Сплетіння доль. Роман «Вінок сонетів»

 

З цікавістю та захопленням слідкую за творчістю кіровоградської письменниці Ольги Полевіної – авторки численних поетичних та прозових творів. До моїх рук потрапив новий роман, написаний нею у співавторстві з Олександром Архангельським, який більше відомий як автор збірок поезії та перекладів. Мене відразу зацікавила назва твору – «Вінок сонетів», м.Кропивницький, «Імекс-ЛТД», 2019.

 

Щодо назви усе стає зрозумілим після прочитання преамбули: автори побудували твір, розбивши його на 15 глав, надавши першим 14 назви відповідних рядків сонету, текст якого наводиться наприкінці роману. 15-та, заключна глава, має назву «Магістрал», як того вимагають правила написання Вінка сонетів.

Перечитавши роман, можу зазначити, що автори зуміли майстерно вплести поетичну тканину магістрального сонету в прозовий твір, розбивши його на глави відповідним чином.

Суть роману проста: головні герої – Він і Вона. Кожен прожив своє життя, у якому були і радощі, і розчарування. Незважаючи на самотність та численні життєві негаразди, герої роману в очікуванні любові. І вона приходить до них.

 

Роман побудований за принципом того ж Вінка сонетів: закінчується тим, чим і починався. Вона чекає на Нього, перебуваючи на відпочинку на морському узбережжі. Він їде до Неї, до тієї, яку нібито знає і, водночас, не знає, бо доля підготувала йому сюрприз. Ця лінія розвитку їхніх стосунків – і віртуальних, «інтернетних», і реальних – майстерно прописана: інтрига зберігається до останніх сторінок.

Як надалі складуться долі героїв – невідомо. Це тема іншого твору.

 

У романі розгорнуте широке полотно життя головної героїні – звичайної жінки з провінціального міста, яка працює викладачем у музичній школі. На її долю випало багато випробувань. Внутрішня самотність мрійливої дівчинки, такого собі «гидкого каченяти», яке потім перетворилося на гарну лебідку, любов до одруженого чоловіка, яка призвела до руйнування його родини, заміжжя, смерть коханого, докори сумління, роздуми – а що ж таке любов і чи виправдовує вона зраду.

Автори не дають на це прямої відповіді: вони проводять своїх героїв через усі кола раю та пекла.

Роман пересичений яскравими епізодами, але найпроникливішими є кілька. Перший – коли героїня наважилася розірвати стосунки з викладачем, у якого є сім’я. І в неї, як і в нього, – усе на розрив. Але вона свій вибір зробила. Та нічого з цього не вийшло, бо почуття виявилися сильнішими за муки сумління. Другий – коли помирає чоловік героїні. Це сталося відразу ж після смерті його першої дружини. І в цьому знак: не так просто розірвати колишні родинні зв’язки.

 

Третій – смерть її подруги дитинства, яка через любов до іншого зрадила чоловіка. Зустріла палке кохання у зрілому віці, та життєві обставини призводять її до того, що вона обриває власне життя.

Четвертий – зустріч героїв, які йшли до цього все життя, та усвідомлення того, що життя майже пройшло, і що все могло скластися інакше, якби Простір і Час не розвели героїв.

 

 

 

Не обійшлося в романі й без водевільних поворотів. Герой любить одразу обох жінок: віртуальну, з якою в мережі Інтернет «плете» вінки сонетів, і реальну, яку знайшов і яку загубив через обставини та через небажання йти на компроміс. Героїня спочатку теж розгублена, але все стає на свої місця, коли їй відкривається істина: віртуальний Граф і реальний Євген – одна й та ж особа! Йому це стає зрозумілим лише тоді, коли вони зустрічаються у фінальній сцені.

 

Суттєвою особливістю роману «Вінок сонетів» є те, що автори ведуть розповідь від імені героя та героїні. Стрижневою лінією є розповідь від імені героїні. Його лінія не домінує, а доповнює оповідь. В останніх частинах, де йдеться про стосунки героїв, обидві теми переплітаються, створюючи стереоскопічне, поліфонічне полотно.

У тканину прозового твору вплітаються поетичні рядки. А чи може бути по-іншому, коли герої, як і автори, віршують, займаються поетичними перекладами? Тож недарма в книжці самостійною частиною є добірка поетичних творів, написаних авторами окремо та у вигляді спільних вінків сонетів.

 

У книжці вдало поєдналися вигадані та реальні події, свідками чи учасниками яких були автори. Прописане студентське середовище другої половини минулого століття, життя літературної богеми, «інтернетне» спілкування, яке стало досить поширеним і популярним у сучасному житті.

Роман має захопливий сюжет, читається легко, на «одному диханні». 

 

 

Катерина Лісняк, 

науковий співробітник обласної

наукової бібліотеки ім. Чижевського,

м. Кропивницький