Віктор Чміленко: Коли беззаконня стає законом – супротив стає обов’язком

 

Чиє ім’я носить твоя вулиця

 

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Сім років тому, у 2013 році, по всій країні розпочалися протестні акції проти корупції, режиму Януковича, свавілля правоохоронних органів, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

 

Після розгону мирного зібрання та побиття студентів на майдані Незалежності, яке сталося у ніч з 29 на 30 листопада, протести переросли у збройне протистояння, яке отримало назву Революція Гідності. (До речі, таку назву революції дав депутат ВР VII скликання від ВО «Свобода» Юрій Сиротюк. – Прим. автора).

 

Події, що відбувалися у столиці, зачепили й інші міста держави, небайдужі серця українців. Не залишився осторонь буремних подій і наш земляк, фермер з Бобринеччини Віктор Чміленко.

 

Батько трьох дітей Віктор Чміленко ніколи не був байдужим до того, що діється в країні: разом із другом Олексієм Цокаловим вони відстоювали права фермерів у себе в районі, протестуючи проти приватизації землі, долучалися до Помаранчевої революції 2004 року, «воювали» з податківцями, брали активну участь у кіровоградських Авто– та Євромайданах, тримали оборону Майдану…

Протягом 2005–2006 років Віктор збирав спогади селян Бобринеччини про Голодомор і передав матеріали до місцевого краєзнавчого музею.

 

З теплом згадує про Віктора Івановича журналіст місцевого видання «Україна–Центр» Геннадій Рибченков:

 

– Запам’ятав Віктора людиною принциповою і категоричною, у нього не було сірого – лише біле та чорне. Він постійно переймався проблемами нашої держави, у нього завжди боліло серце за Україну. Наш земляк вивчав історію свого села, ціка-вився своїм родоводом і дізнався, що його дід був заможним господарем, за що і був «розкуркулений» і вбитий більшовиками.

Віктор Чміленко разом з другом Олексієм навіть їздили на зустріч до відомого кінорежисера, сценариста Петра Тодоровського (фільми «Інтердівчинка», «Військово–польовий роман»), який родом з Бобринця, і записали з ним інтерв’ю.

Ще до Майдану ми з Віктором і його другом Олексієм Цокаловим брали участь у патріотичних заходах: День Соборності у столиці, вшановували Героїв Крут на Чернігівщині. У всіх поїздках фермер традиційно пригощав своїх супутників закопченим гусем.

 

 

Розповідає про знайомство з нашим земляком професор кафедри ботаніки Херсонського держуніверситету Іван Мойсієнко:

 

– Віктор – людина дуже непересічна. Він щиро цікавився дикою природою рідного краю – міг показати усі цікаві урочища. Дізнавшись, що ми ботаніки, вони з дружиною Людмилою повели нас на подвір’я, щоб ми підказали назви невідомих їм рослини, які вони звозили звідусіль. Також Віктор цікавився історією рідного краю – розповів нам трагічну історію свого села, а його подвір’я було прикрашено етнографічними артефактами.

 

До Майдану Чміленко приєднався з перших днів. Спочатку в колишньому Кіровограді, а пізніше, в грудні, власною машиною блокував виїзд солдатів Внутрішніх військ у Василькові. 26 січня 2014 року на тодішній площі Кірова Віктора так звані тітушки жорстоко побили молотком, але від госпіталізації активіст відмовився і повернувся на барикади.

 

Наприкінці лютого Чміленко поїхав до Києва на підмогу друзям, 20 лютого він біг з ношами по вулиці Інститутській, щоб забрати тіло вбитого побратима, проте за крок від нього сам упав, вбитий зі снайперської гвинтівки... У протестувальника поцілили двічі. Шансів вижити у Віктора не було: куля влучила у сонну артерію.

 

Кіровоградщина зустрічала Героя десятитисячним мітингом, труну з його тілом пронесли на руках від пам’ятника Янголу–Охоронцю до центральної площі, де пройшла панахида.

 

 

Поховали Віктора Івановича Чміленка 23 лютого в його рідному селі Борисівці, що у Бобринецькому районі.

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, са-мовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Віктору Чміленку було посмертно присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка», а також нагороджено медаллю «За жертовність і любов до України».

 

21 лютого 2016 року у кінотеатрі «Портал» у колишньому Кіровограді був продемонстрований фільм ”Чміль”, який зняв журналіст Ігор Токар разом із побратимом Віктора Чміленка Олексієм Цокаловим у 2015 році. Стрічка триває сорок дві хвилини. У фільмі зібрані спогади понад двадцятьох людей, які знали нашого земляка особисто. Рідні, друзі та знайомі розповідають історію життя і загибелі Героя України Віктора Чміленка.

 

Уже 24 лютого 2014 року вулиця Дзержинського(одна з центральних вулиць міста) була перейменована на честь учасника Майдану Віктора Чміленка.

До 1923 року ця вулиця носила назву Московська, у 1923–2014 роках – Фелікса Дзержинського.

 

Наша земля – наші Герої!

 

Олена Скочко

 

ФОТО взяті з відкритих джерел