Антипандемічний тандем: як бізнес Кіровоградщини допомагає владі протистояти пандемії
Cпецпроєкт «COVID&громада: рецепти антивірусу»
Пандемія COVID-19 – це не лише страх і розгубленість. Це, передусім, нові можливості для суспільства, у тому числі для мешканців Кіровоградщини. Це унікальний шанс перелаштуватися до життя в нових умовах, в яких іще не доводилось опинятися людству (принаймні у найближчі 1000 років).
А виклики досить серйозні. Справді, лікувальні заклади, та й уся система охорони здоров’я виявились неготовими до зустрічі з коронавірусом. Коли у березні в області з’явились перші хворі на COVID-19, бракувало не лише засобів захисту, а й життєво необхідної апаратури, тестів, медичних препаратів для лікування інфікованих. І медики, і чиновники одностайно констатують: держава поки що не в змозі профінансувати всі необхідні придбання. Та, на щастя, допомога надходить від волонтерів, керівників великих і середніх підприємств, які розуміють: усі ми пливемо в одному човні і маємо гребти в одному напрямку.
Захистити незахищених
Одним із перших вагомих прикладів такої співпраці було придбання апаратури вартістю понад пів мільйона гривень від імені засновника агрохолдингу «Ай енд Ю ГРУП Юкрейн» Сергія Тарасова. Перша міська лікарня міста Кропивницького, яка стала госпітальною базою для лікування хворих на коронавірусну інфекцію, отримала два американських вентилятори Puritan Bennett 560. Ще три апарати штучної вентиляції легенів (ШВЛ) передали лікувальним закладам Кіровоградщини. Відомий підприємець і меценат підкреслює: це його особистий внесок у подолання наслідків пандемії.
– Сьогодні, коли у світі відбувається переоцінка цінностей, керівники великих і малих компаній приймають рішення спрямувати кошти на закупівлю апаратури та медичного інвентарю. Наше підприємство також не залишається осторонь цієї шляхетної справи. Адже йдеться про найдорожче – людські життя, – зазначають у пресслужбі «Ай енд Ю ГРУП Юкрейн».
Не критикувати, а діяти
Ці ж мотиви спонукали витратити понад п’ять мільйонів гривень на закупівлю надсучасних швейцарських апаратів фірми Hamilton для лікарень Кіровоградщини президента футбольного клубу «Олександрія» Сергія Кузьменка. Під час пандемії він створив та очолив благодійний фонд «Турбота», щоб ефективно допомагати тим, хто цієї допомоги потребує. За цей час апарати ШВЛ згаданої фірми вже встановили в Кіровоградській обласній лікарні, а також обласній дитячій та Олександрійській міській лікарнях. Крім того, благодійний фонд закупив дефібрилятори, бронхоскопи, ліжка-трансформери, дозуючі насоси та інші необхідні речі для поря-тунку людських життів.
Увага: номер телефонної гарячої лінії БФ «Турбота» 0-800-751-911.
Сюди можна телефонувати щодня без вихідних.
Звернулася до благодійного фонду й директорка комунального неприбуткового підприємства «Олександрійська районна лікарня» Валентина Гарагуля. Каже: не про себе дбала, а про колектив, який опинився в доволі складній ситуації.
– Нинішній рік для галузі видався дуже складним, – розповідає вона. – Як кажуть: не до жиру, буть би живу. З одного боку наступає коронавірус, з другого – непередбачені перепони. У квітні розпочався другий етап медичної реформи, а разом з ним і проблеми фінансування медичного закладу. Держава грошей не дала, а потрібно не лише сплачувати працівникам зарплату та тримати в порядку складний комплекс будівель, приміщень, технічної частини, а й придбати комп’ютери. З такою проблемою у квітні зіштовхнулись багато керівників медичних закладів, яких Національна служба здоров’я зобов’язала вести звітну документацію в електронному вигляді. Нам потрібно хоча б десять комп’ютерів, а де їх узяти?..
Проблема в тому, що, не підвищивши зарплату лікарям, їх навантажили ще більшим обсягом роботи, зазначає Валентина Корніївна. Вони повинні вести документацію і в паперовому, і в електронному вигляді. Запис, зроблений в амбулаторній картці, обов’язково повинен бути і в комп’ютері. Інакше робота з пацієнтом йому не зарахується. На сьогодні в наявності є лише чотири комп’ютери, люди займають чергу, щоб на них працювати. Хтось приносить із дому власну техніку. Але ж це не вихід.
– Я звернулась до Сергія Кузьменка, і він взявся допомогти через очолюваний ним фонд «Турбота» придбати для лікарні десять комп’ютерів та стільки ж принтерів. Уже оформлюємо платіжні квитанції, договори й акти. Моя радість безмежна: нарешті ми зможемо закрити цей місяць і почати працювати так, як необхідно. І з новою апаратурою для лікування хворих, і з новою технікою для ведення документації.
– Ми постійно спілкуємося з медиками, пацієнтами, що перебувають на лікуванні, і отримуємо відповіді на запитання: «Що робити?». Наш принцип – у тяжкий для країни час не займати позицію спостерігача, який все критикує, а діяти, – пояснює Сергій Кузьменко.
Від розгубленості до впевненості
Головний лікар Першої міської лікарні у Кропивницькому Олександр Артюх зізнався в інтерв’ю «Первой городской газете», що, хоча до пандемії готувалися, ніхто не очікував таких масштабів.
– Ми були переконані, що готові до прийому й лікування хворих на COVID-19. Але ж ніхто не очікував, що їх буде так багато! Траплялися навіть випадки, що лікарі відмовлялися виходить на роботу через те, що не мали ані захисних костюмів, ані масок. Де їх брати, не знав ніхто – адже на той момент ці необхідні атрибути зникли з продажу, – каже він.
Та розгубленість змінилася радістю, коли почали допомагати меценати. Причому робили це добровільно, з власної ініціативи.
– Мені телефонували керівники підприємств і запитували: чим можемо допомогти? Іноді з вулиці приходили незнайомі люди, заносили пакунки з масками, комплектами для дезінфекції. Я навіть переживав, що скоро гуманітарну допомогу нікуди буде складати. Але нехай краще її буде більше, щоб підготуватися до наступної хвилі пандемії. Головне, що наш колектив відчув потужну підтримку, – каже він.
…А якось у травні перед входом до лікарні зупинилась фура із засобами індивідуального захисту для медперсоналу, який цілодобово контактує з ковідними пацієнтами. Цей вантаж від національної мережі «Епіцентр» особисто супроводжували заступник голови правління з правових питань Дмитро Байдюк, регіональний директор Сергій Пономарьов та директор Кропивницького торговельного центру Євгеній Вознюк.
– Ми привезли до Кропивницької першої міської лікарні десять тисяч тришарових масок, по 300 пар окулярів та захисних комбінезонів, щоб показати свою небайдужість до проблем людей, котрі, на моє пере-конання, є справжніми героями. Це було щире і виважене рішення всього нашого колективу. Варто зауважити, що лікарі, медичні сестри та інший персонал лікарні перебувають в епіцентрі інфекції, тож повинні почуватися захищеними, – пояснив Дмитро Байдюк.
Він також додав: пандемія попри численні «мінуси» згуртувала суспільство, визначила акценти й пріоритети. Справді, погоджується Олександр Артюх, за останні пів року очолюваний ним заклад не раз отримував адресну й життєво необхідну допомогу доброчинців. Завдяки цьому потреба в засобах захисту та у відповідному обладнанні забезпечена на всі сто відсотків.
Об’єднались держава, місто й волонтери
Загалом, як повідомили у Національній службі здоров’я України (НСЗУ), для допомоги хворим з ускладненнями від коронавірусної інфекції виділили 1870 апаратів ШВЛ. Згідно з даними, оприлюдненими на сайті НСЗУ, Кіровоградська область має 58 таких апаратів. Зокрема, за кошти міського бюджету Кропивницького в березні оперативно закупили три апарати ШВЛ для Першої міської лікарні, де перебувають пацієнти з підтвердженим діагнозом COVID-19. Усього ж на сьогодні заклад має шість апаратів штучної вентиляції легенів.
У міському управлінні охорони здоров’я підкреслюють: завдяки підтримці міського бюджету й волонтерів у лікарні зросла кількість концентраторів, моніторів пацієнта, пульсоксиметрів і подібного необхідного обладнання для лікування хворих із коронавірусною інфекцією.
В цілому ж за весь час боротьби з епідемією місто придбало засобів індивідуального захисту на майже сім з половиною мільйонів гривень. Завдяки гуманітарній та благодійній допомозі медичні заклади міста отримали різні матеріальні цінності майже на десять мільйонів гривень.
Поїв сам – нагодував лікаря
Ще однією проблемою під час пандемії стала організація харчування медперсоналу, який щоденно й цілодобово перебуває в боксах. Вирішити її також допомогли меценати. Зокрема м’ясокомбінат «Ятрань» перерахував до благодійного фонду медиків 300 тисяч гривень та організував поставку продуктових наборів для лікарів і медсестер, які контактують з ковідними хворими у Першій міській та обласній лікарнях.
Від початку карантину щоп’ятниці підприємство завантажує автомобіль продуктами власного виробництва – м’ясом, ковбасними виробами та пельменями – і відправляє за звичними адресами.
– Ми дізнавалися з волонтерської групи в соцмережах про потреби медиків і, відповідно, реагували на них. Зокрема, забезпечували їх питною водою, папером, канцтоварами, налагодили регулярну поставку продуктів. Ми прагнемо, щоб медичні працівники мали можливість якісно харчуватися, і допомагатимемо до закінчення карантину, – зазначили у пресслужбі м’ясокомбінату.
Члени Клубу рестораторів Кропивницького готують безоплатні вечері для медиків. Вони організували акцію «Добра справа», щоб підтримати медпрацівників, які лікують хворих на коронавірус і перебувають у лікарні цілодобово протягом двох тижнів. Проєкт підтримали й підприємства мережі громадського харчування: піцерія «32 см», «Ресторація Кропивницьких», служба доставки Food Family, Point. Вони регулярно поставляють комплексні обіди та різноманітні страви для медиків, які перебувають на обсервації.
Існує алгоритм, який дозволяє накопичувати кошти доброчинного «медичного» фонду. Якщо замовити й придбати піцу на сайті kroppizza.kr.ua, кожні п’ять гривень від тієї покупки будуть відправлені на допомогу лікарям.
– Дійсно, це дуже приємно – відчувати свою причетність до доброї справи. Здавалося б, що тут такого – замовити піцу? Але те, що, купуючи їжу, ти допомагаєш реальним людям на передовій здоров’я людства – це дуже круто. У світі зараз активно розвивається волонтерський рух, який нарешті дістався й Кропивницького. Я вважаю, що для нашого міста це – велика честь і перевага. Чим більше людей свідомо й безкоштовно робитимуть добро, тим здоровішим буде суспільство, – ділиться своїми враженнями кропивничанка Аліса Волкова.
І з цим не посперечаєшся.
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Людмила Макей
