Чиє ім’я носить твоя вулиця: Юрій Липа
Рішенням Кіровоградської міської ради від 30.07.2016 вулиця Бєлінського перейменована на Юрія Липи (район Новомиколаївка).
Юрій Липа – громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму.
Народився 5 травня 1900 р. в Одесі. Батьком Юрія був видатний український письменник, лікар і борець за самостійність України Іван Липа – комісар Одеси від Центральної Ради та автор проекту її першої Конституції, міністр здоров’я уряду УНР в екзилі.
У 1917 р. юнак робить свої перші кроки на літературній ниві – він є редактором часопису «Вісник Одеси», пише свої перші брошури: «Союз визволення України», «Королівство Київське за проектом Бісмарка».
Тоді ж, з огляду на загрозу більшовицького перевороту в Одесі, вступає до лав Гайдамацької дивізії, у перший курінь. Пізніше вступив до куреня Морської піхоти Збройних сил УНР, бере участь у січневих боях з більшовиками на вулицях Одеси.
Вступивши 1922 р. до Познанського університету на медичний факультет, він не полишає громадсько-політичної діяльності. Зі студентів, колишніх вояків армій УНР і ЗУНР, за почином хлопця утворюється таємне товариство, корпорація «Чорноморе», де Юрій Іванович обіймає посаду ідеологічного референта.
По закінченні університету у 1929 році разом з Є.Маланюком Юрій стає натхненником і організатором літературної групи «Танк». Друкувався в альманасі «Сонцецвіт».
Велика віра у вищу ідею України, її традиції, духовні сили, орієнтація на Європу, праця над власним стилем, боротьба з провінційністю, малоросійським шароварництвом – ось основні гасла і принципи, за якими творили молоді письменники. Пройнята цими ідеями, переповнена духом боротьби за українську ідею, з’являється 1931 р. друга збірка поезій Юрія Івановича з такою характерною назвою – «Суворість».
Юрію вдалося досягти дивовижної цілісності у виявленні цінностей української культури та накреслити у глобальному плані проблеми і завдання, які стоять перед нею у майбутньому як перед культурою незалежної України – перлини світової цивілізації.
Найповніше ідейно-філософські погляди Липи розкриті в його «всеукраїнській трилогії» – «Призначення України» (1938), «Чорноморська доктрина» (1940) та «Розподіл Росії» (1941). В цих працях Юрій Липа виступає як теоретик сучасної української геополітики.
На думку Юрія Липи, висловлену ще перед Другою світовою війною, рух України в Європу безперспективний, а життєдайною є вісь Північ – Південь. Не менш актуальною є і інша його теза: хто володіє Кримом, той володіє Чорним морем.
Після переїзду влітку 1943-го до Яворова (тепер Львівська область) став одним з активних учасників українського руху Опору. Працюючи як лікар, Липа організував підпільні курси по підготовці медичних кадрів для Української Повстанської Армії, готував тексти листівок та відозв до населення і німецьких солдат. Його діяльність помітили у вищому державному проводі фашистської Німеччини. За наказом Гітлера Ю.Липу було перепроваджено до Берліна, тому що, на думку правителів Німеччини, він був найбільшим українським ідеологом-державником. Йому було запропоновано очолити маріонетковий уряд України. Однак Юрій з гідністю відкинув цю ганебну пропозицію. І, на диво, залишився живим…
Помітили його і радянці, з лабет яких вирватись мислителю не поталанило. 19 серпня
1944 р. Юрій Іванович був захоплений підрозділом НКВС в селі Іваники, Яворівського району, а на світанку 20 серпня 1944 р. Юрія Липу було по-звірячому замордовано в с. Шутова Яворівського району, що на Львівщині.
Похований в селі Бунів, Яворівського району. Наказом ГВШ УПА ч. 3/45 від 10 жовтня 1945 р. Юрію Липі присвоєно ступінь полковника УПА з датою старшинства 21.08.1944.
Нині на плиті над могилою великого українця Юрія Липи – напис-цитата з його віршів: «Одне святе є в світі – кров людей хоробрих. Одні живуть могили – вірних Батьківщині!».
Цитати Юрія Липи
«Хто може дати право Українцям? Воно в них самих».
«Будь приготовлений до власної історії!»
«Сила є аргументом, але змістом України є справедливість».
«Ви чуєте ці кулі, це народ промовляє».
«Зв’язок з минулим є підставою віри в будуччину і запорукою перемоги будівничих ідеалу національного».
«Злу акцію ще можна скерувати на добре, брак акції дасть тільки зле».
«Українські герої – це висловники туги і праці багатьох поколінь».
«Для українців найголовніший меридіан світу – це той, що проходить через Україну».
«Ми – нація, сузір’я мільйонів, ми – серце воль, ми – буйна кузня сили».
«Там, де є Українці, – там завжди є мистецтво».
Олена Скочко