А спомин — це таке щось невимовне і сумне…
А спомин — це таке щось невимовне і сумне…
Цей поетичний рядок Ліни Костенко пригадався мені після перегляду власних світлин із концертів народного самодіяльного хору «Червона калина» з Кропивницького під керівництвом нашого земляка, поета і композитора Анатолія Чечеля — члена Конгресу літераторів України.
Протягом багатьох років життя він, випускник музично–педагогічного факультету тодішнього Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С.Пушкіна, а потому — викладач музики Олександрійського педагогічного училища імені Сухомлинського, відмінник освіти України, популяризував традиційну народну пісенну творчість, працюючи, зокрема, з колективом «Червоної калини» — унікальним взірцем гуртового співу, наділеного цілющою силою лікувати душу виконанням пісень, тужливих і жартівливих, класичних і народних.
Учасники хору неодноразово демонстрували на сцені високу вокально–хорову культуру та багатство динамічних відтінків. Кожну пісню Анатолій Чечель подавав у єдності вокально–хорових та сценічних засобів, що є невід’ємною складовою цього виду творчості і перетворює концертний виступ на музично–театральне дійство.
Не можу оминути увагою його авторські пісні з опорою на регіональні традиції та специфічні особливості місцевого пісенного виконавства, в якому сконцентровані життєва позиція колективу, його духовні цінності, а зі сцени лунав високий патріотичний посил, який об’єднував ще донедавна глядачів в єдиному пориві.
На жаль, через хворобу організатора та керівника колективу (дай, Боже, йому здоров’я! — Авт.) цьогоріч ми вже не відвідали концерти за його участі, зокрема для людей з особливими потребами у Міжнародний день інвалідів, однак згадуємо всі виступи колективу — одного з кращих у Кропивницькому…
Анатолій Саржевський
Фото автора
Нагадаємо: Олександр Березан багато років посідав особливе місце у спортивному житті Кіровоградщини