Кропивницький шарварок № 13
Андрій Шульга
Доберман
Біля виходу з вокзалу
Загубився доберман,
Що б там люди не казали
Про його психічний стан.
Стан собаки, як погода,
Наче блискавка с небес.
Де блукав його господар?
І чому самотній пес?
Пес сьогодні був усюди,
Заглядав у кожен бар.
І вдихав на повні груди
Промисловий перегар.
Захмелілий від дурману
Нескінченної ходи.
Не шукайте добермана
Адже поруч він завжди!
***
Про охайне порося
Чув я байку, що в Карпатах
У одного дідуся
Разом з ним живе у хаті
Незвичайне порося.
Наче качур любить воду,
Не сприймає бруд воно,
В поросяти від природи
Алергія на багно.
Та, на жаль, є навіть люди,
Звиклі жити у лайні,
Їм начхати на причуди
Ненормальної свині.
І живуть в одній країні
Просто люди й люди-свині.
***
Антоніна Корінь
Колядка для бардів і музикантів
Ой Холявку і Гарбарю,
Шульзі та ЧечЕлю,
Могильному й Бредихіній
несем на вечерю —
наші нові добрі вірші,
а слова в них — молоді!
Віримо, пісні напишуть
наші друзі золоті!
Колядки для поета, прозаїка, пісняра й етнографа,
керівника народного фольклорного гурту «Калина» В.Яремчука
Ой поїхав подолянин
у гори Карпати,
бо в степах вже наспівався,
хоче там співати.
І кияни, й запорожці
його тут почули,
а недавно в Буковелі
слухали гуцули.
Любив мене Гек і Чук,
і Кайдаш, і Чіпка.
Яремчук поклявсь полюбить,
як стану як щіпка.
Болгарському поету, перекладачу, пісняреві, співаку,
громадському діячу Володі Стафідову
Перестануть боліть серце й кості,
врівноважить свій гонор мій тиск,
лиш Стафідов позве мене в гості,
буду їхать, летіть і повзти!
Перший день в гостях золотом буду,
другий — сріблом блискучо-занудним.
Скаже в третій Володя: «Ти — мідь,
ради Бога, додому вже їдь!»
Колядка для літераторів
Хай у «Вежі» і в «Степу»
дружно твори сходять.
Хай письменники дружніше
хороводи водять.
Одні інших не згризаймо
у Новому році,
порошинка хай щезає,
в своїм й чужім оці.
Колядка для літераторів
Хай у "Вежі" і в "Степу"
дружньо сходи всходять.
Хай письменники дружніше
хороводи водять.
Одні інших не згризаймо
у новому році,
Ппрошинка хай щезає
в своїм і чужім оці.
Колядка для поета, видавця
й мецената В.Ф.Лисенка
Коляд, коляд, сніг і льод,
хай цвіте і пахне КОД!
Хай далеко й блИзенько
Славиться наш Лисенко!
Новий рік, життя зміни!
Хай прославляться й сини!
Видавай частіш «зірок»!
Люби кращих із жінок!
Хай живуть в добрі, без муки,
здібні й мудрі — в діда — внуки!
Запасай бензин, пардон,
та мандруймо за кордон!
Ми не просим ковбаси,
та хоч Вкраїною вози.
Хай швидкий твій славний «Опель»
добереться й до Європи!
Новогоднее послание
от калеки по перу двуязычной днепровчанке Оксане Грановской,
звезде, восходящей в журнале «Степ»
Мой «друг»!
Сузір’я й зорі у степах завжди сіяли,
та що це сталось, Господи прости?!
Чому ж Ви, пані, їх не помічали?
Дніпро ж від нас ну геть за три версти!
В «Степу» же зря искать, всі позгасали,
средь мрака полного сияют «Две звезды».
Жаль, що хули так мало мне дісталось
(переклади у мене — в чотирьох книжках),
як відгукнетесь, дам, щоб Вам читалось
і майстеркласилось (що нам не по зубах).
Жаль, деякі зірки за псевдо поховались,
чи прізвищами батька підписались,
попробуй, розрізни — чужих, своїх,
та вірю, Ви дістанете і їх!
Бой выигран — литпроцесс в прогрессе,
ведь два моих стиха Вы прочитали в прессе!
И девять месяцев сей опус изучали.
(Дай Бог,
чтоб Вы нормально всё «рожали»).
Рекламная пауза:
Да здравствует и
ждёт дальнейшего расцвета
оплот наш — «Первая городская газета»!
Её и в Кропивницком почитают,
и, оказалось, что в Днепре читают!
Днепровцам — место в «Шарварке» —
до вечера с утра.
Теперь же «Степь» пьёт воду из Днепра!
Но что-то я за иссякание боюсь…
Друзья, и всё ж: прекрасен наш союз!
Р.S.
Мой Друг! Отчизне посвятим
души прекрасные порывы,
и с литшампанским пиццерию посетим:
за Новый год, в котором будем въедливы и живы!
06.12. 2018 Антонина Коринь,
бывшая днепровчанка
P.S.
Перчатка брошена. К барьеру! –
хоть Дама Вы, хоть — Кабальеро.
Олена Надутенко,
голова ТО «Парус»
ПАРУСНЕ РІЗДВО
Відмічали Різдво, безталанні ми!
Тож харчами ділились останніми,
Що дістали ми з Божої ласки:
Буженини, сальця і ковбаски.
Дав Господь мандарини, котлети,
Із печінки та сиру паштети,
Бутерброди з ікрою, грибочки,
Помідори, смачні огірочки,
Кабачки в маринаді і шубу,
Оселедець, козаченькам любий,
Олів’є і салати красиві,
Купу яблук й горіх в чорносливі.
Сік томатний і сік виноградний —
Чародійство хазяйок порядних,
Коньяки, ще й наливки і вина,
На Різдво виставлятись повинні.
На свята за наш стіл завітало
Щирих друзів найкращих немало,
Тут зібрались одною сім’єю
Українці, болгари, євреї,
І німкеня, і руські цигани —
Всі за мир піднімали стакани
І за воїнів наших, за зброю,
За живих і за мертвих героїв.
Пан Осадчий — будитель болгарський,
Привітав всіх розлого, по-царськи!
Не лінився б,
а тост записав би,
Там, дивись, і письменником став би!
В балачках час минав швидше кулі,
У віршах і байках Барабулі,
Про туризм поточилась розмова —
З вуст самого Валери Попова.
Привітали ми з книжкою хором
Нашу зірочку — Елеонору,
Бо з’явилась в книжковому циклі
«Покатай мене на мотоциклі»!
Хай не так вже бадьоро і швидко,
Та все ж збірочку видала Шмітке!
Ми вітаєм поетку з дебютом,
Другій, сьомій, бажаємо бути!
А Галині Митько все вдається,
За що тільки вона не береться!
Гарні діти і гарні картини
Й перша книжка —
«Сузір’я Галини»!
Вже знає кожний наш земляк:
Донбас не гонить порожняк!
Галина швидко підкорила
Людей, яких несуть вітрила!
Вклав Ільїн і талант свій, і душу
У Костенкову драму — «Папушу»,
Так він вклав свою душу сьогодні,
Що отримав лаве міжнародні.
Суперавтор, богиня з видання
Книг, перекладів — Маркова Таня!
Нею внесена творчості лепта
В почуття й кулінарні рецепти.
Казаков їв кренделики з фаршем
І тихенько записував шаржі.
Він із пафосним словом високим
Бив прицільно — не в брови, а в око!
Тоні Корінь дісталося трішки.
Вона теж оприлюднила книжку,
Досі в пам’яті той ювілей…
Тоня гонить на «Спеп» і…
коней.
Біля Шмітке сиділа тихенько
Чарівна Валентина Саєнко.
Вдень бабусенька внука колише,
А ночами замріяно пише.
Під пильним оком Семенець і Надутенко
Читав вірші розлогі пан Царенко.
Антоненко Сашко, поет і бард,
Здійняв мисливських байок град:
Про зайця лірик тему розвивав,
Якому шанс дві спроби вижить дав.
Потішила нам вуха казка ця,
Та дуже не сподобалась зайцям!
Час минав за віршами і тостами,
Потихеньку прощались ми з гостями,
Порожніли пляшки і тарілочки.
…На Різдво обійшлись без горілочки!
Те, що дав безталанним нам,
Боженька,
Вже ні їсти, ні пити не можемо!
Не біда, що обтяжені пУзами!
Головне — що багаті ми друзями!
Хай і в затишні ваші оселі
Ці свята завітають веселі,
Щоб докупи зібралися діти,
Щоб було чим гостей пригостити.
Ми думками звернемось до Бога,
Новий рік щоб приніс перемогу.
В мирнім небі як зірка різдвяна,
Хай засяє Вкраїна кохана!
Творче об’єднання «Парус» щиро вітає всіх з Новим роком і Різдвом Христовим! Миру, добра і благополуччя!
Шануймося, бо ми того варті!
Эльвира-скромница
Анри де Ренье
пер. с фр. Натальи Бидненко
Пылание в страсти прекрасных колен,
Движенье влекущее гибкой руки,
Во взоре –
желанья томительный плен,
И скромность сокрыта румянцем щеки.
Не эти ль глаза в полутемном саду
Красой умилялись распущенных роз,
То взором ласкали на небе звезду –
Чернее вдруг стали ночей всех и гроз.
Ах, как же Эльвира в любви хороша,
Когда от волнения трудно дышать,
Когда от блаженства застонет душа,
Но тело еще продолжает желать.
Напрасно надела на ноги свои
Чулки, что обтянут рисунок бедра,
И снова сегодня наряды твои
На юное тело наденешь с утра.
Но пряжки, шнуровка и юбка с бельем
Не сдержат столь страстного тела порыв.
Пылаешь ты тайным и томным огнем,
Который так нежно тебя изнурил.
Эльвира! Зачем Вам рассудок терять:
На площади людной все видно вокруг!
Поддавшись порыву, зачем трепетать,
Показывать всем свой любовный недуг?
Возможно, что, сбросив рубашку, корсет –
Под страстные взоры себя всю отдать.
И, выставив тело на весь белый свет,
Рабыней счастливою, преданной стать.
Ведь Вы под тяжелым любовным ярмом
Не та уж Эльвира,
потерян Ваш стыд,
Не Вы улыбались цветку под окном,
Не Ваша звезда в небе темном горит.
Ведь Ваших коленей касается страсть…
Когда же, одевшись,
спешите уйти,
Напившись нектара любовного всласть,
То вспомните ль Вы этот час наготы?
О, нет! Вы гуляете в тихом саду
И без лицемерия скромен Ваш взор,
Вы снова ласкаете взглядом звезду,
Всех прошлых событий стирая узор
Борис Ревчун
ЗАКЛИК
У Новому році свинство — тільки в мирних і шляхетних цілях!
ПИТАННЯ РУБА
Чи потрібне щеплення від свинки в рік Свині?
Анатолій Чечель
Ёлка
Сказочные светятся игрушки
Снизу и до самой до макушки.
В зале начинался карнавал,
И с весёлым смехом длился бал.
Ёлка улыбается огнями,
Не расстанусь, думает, с друзьями.
Вот моя компания какая:
Радостная, милая, шальная.
Вскоре отшумели танцы, шутки.
Выбросили ёлку через сутки…
И никто не задержался взглядом,
Те, кто проходили мимо, рядом.
Умывалась горькими слезами,
Ей хотелось быть всегда с друзьями.
Но, увы — ей стали все врагами
И пинали бедную ногами.
Я смотрел, от жалости бледнея,
И хотел, чтоб стали мы добрее,
Не рубили ёлки бы в лесу,
Чтоб не портить вечную красу.
Під час новорічно-різдвяного феєрверку травмувалася бригада псевдо-піротехніків:
А. Бомболюк, Н. Багацько, Л. О’Кей, А. Хрін.
