Плюси та мінуси скасування переходу на літній час

 

В Україні вкотре точиться дискусія про те, чи варто переводити годинник. Верховна Рада підтримала законопроєкт про скасування літнього часу у першому читанні, але не змогла проголосувати остаточно, відправивши його на доопрацювання. Є імовірність, що рішення про нове обчислення часу до кінця березня може ухвалити Кабмін своєю постановою. Поки остаточне рішення не прийняте, наші експерти зібрали головні аргументи «за» і «проти» переведення годинників.

 

Влив на здоров’я та енергозбереження

 

Автори закону кажуть, що переведення годинників шкідливе для здоров’я українців. Аби в цьому впевнитись, народні депутати консультувались з науковцями та лікарями.

 

- Такий сезонний часовий стрибок призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативним чином відображається на загальному стані людини, як фізіологічному, так і психологічному. Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб, – пояснює віцеспікер Руслан Стефанчук.

 

Підтримує цю думку і лікарка-неврологиня Діана Шуляк:

 

- Саме в цей період зміни часового режиму підвищується ризик захворювань, ускладнень серцево-судинної системи, ті самі інсульти. Ризик в тому, що це постійно змінюється. Якщо залишити хоча би на якомусь часі на постійній основі, людина вже адаптується і для неї буде нормою.

 

Прихильники єдиного часу кажуть, що переведення годинника не допомагає енергозбереженню. Голова Комітету економістів України Андрій Новак пояснює: «На побутовому рівні, якщо ми раніше вимикаємо світло ввечері, то зранку раніше його вмикаємо. Але побутовий споживач – це не основний споживач. Основний споживач електроенергії – це промисловий споживач. Так от, у промисловості найбільш енергозатратні виробництва працюють 24/7. Тобто у них виробництво є безперервним. Це – металургія, це – хімія, це – хлібокомбінати. Вони працюють безперервно у три зміни. Для них усіх абсолютно не мають значення ці переведення годинників двічі на рік».

 

У парламенті кажуть, що в Україні немає точних розрахунків, скільки можна зекономити електроенергії на промисловості. Якщо і йдеться про якусь економію, то про дуже незначну.

 

 

Як у Європі

 

Серед переваг постійного зимового часу депутати називають можливість синхронізуватися із економікою ЄС. Адже Європарламент ще два роки тому скасував обов'язкове переведення годинників. З 2021 року кожен член Євросоюзу зможе сам обирати систему переведення годинників чи взагалі відмовитися від неї. Рішення європейців ґрунтується на публічному обговоренні ідеї відмови від сезонного часу. Свого часу в опитуванні взяли участь понад 4,6 млн громадян ЄС, і більшість підтримала скасування переведення годинників. Водночас європейські країни досі визначаються, який час краще залишити: «літній» чи «зимовий».

 

Як свідчать опитування українців, більшість громадян не проти залишитись на «зимовому» часі. Наразі чиновники пропонують законодавчо закріпити в Україні «єдиний київський час», що відповідає другому годинниковому поясу в національній шкалі координованого часу UTC+2.

 

Але в цієї ідеї є критики. Прихильники переведення годинників впевнені, що переваги все-таки є. «Літній» час дозволяє людям ефективніше використовувати світловий день. І справа не тільки в економічних факторах на кшталт економії енергії, а й соціальних – як зменшенні кількості ДТП та злочинів у вечірні години.

 

Також є застереження, що, залишаючись на «зимовому» часі, українці стикнуться із незручностями. За оцінками експертів, влітку сонце вставатиме приблизно о 4-й ранку, а сідатиме о пів на 8-му вечора.

 

Єдиної думки щодо доцільності переведення годинникових стрілок досі нема. Якщо до кінця березня можновладці все-таки ухвалять рішення, то Україна впродовж усього року житиме за одним «зимовим» часом.