Без тополь, але із затінком і киснем. У Кропивницькому розробляють власні правила обрізки дерев
Щороку кропивничани стають свідками цинічного «догляду» за зеленими насадженнями, коли від пишних дерев лишаються одні стовбури. До речі, за гроші з міського та державного бюджетів.
– Ця проблема є надзвичайно гострою в нашому місті. Обрізання дерев «під стовп», на жаль, вже стало «фірмовою ознакою» Кропивницького. Ледь не щороку ми спостерігаємо варварську «омолоджувальну» обрізку – незважаючи на постійні протести активістів та небайдужих громадян. Але зупинити цей процес, навіть спільними з активістами та містянами зусиллями, досі не вдалося, – коментує ситуацію депутат міської ради Олександр Цертій.
Громадські активісти вирішили створити власні правила обрізки дерев для Кропивницького, аби запобігти подальшому впливу на і без того складну екологію обласного центру.
Як зазначає громадська інспекторка Надія Паливода, кожен по-своєму розуміє поняття омолоджувальна та санітарна обрізки.
– Коли люди звертаються до комунальних служб з проханням провести обрізку, ніхто не просить обрізати дерево до стовпа. Вони лише хочуть, щоб воно не несло небезпеки, – роз’яснила вона.
Аби нарешті досягти розумного балансу в цьому питанні, у міськраді зібралась робоча група. Вона розглянула два варіанти правил обрізання дерев, які в цілому дуже схожі. Відрізняються вони лише поглядом на обрізання пірамідальної та пухової тополь, які ростуть практично на всіх вулицях, у скверах і парках.
Так, Надія Паливода висловилась проти обрізання тільки верхньої частини пірамідальної тополі, адже в цьому випадку дерева не випускають водяні пагони. За словами екоактивістки, саме ці пагони при іншому варіанті обрізки через кілька років становитимуть загрозу, адже вони занадто швидко ростуть і слабко кріпляться до дерева.
Водночас професійний дендролог Євген Ткачук пропонує свій варіант вирішення ситуації. За його словами, обрізати варто лише гілки діаметром 5 см. Тільки тоді зрізи заростуть і дерево не згниє зсередини.
– Члени робочої групи доручили виконавчим органам влади на основі наданих проектів правил винести на наступне засідання єдині правила обрізки. Щодо тополь було вирішено використовувати один із запропонованих варіантів обрізки залежно від кожної конкретної ситуації, – коментує Катерина Шамардіна.
– Критичних зауважень до кожного варіанту у членів комісії не було. На мою думку, більш важливим питанням є запровадження механізму контролю за дотриманням Правил і відповідальності за їхнє порушення. В разі відсутності таких норм нескладно спрогнозувати, що хибної практики обрізки дерев «під стовп» в нашому місті ми так і не позбудемося. Члени комісії, в т.ч. і я, запропонували декілька варіантів запровадження ефективної системи контролю за обрізкою і відповідальності за порушення Правил. Тому очікую, що на наступному засіданні ми все ж таки побачимо їх в доопрацьованому управлінням ЖКГ варіанті Правил або в інших розроблених нормативно-правових актах, – коментує Олександр Цертій.
У чому члени робочої групи були одностайними, так це у питанні подальшої долі пухових тополь: їх у місті не повинно залишитись. Проте виникла суперечка стосовно того, яким чином їх позбутися, не завдавши шкоди екології. Є варіант обрізати їх таким чином, щоб вони не викидали пух упродовж 12 років. Потім їх можна замінити іншими деревами – липами, кленами або в’язами.
Також фахівці вважають, що варто розробити стратегію озеленення міста з урахуванням глобального потепління.
Нікіта Шендеровський
