезна проблема, яка є перепоною на шляху до нашого ідеалу, — це корупція. Це як щур, який прогризає головні підвалини, той фундамент, який намагаються закласти. Тут треба міняти всю систему, а не просто обличчя.
Я ще не повністю сформована молода людина, а тому ця тема для мене непроста. Але, живучи зовсім не в європейських реаліях, маю Європу в серці.
Ірина Мороз, 11 клас
Європа поруч з Україною лише на карті, на жаль. Йдучи в Європу, кожен має розуміти, що там суспільство живе за іншими стандартами, законами. Адже для того, щоб бути з Європою душею та серцем, люди повинні прагнути саморозвитку. Погодьтесь, більшість українців цього не роблять. А саме населення країни — її перше обличчя. І в результаті наша країна не має швидкого культурного, політичного та економічного розвитку. Розвиваючись та самовдосконалюючись, люди роблять свою країну кращою. Все залежить від нас. І коли ми це зрозуміємо, тоді почнуться зміни і ми отримаємо результат — Україна отримає право вважатися європейською державою не лише за географічним положенням, а й за іншими, більш важливими, характеристиками.
Владислав Рибачок, 11 клас
Давайте будемо європейцями!
Я знаю, що в багатьох європейських країнах дуже важливим для людей є збереження природи і навколишнього середовища. Вони розуміють, що, якщо не буде здорової природи, не буде і людей. Європейці знають, природу не можна бездумно знищувати.
Забруднення навколишнього середовища — це нагальна проблема і для України. В нашій країни масово знищують дерева, цілі ліси. А це дуже погано, бо вони виробляють кисень, завдяки якому ми дихаємо.
Ще мене засмучує велика кількість сміття навколо. В Європі за кинуте на вулиці сміття людина заплатить великий штраф. І я хочу, щоб так було і в Україні. Можливо, це привчить людей до культурної поведінки на вулицях.
Коли до мене в гості приїхав іноземець, мені було соромно за сміття в моєму під’їзді і в дворі біля нашого будинку. Мої батьки навіть писали обв’яву для сусідів з проханням хоча б тимчасово не смітити. Але це, на жаль, не подіяло. Невже приємно кожного дня переступати через папірці і пакети? Невже так важко донести той папірець додому, до смітничка? Адже як би ми не розповідали іноземним гостям про те, яка у нас чудова країна, такі дрібниці все перекреслюють.
В моїй родині ми частково сортуємо сміття. Наприклад, папір, картон, поліетиленові пакети збираємо окремо, а потім здаємо в спеціальний пункт біля будинку. Гроші за це платять невеликі. Але ми робимо це не заради грошей, а щоб хоч трохи зменшити кількість сміття в нашій країні.
Я хочу жити в чистому місті. З деревами, квітами і птахами. І для цього кожен з нас має робити дуже прості речі: кидати сміття в смітники, не рвати квіти на клумбах. Давайте будемо європейцями і піклуватимемося про навколишнє середовище.
Тереза Івашура, 9 років
Я європейка?
Жити по–європейськи… Зараз тільки й чуєш про це звідусіль. А що це для мене?
Я відчуваю, що за народженням я європейка. Проте, як каже мій тато: «Ти людина за народженням, проте ти зараз зовсім не людина. Поки що».
Образ європейця нагадує ідеальну людину: розумну, добру, гарну, ввічливу, щедру. Аби бути європейцем я повинна відповідати цим стандартам. Якщо чесно, я не дуже у захваті від таких… надто вже ідеальних рис. До того ж це нудно. Я поважаю людей, люблю людей. Але точно не до всіх я хочу посміхатися і бути толерантною. Ті самі особи від цього нахабніють. Вважають, що їм дозволено більше, ніж іншим. Пільги, гарне відношення — це часто розпещує, і ця сама толерантність стає комусь поперек горла.
Я ж європейка, отже, я повинна посміхатись до усіх, бути ввічливою. Так, я ввічлива, поважаю літніх людей. І знову таки ця повага і особливе відношення до них їх розпестило. Вони кричать на всіх і всім, які вони бідні і нещасні, а самі нахабніють до нечуваності.
Пам’ятаю одну цікаву історію, свідком якої я була. Я як завжди їхала у маршрутці, навпроти мене сиділа дівчина. Так я думала. Лиця не було видно, його закривало розкішне волосся. Вбрана жінка була зі смаком і молодіжно, читала книгу. Та на зупинці зайшла бабуся. І одразу почала напосідати на ту дівчину. Майже сідала на неї, кричала, які всі не толерантні! Жінка, що читала книгу, спокійно підняла на неї очі. І тут я була шокована! Це літня жінка! Просто з розкішним волоссям і у гарному одязі. Та, що кричала, замовкла і сіла на інше місце. Саме тому я ввічлива лише з тими людьми, які не вимагають від мене цієї поваги.
Життя в Європі для нас, українців, нагадує життя в раю. Ціни відповідають зарплатам, і не треба собі у всьому відмовляти. Можна не боятися, що вулична їжа може отруїти. Можна вступити до університету, закінчити школу не завдяки грошам батьків, а завдяки своїм розуму і знанням. Медицина й освіта на гарному рівні. Але для мене найбільша цінність європейського життя — те, що можна висловлювати свою думку. І в шкільних творах можна писати не тільки про цінності, правильність і патріотизм. А про те, до чого лежить твоя душа.
Дар’я Донченко, 13 років
Майже кожного дня ми дивимося новини, в яких розповідають про ЄС, зокрема про вступ України в цей союз. Але чи готова наша держава бути частиною Європи? На мою думку, ми ще не готові бути частиною Європи.
По–перше, щоб піднятися на вищий рівень, кожна людина має працювати над собою. Українцю для початку потрібно виховати в собі культурну освічену людину. Робити хоча б елементарні речі: викидати сміття у відведених для цього місцях, не використовувати нецензурну лексику, поважаючи цим себе та оточення.
По–друге, однією з головних частин є влада. Нашому керівництву потрібно хоч спробувати жити не для себе, а для країни. Витрачати гроші не на відпочинок на Мальдівах, а на те, для чого вони призначалися. Можливо, тоді наш рівень життя значно покращиться, адже Україна матиме дороги, гарні парки, нові будівлі, добре обладнані лікарні.
Наша Батьківщина намагається рівнятися на більш сучасні, розвинуті країни, проте того, що вона робить недостатньо, і Європа все ще далеко від нас, точніше, ми від неї.
Олександра Пісарєва, 11 клас
Європа — це цінності
Що таке Європейський Союз? Як пов’язана з ним Україна? Якими принципами він керується? Так багато запитань та особливого інтересу сьогодні в українців. Точиться багато дискусій навколо цієї теми, а це говорить про те, що вступ до ЄС актуальний в наші дні.
Європа завжди поруч, і не лише на словах. Ми близькі з Європою за географічним положенням та за духом, який живе в кожному з нас. Наша співпраця з європейськими країнами очевидна ще з часів Київської Русі. Ми часто, подорожуючи країнами Європи, десь глибоко в душі мріємо про кращі умови життя у себе на Батьківщині. Завжди є до чого прагнути. Чи зможе ЄС подарувати нам спокійне життя та здійснити наші мрії? Я вважаю, що так. А ми самі маємо докласти певних зусиль.
Європа — це цінності. Це те головне, що об’єднує всіх людей незалежно від раси, матеріального становища, віри, національності та сексуальної орієнтації. Це об`єднання, гуртування людей між собою. Порівнюючи європейців з українцями, в яких здебільшого сумні від проблем обличчя, не можна не помітити істотні відмінності. Люди з Європи більш відкриті, усміхнені, поважають усі професії, соціально відповідальні та не живуть за принципом “Моя хата скраю”.
Європейський союз — це те унікальне об`єднання країн Європи, яке має майбутнє і через багато років. І в якому має бути моя країна.
Еліна Дробот, 17 років
Не так давно, а точніше 1 вересня 2017 року, в повному обсязі запрацювала Угода про Асоціацію між Україною та ЄС. І кожен день в нашій державі відбуваються реформи, що мають ще більше наблизити українців до Європи. Але, на жаль, я не бачу жодних кроків влади, які б змінювали наше місто в європейський бік. Хоча я помітив, що жителі мого міста стали набагато активніші, багато з них намагаються хоч щось робити. Також все більше кропивничан починають цікавитись історією рідного міста та України. Я багато разів бачив, як в книгарнях містяни купують такі книги. Це дуже добре. Адже якщо ми хочемо бути європейцями, маємо знати, хто ми, як зароджувалася Україна і як розвивалася. В мене є надія, що Україна буде в Європі і покращить своє становище в світі.
Сергій Чернов, 11 клас
Чи далеко від нас Європа? Можливо, зовсім поруч? А, може, Україну вже можна вважати європейською країною? Відповісти на ці запитання можна, лише роздивившись наш народ, оскільки без людей не може існувати держава. Що ж означає бути європейцем?
На мою думку, це значить бути корисним членом суспільства, думати не лише про своє майбутнє, а й про майбутнє своєї країни. І не лише словами, а й ділами піклуватися про неї. Бути європейцем означає опікуватися збереженням миру між членами суспільства та країнами, розуміти наслідки кожного свого вчинку та примножувати, а не руйнувати здобутки нації.
Чи підходить під цей опис населення України? Я вважаю, що більша частина сучасних українців не може називатися європейцями. Звичайно, треба вірити у краще, але не можна закривати очі на те, що відбувається на вулицях. Люди палять у громадських місцях, іноді навіть біля дітей. А пасивне куріння, як відомо, є навіть більш шкідливим, ніж активне. Але ж і спеціальних місць для паління немає. Крім того, часто у транспорті не поступаються місцем літнім людям чи пасажирам з дітьми. А це також не є показником високої культури людей.
І взагалі, щоб наблизитися до Європи нашому суспільству треба позбутися дискримінації настроїв. І найважливіше — реформи повинні бути не лише на папері, а й у житті, і стосуватися кожного.
Отже, Європа — це дещо більше, ніж географічне розташування. Це культура, ставлення по понять, світогляд, в основі якого лежить рівність між людьми, незважаючи на їх відмінності між собою. Європа всередині кожного з нас, але нам треба відкрити її для себе, змінюючи себе і Україну на краще.
Юлія Вінтенко, 11 клас
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).
