Туристичний південь України (Лемурійське озеро й затока Сиваш)
Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) продовжує ознайомлювати журналістів із об’єднаними територіальними громадами, якими опікується в семи областях України: Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській та Тернопільській.
Наприкінці червня громадська організація «Український кризовий медіа-центр», яка є комунікаційним партнером міжнародної організації «Глобал Комьюнітіз» (Global Communities), що виконує програму DOBRE, організувала прес-тур для 16 представників засобів масової інформації з Кіровоградської, Дніпропетровської, Харківської й Тернопільської областей, які наприкінці червня завітали до двох ОТГ в Херсонській області — Присиваської та Асканія-Нова.
У Присиваській ОТГ, центром якої є село Григорівка, журналістів зустріли з пишним короваєм на вишитому рушникові, після чого повезли на Лемурійське озеро, що знаходиться за чотири кілометри, й затоку Сиваш та оголосили почесними учасниками святкування Дня молоді, відзначення якого з нагоди приїзду гостей навіть перенесли на інший день.
Серед цікавинок Григорівки — приватний музей Павла Робака, який зібрав надзвичайно багато експонатів з тієї місцевості — від раннього залізного віку й до сьогодні. Милує око римо-католицька церква святого Григорія, зведена 1890 року. Тут є приватні «зелені садиби» (повна інформація про них міститься на сайті Присиваської ОТГ), власники яких приймають приїжджих, яких приваблюють передусім Лемурійське озеро й затока Сиваш, які є вишенькою на торті Присиваської ОТГ.
У названому невеликому озері, яке, можливо, є джерелом, через насиченість солями можна лежати на спині й читати газету або книгу, як на Мертвому морі. Його вода збагачена різноманітними мінералами, кислотами, вуглеводами, азотистими речовинами, солями, переважно хлористого магнію і калію, йодистого натрію, бромистого магнію. Ця вода рожевого кольору (його воді надають певні мікроорганізми), взаємодіючи з грязями Сиваша, який від водойми — буквально за десяток метрів, значно посилює їхні лікувальні властивості.
Кажуть, що це озеро з’явилося випадково: чи то наприкінці 60-х, чи на початку 70-х років повністю укомплектований радянський пікірувальник врізався в землю біля берега озера Сиваш, що спричинило величезний оглушливий вибух і призвело до появи ями діаметром приблизно сорок метрів, яка стала озером. Його вода складається на тридцять п’ять відсотків із солі. Досягти дна озера дуже складно, бо надзвичайно солона вода, часто рожевого кольору, виштовхує людину на поверхню. Також розповідають, що озеро — залишки доісторичного Лемурійського моря.
За словами очільника Присиваської ОТГ Сергія Кліщевського, тамтешні грязі й солі вивчали західні науковці й дійшли висновку про їхні лікувальні властивості. Учасники прес-туру й самі поплавали, ніби поплавки, в Лемурійському озері та обмазалися тамтешніми грязями. Після чого почули від голови громади, що ці грязі мають лікувальні властивості: активізують роботу всіх важливих органів людини, сприяють відновленню рівноваги внутрішнього середовища організму, мають омолоджувальний ефект. Їх застосовують для профілактики та лікування захворювань органів дихання, ними лікують жіночу безплідність, функціональні порушення жовчного міхура, цукровий діабет, хронічний гастрит, виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалої кишки, а також хронічні коліти та ентероколіти, гепатити, холецистити, цистити, простатити, пієлонефрити, запалення маточних придатків, захворювання нервової системи та опорно-рухового апарату тощо.
Поруч з озером і безпосередньо Сивашем із грязями — кабінки для переодягання, змивання солі й грязі, павільйони для відпочинку, кіоск, у якому продають косметичну й лікувальну продукцію з місцевих солі і грязей… Частина літа ще попереду. Тож охочих підлікуватися й подивитися на південноукраїнську екзотику чекають у Присиваській ОТГ.
Юрій Сергійчук
