Аля Логінова: Це про тебе і зараз: хочеш змінити світ – почни із себе

 

Працювати у неурядовій організації – надзвичайно відповідально, оскільки ти прагнеш допомогти людям, які стикнулися з певною проблемою, відтак – боротися за життя, врятувати світ. Натхненна ідеєю самовдосконалення та розвитку громадського сектору в Україні, керівник відділу аналітики та адвокації Кіровоградського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Аля Логінова побувала з відрядженням за кордоном. Як там працюють неурядові організації, як влада сприяє їх діяльності – про це та інше спілкуємося в інтерв’ю для «Першої міської газети».

 

– Програма «Відкритий Світ» (Open World) покликана зміцнювати взаєморозуміння й співробітництво між Україною та Сполученими Штатами, - розповідає Аля Логінова. – Вона фінансується Конгресом США та Посольством США в Україні і надає можливість українським лідерам у різних галузях діяльності зустрітися з американськими колегами, обмінятися досвідом, ідеями з найбільш важливих для обох сторін питань. 

 

– Де проходило стажування? 

 

– Heartland Family Service - нерелігійна, неприбуткова організація, заснована у 1875 році. Це найстаріша і найбільша організація з надання послуг населенню у цьому регіоні, яка щороку надає послуги 50.000 людям з 20 точок у семи містах східної Небраски і південно-західної Айови. 

 

З метою підтримки та розвитку окремих осіб і родин шляхом освіти, консультування і послуг підтримки, Heartland Family Service реалізує широкий спектр програм у наступних сферах: зловживання психоактивними речовинами, домашнє насильство/сексуальне насильство, секс-торгівля, розвиток дітей раннього віку, безпритульність, злочинність неповнолітніх, психічне здоров’я, важке становище певних районів та бідність. В агенції працює 461 людина. Річний бюджет складає 35 мільйонів доларів. Керівник організації Джон Джанетта.

 

– Що нового для себе відкрила? 

 

– Перші два дні делегація з України провела у Вашингтоні. Програма містила цікаві та змістовні лекції, що стосувалися ідентифікації харизми та розвитку лідерських якостей, історії американської культури та огляду деяких законодавчих особливостей окремих штатів. 

Після цього делегати мали змогу оглянути найпопулярніші місця у Вашингтоні: Білий Дім, Капітолій, Бібліотека Конгресу, монумент Лінкольна, меморіал Рузвельту та багато інших. 

 

Потім нас чекала цікава професійна програма в організації Heartland Family Service у Небрасці, діяльність якої в тому числі стосується тематики візиту нашої групи – боротьба з розповсюдженням наркотиків та наркотичною залежністю, попередження наркотичної залежності та реабілітація.

 

Для мене унікальним був досвід провадження та адміністрування програм Heartland Family Service. За час відвідування заходів в рамках розкладу, який створив для нас керівник організації Джон Дженетта, ми побачили близько 15 чинних проектів, поспілкувалися з адміністративним персоналом, та навіть мали змогу бути присутніми на терапевтичних групах для клієнтів. 

 

Оскільки я не займаюсь практичною роботою з наркозалежними, найбільшу цікавість в мене викликали організаційна структура неурядової організації, методики формування та роботи з командою, адміністрування фінансів, робота фандрейзингового напрямку, порядок моніторингу та оцінки якості надання послуг, «правила гри» у співпраці із урядовим сектором.

 

 

Крім того я мала змогу для себе визначити кілька напрямків, які можна було б запровадити в нашій організації: робота з реабілітацією наркозалежних, робота з травмою дітей, які проживають в сім’ях ВІЛ-позитивних осіб, розширення методів профілактики для суб’єктів пробації, програми по ресоціалізації осіб, що звільняються з місць позбавлення волі, імплементація медичного компоненту в роботі з клієнтами організації, розширення діяльності дитячого напрямку. 

 

Вдале поєднання культурної та навчальної програми надало мені сили та натхнення для мотивування команди моєї організації до якісних змін як у питаннях управління персоналом, так і покращенні надання соціальних сервісів. 

 

– Розкажи про сім’ю, в якій ти проживала. 

 

– Нас разом із колегою зі Львову Тетяною Осиповою прийняла до себе прекрасна сім’я Праунер. Марк і Ненсі показали нам країну з американських фільмів: їхній чудовий будинок – один з багатьох на справжній американській алеї; їхні діти – взірець молодого покоління, що прямує до провадження змін, а сімейні традиції відтворюють атмосферу любові до людей і Бога. Прекрасні вечори у спілкуванні із цими людьми вкотре впевнили мене у особливостях американського менталітету: щедрість, гостинність, комунікабельність, перманентна молодість, розважливість, любов. 

 

– Чого не вистачає нашим неурядовим організаціям для розвитку?

 

– До того, як я відвідала Сполучені Штати, волонтер з Корпусу Миру, з яким працює наша організація, Майкл Ендрюс постійно говорив нам, що все починається з запитання «Why?» (чому, навіщо). Це найголовніше, що формує роботу неурядового сектору Сполучених Штатів Америки. Всі програми насичені спеціалістами, які точно знають: навіщо вони це роблять і відповідно який результат отримують. Коли ти бачиш це на власні очі, розумієш, в чому є основна відмінність, і чого не вистачає неурядовому сектору в Україні. З цього логічно випливають: стратегічні прийняття рішень, хороші моделі відбору та оцінки персоналу, повноцінність та стратегічність піару, злагодженість у роботі напрямків, чіткий розподіл сфер відповідальності, якість надання послуг та результати, які перевершують очікування. 

 

 

– Яка співпраця неурядових організацій із владою? 

 

– У Сполучених Штатах Америки абсолютно інша модель співпраці неурядового та урядового сектору. Уряд розподіляє кошти на окремі соціальні сервіси у штати, органи управління штату шукають партнерів в обличчі неурядових організацій для надання таких послуг. Елементарний приклад: якщо мати є наркозалежною, і це було однією з причин чому агенція із захисту прав дитини вилучила в неї дітей, остання замовляє послуги з реабілітації таких жінок у неурядових організацій з метою повернення дітей здоровій (внаслідок реабілітації) матері. А відповідь на питання: «Як проходять перемовини з місцевою владою?», - я отримала, коли побачила, як вільно у Лінкольні (столиця штату Небраски – ред.) громадяни відчиняють двері кабінетів губернатора штату, керівників управлінь, сенаторів. Це абсолютне розуміння посадовців, що вони працюють для добробуту громадян свого штату. 

 

– Що перейняла для себе? 

 

- Те, що я засвоїла не тільки з професійної точки зору, а як людина, в усім відомій фразі Махатма Ганді: «Хочеш змінити світ – почни з себе». Зараз я більше розумію, що формування здорового емоційного середовища на роботі, в сім’ї, в суспільстві – запорука мотивації до незбагненних перемог.

 

Вікторія Семененко