Автостопом до Харкова Або перший досвід поїздки за 15 гривень. ФОТО
Днями студенти педуніверситету Винниченка Нікіта Шендеровський і Назар Шашло з‘їздили у Харків автостопом, назад до Кропивницького поверталися тим же способом. Про емоції та цікаві моменти під час мандрівки автостопом редакції «Утреннего города» розповідає Нікіта Шендеровський.
У Харків хлопці вирішили поїхати до дівчини.
— Ми стояли на одному заході і я жартував: «Давай кудись рвонемо, хоч завтра». Назар погодився. Коли я зрозумів, що ми обидва дійсно хочемо, вирішили діяти. Зібрали речі, вирізали картонку, прописали маршрут і вирушили до траси біля аеропорту, — розповідає Нікіта Шендеровський.
Хлопець каже, що першу машину чекали близько 30 хвилин і доїхали лише до Суботців, проте їх розпирало від радості:
— Після першого разу було простіше зупиняти машини. Ми дісталися до Полтави аж під вечір наступного дня. Близько 2-3 годин чекали, щоб виїхати у Харків. Нам пощастило, адже нас підібрав бусік.
На дорогу у Харків студенти витратили 12 годин. Для порівняння, потяг їде 7 годин. Хлопці дісталися до міста за 15 гривень, адже ніхто з водіїв не просив грошей.
— Дорогою зустрічаєш класних людей: рокера, який вмикав пісні, а ми вгадували їх; дідусь-афганець, в його машині я їхав у відкритому багажнику; священик з димучою машиною тощо, — розповідає Нікіта Шендеровський.
За весь час мандрівки студенти пройшли близько 60 кілометрів.
Хлопці вирішили дати поради автостоперам-початківцям:
- мандрувати краще у більш теплий період, адже ночі холодні і можна захворіти. Адже ніхто не знає, скільки чекати потрібний автомобіль;
- завжди дбайте про безпеку. Щоразу, сідаючи у нове авто, ми відправляли довіреному обличчю номера машини, ім’я водія і бажано фото. До 18 років краще, щоб батьки знали про ваше місцезнаходження;
- беріть із собою мінімум речей, адже постійний груз на спині заважає.
Летиція Курята
Нагадаємо: Кропивницький на дотик. Наскільки незрячим людям безпечно пересуватися містом?
