І поетичне слово, і чумацька пісня

Сама природа Арсенівки спонукає до медитативних роздумів, філософського спостереження і неквапливої прогулянки узбережжям дрімотноі, оповитоі очеретом і вербами величної Висі. Здається нещодавно цією чарівною місциною, знявши солом’яного капелюха, глибоко, вдихнувши на повні груди чисте, напоєне ароматами степового чебрецю та полину повітря, ходив Віктор Олексійович Погрібний…

Магнетизм садиби Тобілевичів бере в полон одразу і назавжди, тож кожна поїздка в Арсенівку стає подією, яка дає потужний поштовх для творчості, спілкування, надихає на нові плани та звершення. Радію квітам, що прийнялися після нашого весняного десанту, радію позитивним змінам, які сталися в садибі завдяки наполегливій роботі директора заповідника пана Миколи Івановича Кравченка, берегині цієї природньої і історичної місцини - продовжувачки справи свого батька - пані Ольги Вікторівни Погрібноі, а також керівництву сільради, департаменту культури, якій небайдужий цей куточок нашої історії, волонтерам і поетам, які з завзяттям прибирали територію, садили вздовж алей квіти, проводили заходи в рамках Вересневих самоцвітів і без рамок! Вчорашній наш рейд пройшов під гаслом думки і слова, чумацької пісні і поезії, теплого спілкування, спогадів та майбутніх сміливих планів з перетворення заповідної садиби корифеїв театру на епіцентр культури та мистецтва, осередок збереження і поширення національних традицій та звичаїв. Під розлогими кронами дерев на березі блакитної тихоплинної Висі, що віддзеркалює безхмарне прозоре небо, звучали чумацькі пісні та вірші. Виступив відомий поет, музейник і натхненник багатьох добрих справ - Олександр Косенко, він же очільник літстудіі при бібліотеці ім. Є. Маланюка «Ліра», яку представила молода поетеса Марина Єрмолаєва. Відомий поет, актор муніципального театру Микола Барабуля, як завжди, артистично і емоційно озвучив Шевченкову поезію, свої вірші читала голова спілки слов’янських письменників КО, керівниця ТО «Вітрила», голова комісії з гуманітарних питань при Кіровоградській ОВА - Олена Надутенко.

Першою ластівкою став дарунок від очільника польської діаспори «Полонія» Олександра Полячка директору заповідника Миколі Кравченку книги - збірки "Чумацькі пісні Передстепового Правобережжя". Автор - етномузиколог, науковий співробітник КЗ "Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського" Олександр Терещенко. 145 чумацьких пісень були записані автором та його колегами й учнями від місцевих старожилів у 1980-2000-х роках у Кіровоградській, на півдні Черкаської та на заході Дніпропетровської областей. Видання цієї збірки відбулося за підтримки Українського культурного фонду, ГО "Центр розвитку національних культур "Єдина родина", очолений Оленою Арутюнян, музею музичної культури ім. К. Шимановського, НМАУ ім. П. Чайковського, управління культури і туризму Міської ради міста Кропивницького. Фольклорний гурт "Млиночок", що діє при музеї К.Шимановського, у складі Полячка та Олени Панічевоі, викладачки Кропивницького музичного фахового коледжу, виконав на галявині під шатром височенних дерев декілька пісень із цієї збірки, яка вже стала першим експонатом в майбутньому музеі садиби Тобілевичів. В свою чергу Ольга Погрібна подарувала пану Олександру прекрасну світлину історичного маєтку, що потопає у різнобарв’і польових квітів.

Нечисленна наша делегація прогулялася берегом ріки, надихалася свіжим чистим повітрям, насиченим теплим осіннім сонцем, запахом величної Висі та духмяного неозорого степу, піднялася на плац з рожевого кварцу, вкритого сивими ароматними полинами і насамкінець скуштувала козацької каші, майстерно приготовленої хранителем обійстя корифеїв, неперевершеним кашоваром - Миколою Івановичем Кравченко.

Зворотній шлях додому пройшов у жвавому обговоренні емоцій і вражень людей, що отримали потужний заряд енергії і оптимізму, відчули себе вільними і майже щасливими, розчинилися в природі і надихнулися нею і, сповнені ентузіазмом, повертаються до буденних справ та нових звершень.

Я думаю, що у цього чудового заповідника - скарбниці таланту і духовності, є величезна перспектива і ми просто зобов’язані разом допомогти музейникам підняти рівень і престиж безцінного національного культурного і духовного центру та спадщини, яку нам залишили талановиті наші корифеї театру Тобілевичі та класик української поезії і прози - Віктор Погрібний.

Ми багаті землями, покладами, талантами, видатними особами, ми щедрі душею і за збереження нашого життя та існування в цілому, за наше майбутнє, зараз точиться кривава боротьба на всіх фронтах - зовнішньому і внутрішньому.

Тож, об’єднуймося, шануймося і свято зберігаймо наше величне минуле заради нащадків і перемоги!

Разом - ми сила!

***

В Арсенівку дорога привела -

До витоків цілющих джерела,

Де вітер волі віє у полях,

Де чебрецями дихає земля.

Це тут, на березі широкої ріки,

Сьогодні заспівали чумаки

Й духмяні посивілі полини

Ногами приминали їх сини.

Це тут витає аура сторіч -

У цвіркунах, що величають ніч,

У шелесті колосся і дібров,

У слові, що увічнене пером.

Даровані нам Господом світи,

Ми, як скарбницю, маєм берегти!