26 лютого - неділя сиропусна. Спогад Адамова вигнання. Прощена неділя.

 

26 лютого (цього року) - неділя сиропусна. Спогад Адамова вигнання. Прощена неділя.

У цю неділю Свята Церква приводить нам на пам'ять вигнання прародителів Адама і Єви з раю за неслухняність і непомірність. Цим показується уся важливість майбутнього Великого посту. У втраті райського блаженства ми бачимо предмет, гідний покаяння. Приклад прародителів показує нам усю тяжкість гріха і його згубні наслідки. Навчає уникати непомірності як початку і джерела гріхів і звертатися до покаяння, як до єдиного засобу позбавлення від гніву і суду Божого.

У євангельському і апостольському читаннях Свята Церква пропонує останні свої настанови стосовно подвигу поста: пост повинен полягати в нелицемірному виконанні правил пощення і незасудженому відношенні до ближніх. Примирення з усіма, відпущення і пробачення всім гріхів перед нами - є перша і необхідна умова примирення нашого з Богом, очищення і виправдання від гріхів. Без цього примирення з людьми не можна приступати до Господа, не можна і починати святі справи поста і покаяння. Не можна приступати до Господа Бога і в прохальних молитвах і в таїнствах Святої Церкви. Звідси бере початок звичай православних християн просити пробачення один у одного, так само як і ходити на могили померлих для тієї ж мети, тому цей день називають в народі прощеним і прощальним.

Будь-який гріх - це крапелька крові, яка крапає із чола Спасителя, що страждає за нас на Хресті. Ми усі винні і підсудні. Ми усі потребуємо пробачення і виправдання. Але не від самих себе, а від людей і Бога. Пробачення, як Дар, може бути утримане тільки серцем скрушним і смиренним. Гордий ніколи не зможе понести таку величезну ношу. Пробачення - це не поразка, це - перемога. "Бо якщо ви прощатимете людям їхні гріхи, то пробачить і вам Отець ваш Небесний, а якщо не прощатимете людям гріхи їхні, то і Отець ваш не пробачить вам ваших гріхів" (Євангеліє від Матфія).

А в суботу сирну (цього року 25 лютого) Свята Церква молитовно згадує преподобних отців,  що в подвигу просіяли. Це угодникі Божі з преподобномучениками і жонами іменовані і неіменовані, усі, що "в подвигу посту просіяли ясно, преподобно ж пожившия". Це великі приклади християнського життя - святитель Спиридон Триміфунський і святитель Микола Чудотворець. Так жили і святі Кирило (пам'ять 27 лютого) і Мефодій, учителі слов'ян, які були не лише ученими мужами, але і молитовниками і посниками. Саме після багатоденного поста, після посиленої молитви вони по одкровенню Божому склали слов'янську азбуку і переклали слов'янською мовою Євангеліє, Апостольські послання, Псалтир і багато Богослужебних книг. Вони ввели і Богослужіння на слов'янській мові. І ми, слов'яни, повинні цінувати і берегти цей великий дар - святу богослужебну церковнослов’янську мову.

Особливо цього дня, напередодні Прощеної неділі, священнослужителі і прихожани усіх храмів і монастирів Української Православної Церкви, проситимуть допомоги, покрову і клопотання Божої Матері за нашу Українську землю, молитися за мир на Україні, за примирення і пробачення тих, що ворогують. Християнський обов’язок кожного православного - приєднатися в ці дні до соборної молитви, примиритися із співвітчизниками, пробачити і допомогти нужденним.

У цей  день прославляється Божа Мати заради однієї з найвідоміших у світі Її чудотворних ікон - Іверської. Цей дуже древній, просвітлений образ знаходиться на Святій Горі Афон, в Іверському монастирі. А численні благодатні списки, починаючи з середньовіччя і до наших днів, написані ченцями Афона і освячені в цьому монастирі, знаходяться в православних храмах різних країн і континентів. Є такі благодатні образи і на Україні (Київ, Одеса, Дніпропетровськ), і невеликий за розміром образ в місті святої праведної Єлисавети, близької родички Діви Марії (Євангеліє від Луки), в Благовіщенському храмі. Починаючи з особливих нічних служб на Афоні, урочисті богослужіння цього дня пройдуть і в Іверії (Грузії), і в інших православних країнах і на Україні.

Пробач нас, Господи і примири нас, усіх співвітчизників, для добрих справ на благо нашого українського народу і рідної Вітчизни, а нас, жителів обласного центру, об'єднай навколо святої справи - повернення нашому місту його історичного святого імені, імені праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя.

«Прощений день, який це великий небесний день Божий! - учив святитель Феофан Затворник - Коли б усі ми, як потрібно, користувалися ним, то нинішній день з християнських суспільств робив райські суспільства і земля зливалася б з Небом". Нехай це хоч на один день стане можливим  в наших містах і селах, в наших християнських сім'ях допомогою Божою, молитвами Божої Матері і святих угодників.

Пробачте мене, дорогі брати і сестри!

Протоієрей Євгеній Назаренко.