Автоматичне списання боргів. Як не довести до арешту рахунків?

 

На початку липня українців схвилювала новина про запуск автоматичної системи арешту боргів. Під загрозою втрати грошей опинилися ті, хто не платить аліменти, штрафи або навіть комунальні послуги. Через резонанс у соціальних мережах Міністерству юстиції довелося додатково роз’яснювати, що нова система більше стосується технічної взаємодії між виконавцями і банками, тож боятися раптового списання грошей не слід. Як саме працюватиме автоматичний арешт і як не довести до такої ситуації, дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.

 

Спрощення бюрократичних процедур

 

Раніше процес стягування боргів був складним і бюрократичним. Найперше наявність боргу потрібно було довести в суді, після цього державний або приватний виконавець звертався до всіх банків країни із поштовими запитами, щоб визначити, де у боржника є рахунки і скільки на них грошей. Нерідко банки відмовлялися надавати інформацію, аргументуючи це банківською таємницею. Поки виконавець займався бюрократичними процедурами, боржник вже міг зняти всі гроші з картки й уникнути відповідальності.

 

«У 2020 році органи виконавчої служби зафіксували 35 757 випадків, коли банки замість надання інформації про номери рахунків і залишки коштів повідомляли, що рахунок наявний, але коштів недостатньо», – пояснює голова директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін'юсту Олександр Олійник.

 

З липня цього року ситуація змінилася. Тепер банки зобов'язані на вимогу виконавця надавати інформацію про рахунки боржника та суму коштів на них. Звичайно, одразу про списання грошей не йдеться. Як і раніше, для арешту боргу потрібне рішення суду, але спрощується процедура арешту. Згідно з наказом Мін'юсту, банки і виконавці тепер будуть взаємодіяти в електронному вигляді – через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП).

 

«З набранням чинності цього наказу було реалізовано технічні зміни інформаційної взаємодії виконавців із банками за допомогою АСВП. Раніше така процедура була досить складною. Нині ж взаємодія між виконавцями і банками відбувається в електронному вигляді, а не тільки поштовим зв’язком», – роз’яснюють у Мін'юсті.

 

Отже, система працюватиме таким чином: маючи рішення суду, державний або приватний виконавець направляє в електронній системі вимогу на отримання інформації про рахунки боржника. Банки протягом однієї робочої години після отримання вимоги надають інформацію. Далі виконавець за допомогою АСВП направляє в банки постанову про арешт коштів. Банки арештовують кошти і повідомляють виконавцю. Тільки на цьому останньому етапі можливе примусове списання коштів. Якщо грошей на рахунках недостатньо для виплати всього боргу, суму, якої бракує, можуть стягнути за рахунок іншого майна.

 

«Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначає виконавець», – пояснює керівний партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

 

 

Які борги та суми?

 

Автоматична система арешту коштів раніше застосувалась тільки до неплатників аліментів. З липня процедура стосуватиметься усіх, хто потрапив до Єдиного реєстру боржників. Зокрема, тих, хто заборгував за комунальні послуги, не сплатив штрафи за порушення правил дорожнього руху або виплати за кредитом та відсотки за ним.

 

У Мін’юсті кажуть, що арешт і списання поширюється тільки на суму наявної заборгованості, підтвердженої рішенням суду. Решта коштів на рахунку залишається. Арештувати більше ніж сума боргу можуть тільки у випадку, якщо до неї увійдуть судові збори, витрати на виконавчі витрати, штрафи і пені за простроченою заборгованістю.

 

 

Важливо знати, що під арешт і списання можуть потрапити і соціальні рахунки, на які надходять пенсія, стипендія або інша державна допомога. Але це можливо тільки в разі відсутності у боржника інших рахунків і майна для погашення заборгованості. Крім того, за словами юристів, стягнення з соціальних рахунків проводиться за окремим порядком, а частка відрахувань з заробітної плати не може перевищувати 20%.

 

До автоматичної системи вже підключилися: «ПриватБанк», «Універсал Банк» («Монобанк»), «ТАСкомбанк», «Оксі Банк», «Банк Восток», «Індустріалбанк», «ПроКредит Банк». За інформацією уряду, ще 44 банки наразі тестують систему.

 

 

 

Як захистити свої гроші?

 

Експерти кажуть, що дуже важливо володіти повною інформацією про свої борги. Загроза арешту і списання коштів не з’являться одним днем. Адже для цього необхідне рішення суду, а цьому передують засідання та повідомлення. Не знати про наявність боргу майже неможливо.

 

Звичайно, бувають винятки. Наприклад, арештувати кошти можуть за заборгованість зі сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху. Повідомлення про порушення, зафіксоване камерою, надсилаються за місцем реєстрації. Якщо людина там не живе і повідомлення не отримає, то може й не знати, що потрапила в реєстр боржників.

 

Водночас є чимало інших способів дізнатись про наявність боргу. Для цього є цифрові інструменти: Єдиний реєстр боржників, портал «Онлайн-будинок юстиції», електронний сервіс державних послуг «Дія», Автоматизована система виконавчого провадження.

 

Так само існує чимало можливостей погасити заборгованість. Це можна зробити у банку, на порталі «Онлайн-будинок юстиції» в розділі Виконавчі виробництва, на сайті АСВП, за допомогою сервісу «Дія» чи банківського терміналу, попередньо дізнавшись реквізити Державної виконавчої служби.

 

Щоб не доводити справу до автоматичного арешту коштів, експерти радять час від часу перевіряти наявність проваджень, вчасно платити штрафи і виконувати рішення суду. При цьому юристи зауважують: якщо кошти з рахунку списали безпідставно або виконавцем були допущені порушення, завжди можна звернутися до суду й оскаржити рішення.