Безхатьки тваринного світу: як допомогти?

 

Чергова сесія міської ради Кропивницького окрім транспортного питання та депутатських скандалів запам’яталась й ще одним цікавим голосуванням. Мова йде про озвучену депутатом Ігорем Волковим ініціативу щодо розрконцепції будівництва притулку для бродячих тварин.обки головним управлінням ЖКГ та управлінням капітального будівництва міської ради, 

 

Згідно з озвученими на сесії даними, щорічно у місті трапляються до пів тисячі випадків нападів безпритульних собак, котрі від голоду починають кидатись на людей. На думку депутата вирішити проблему допоміг би притулок, в котрому тварин не лише стерилізували, а й надавали необхідну медичну допомогу та давали можливість тимчасового перебування. Враховуючи, що побудувати подібний заклад планували ще у 2013–му році, здавалось, що подібну ініціативу колеги мали б підтримати. Однак, судячи з усього, політична складова здобула перемогу над соціальною доцільністю, і озвучений Волковим проект підтриманий не був. Приємно, одначе, що депутат на цьому не зупинився і просто переформулював свою ідею в формат депутатського запиту, направивши його до все тих же управлінь міської ради.

Цікаво, що за декілька днів до того керівник Кропивницької спецінспекції Андрій Максюта на своїй сторінці у соцмережі Facebook написав: «На кожній зустрічі з людьми, під час рейдів, під час прийомів громадян та під час чергувань на «Гарячій лінії» міського голови постійно звучать питання,  пов’язані з бродячими собаками.

Є зграї, які мігрують мікрорайонами, є «корінні» жителі певних територій. В цих зграях є й доволі агресивні тварини. Адже факти нападу на людей також є! 

Прошу повідомляти про агресивних собак безпосередньо до КП «Універсал–2005» за тел. 33–13–83 (саме воно спеціалізується на їхньому відлові та стерилізації) та спеціалізованої інспекції міської ради за тел. 55–34–17 (контроль за благоустроєм та санітарним станом міста)».

Пост викликав жваве обговорення, котре вчергове продемонструвало — єдиної думки щодо того, як саме боротись з даним явищем, немає. Частина дописувачів досить жорстко вказувала на потенційну небезпеку, яку несуть зграї бродячих псів. Особливо людей непокоїла можлива агресія тварин по відношенню до дітей. Побудову притулку більшість вважає напівмірою, яка, однак, може принаймні трохи покращити ситуацію, яку ми маємо на даний момент. 

Вирішувати ситуацію з бездомними тваринами неможливо лише однією ініціативою. Принаймні так вважає Людмила Оприщенко, ветеринар та активний член громадської ініціативи за гуманне відношення до тварин. 

Потрібно вирішувати проблему комплексно, — каже вона. — В Європі для цього придумали безліч способів, і не зовсім зрозуміло, чому в Україні цей досвід навіть не намагаються перейняти. Наприклад, в Німеччині, Франції, Австрії та інших країнах Єврозони громадяни, які хочуть завести собі домашніх тварин, мають сплатити спеціальний податок. Таким чином люди відчувають не лише моральну відповідальність за своїх улюбленців, а й цілком зрозумілий фінансовий мотиватор  — нікому не хочеться втрачати власні кошти, якщо раптово тварина перестала подобатись і хазяїн, як це частенько у нас буває, просто вирішує її позбутись. 

Крім того існує розгалужена система притулків не лише в кожному великому місті, але й у невеличких містечках, а інколи й селах. Тварин відловлюють постійно, тим самим не даючи можливості для росту їхньої популяції. Активно попрацювавши декілька років, в Європі практично ліквідували таке поняття як бродячі тварини. Звісно, це було непросто і не дешево, однак у підсумку проблему було вирішено, а для унеможливлення повторення ситуації було створено цілу систему бонусів і штрафів. 

Наприклад, в Італії хазяїна, який викинув тварину на вулицю, можуть покарати  не лише фінансово — штаф починається від 25 тисяч євро, а й навіть посадити до тюрми строком на 1 рік. З іншого боку, якщо ти береш тварину з якогось притулку — отримуєш компенсацію на її утримання та пільги на придбання певних продуктів. Продумана та гуманна система.

Хотілось би нагадати, що незважаючи на всі негативи, Кропивницький все ж не стоїть на місці у вирішенні даного питання. Так, минулого року місто долучилось до роботи некомерційної міжнародної платформи Animal–id.Info, метою якої є забезпечення всіх людей і організацій, які працюють з тваринами, необхідними, зручними і сучасними інструментами для ведення їхнього обліку. А також налагодження співпраці між зазначеними організаціями, власниками та потенційними власниками тварин.

Зміни тривають, і радує, що людей, яким не байдужа доля братів наших менших, у місті все більше і більше. 

Павло Лісніченко