Cпогад про Велетня Духу

 

 

Віктор Олексійович Погрібний – це ім’я надовго закарбується в пам’яті багатьох людей, які знали цю поважну і мудру людину. Він був справжнім патріотом своєї держави. Пам’ятаю: коли гинули наші земляки в зоні бойових дій (АТО), Віктор Олексійович завжди закликав нас («степівчан») вшановувати пам’ять загиблих героїв. Цей щирий чоловік був справжнім українцем. Він свято шанував і плекав українську мову – мову свого родоводу. 

 

Коли я прочитала його передостанню книгу «Куща» (2013), у якій були вміщені прозові твори останніх років, я була вражена: стилістичними особливостями його письма, його неповторною манерою передачі людських характерів у творах, його підчас діалектною мовою, притаманною тій місцевості, звідки він бере свій родовід, а саме з села Матусівка, що на Кіровоградщині. Саме це село займало особливе місце в його житті. Тут він проводив багато часу, пишучи свої твори та плекаючи яблуневий сад, яким пишався.

 

Віктор Олексійович Погрібний був не тільки талановитим поетом, письменником, публіцистом, перекладачем та заслуженим журналістом, який багато років віддав сумлінній праці в міських газетах: «Молодий комунар»  та «Кіровоградська правда», але й активним громадським діячем, який, будучи депутатом Кіровоградської обласної ради п’ятого та шостого скликань, відкрив  музейно-природний заповідник «Батьківщина Карпенко – Карого» та ландшафтно-орнітологічний заказник обласного значення «На берегах степової ріки».

 

Попрацював він також і на літературній ниві, заснувавши літературний фонд «Відродження», завдяки якому було видано багато книг літераторів області та літературний часопис «Степ», де публікувалися твори «літературної еліти» краю.  Плекаючи таланти, він завжди закликав наполегливо працювати зі Словом, використовуючи усі можливі стилістичні та лінгвістичні прийоми мови, аби їхня літературна творчість стала довершеною.

 

 Тому й не дивно, що цей чудовий чоловік залишиться для багатьох людей «Велетнем Духу», який боровся з неправдою і відстоював інтереси простих селян.

 

Світлана Ніколаєвська,

член КОЛО «Степ» з 2012 року.