Безвіз — можливість чи глухий кут?

  • 15 лют. 2018 19:06
  • 1815
    • Новина Безвіз — можливість чи глухий кут? Ранкове місто. Кропивницький
     
    Минулий рік подарував Україні найбільш євроінтеграційний приз за всю історію її незалежності — безвізовий режим. Він запрацював 11 червня 2017 року, а перед тим Рада ЄС схвалила остаточне рішення про скасування віз для українців. Таким чином єврочиновники визнали, що Україна виконала всі умови візової лібералізації, а її громадяни отримали право на поїздки до країн ЄС з біометричними паспортами. 
     
    Діалог тривалістю 10 років
    Безвізовий діалог як один із найважливіших напрямків співпраці України з Європейським Союзом розпочався у вересні 2008 року на Паризькому самміті Україна — ЄС. А вже за два роки наша країна отримала План дій щодо лібералізації візового режиму для українських громадян. Це така собі «дорожня карта», за якою візовий режим із Євросоюзом був скасований для кількох балканських країн, а також для Молдови та Грузії. Головною умовою запровадження безвізу для них і, відповідно, для України були незворотні реформи. 
     
    Цей план складався зі 144 критеріїв та чотирьох блоків: безпека документів, включаючи біометрику; протидія нелегальній міграції; забезпечення громадського порядку та безпеки; забезпечення основоположних прав і свобод людини.
    Спочатку українське законодавство та нормативні акти узгодили зі стандартами ЄС. Потім, згідно з цими стандартами, мали запрацювати оновлені правова та юридична бази. Протягом дії першої фази було ухвалено близько 150 законів та підзаконних актів. У другій фазі передбачалося виконання близько 400 завдань та 54 рекомендацій європейських експертів.
     
    Про те, наскільки важливим для України було виконання Плану дій, свідчить пильна увага близько 20 експертних місій з Євросоюзу. 
     
    — Далеко не все із запланованого вдавалося запровадити з першої спроби, — коментує експерт Реанімаційного Пакету реформ Олександр Банчук. — Найважчим було запустити систему електронного декларування доходів державних посадовців. Її запровадження кілька разів відкладалося, відповідно змінювалися й дати введення безвізу. 
    В той же час у Представництві Європейського Союзу в Україні наголошували: система електронних декларацій має бути запущена якнайшвидше. Тодішній голова Представництва Ян Томбінський застерігав: якщо Україна не введе електронне декларування доходів чиновників, ЄС може відмовити її громадянам у наданні безвізового режиму. Врешті–решт система запрацювала першого вересня 2016 року, ставши своєрідним безвізовим передвісником для українців.
     
    А вже 11 червня 2017 року Україна розпрощалася з візовим режимом. На центральному залізничному вокзалі у Києві пройшла символічна церемонія, в якій взяли участь віце–прем’єр з питань  європейської  та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш–Цинцадзе, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, голова відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні Юргіс Вілчінскас, громадські активісти. 
     
    Як це працює
    Лише за перший місяць дії безвізового режиму понад 120 тисяч українців скористалися його перевагами. Цю цифру озвучила під час прес–брифінгу для регіональних журналістів у Києві Іванна Климпуш–Цинцадзе. А вже за півроку ця кількість зросла утричі. 
     
    — Всього з початку дії безвізу з країнами ЄС співробітники Держприкордонслужби на кордоні оформили 400 тисяч громадян України, які скористалися перевагами спрощеної системи для подорожей. При цьому більше 130 тисяч українців обрали авіаційний транспорт, 230 тисяч подорожували автомобілями й залізницею, решта прямували через морські пункти пропуску, — повідомили у Державній прикордонній службі.
    Втім, ейфорія швидко минула, коли тисячі українців кинулись оформлювати біометричні паспорти. Люди займали чергу в державну міграційну службу вночі, але за день не вдавалося подати документи всім охочим, тож наступного дня все починалося спочатку. Біометричний бум почав спадати восени, коли закінчився туристичний сезон. 
     
    — У 2017 році до підрозділів Державної міграційної служби в Кіровоградській області звернулись для оформлення паспорта громадянина для виїзду за кордон майже 60 тисяч мешканців області, — розповіла прес–секретар відомства Інна Захарова. — Порівняно з 2016 роком кількість охочих отримати закордонний паспорт зросла на 26538 осіб. Попит в основному зріс за рахунок подорожей до країн ЄС без оформлення віз. Торік також побільшало підрозділів УДМС, де можна оформити біометричний паспорт. 
     
    Тільки для подорожей
    Правила перетину кордонів ЄС є однаковими для всіх громадян України. Вони прописані на сайті Міністерства закордонних справ та Державної міграційної служби. Ось основні з них. 
     
    Після запровадження безвізового режиму громадяни України можуть подорожувати до держав–учасниць Шенгенської угоди без необхідності отримання в’їзної візи держави призначення. Безвіз дозволяє короткотермінове перебування в державах–членах ЄС (крім Великобританії та Ірландії) та інших державах–учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів. Для перебування в ЄС на більш тривалий час необхідно оформляти візу. 
    Важливий момент: безвізовий режим не означає права на проживання чи на працевлаштування в ЄС. Для цього потрібна робоча віза.
     
    Як оформити біометричний паспорт
    Щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт. 
     
     
    Крім цього, також необхідно мати під час кожної подорожі документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх коштів на весь час перебування і намір повернутися до місця проживання.
    Отримати паспорт для виїзду за кордон, який містить електронний чіп із біометричними даними власника документа, можна в апараті УДМС та 24 територіальних підрозділах у районах області незалежно від місця проживання. З листопада підрозділи міграційної служби були підключені до онлайн–сервісу «Електронна черга», який дає можливість самостійно обирати дату й час відвідання.
    Щоправда, більшості громадян потрапити до електронної черги не вдається — сайт «зависає». Втім, найбільш метикуваті таки знайшли спосіб перехитрити систему. 
    — Нам порадили знайомі заходити на сайт не вдень, а опівночі. В цей час додається новий день, і вікно можливостей відкривається, — поділилася секретом журналістка й мандрівниця Наталя Бардалим.
    Отож, пощастить тим, хто не спить. 
     
    Безвіз не назавжди?
    Про те, що безвіз опинився під загрозою, неодноразово заявляли європейські дипломати та чиновники, вказуючи на те, що вище керівництво України не зацікавлене в запровадженні проєвропейських та, перш за все, антикорупційних реформ.  
     
    — Європейська Комісія опублікувала річний звіт щодо виконання критеріїв лібералізації візової політики третіми країнами, — розмірковує журналіст Ростислав Демчук.  — 12–та,13–та й 14–та сторінки цього звіту присвячені тому, як Україна виконує ці критерії. Докорів чимало. Це не лише перешкоджання СБУ і Генпрокуратурою роботі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і зволікання із створенням Антикорупційного суду. Єврокомісія також невдоволена реєстрацією у Верховній Раді законопроекту про право знімати з посад керівників антикорупційних органів України. І хоча цей документ знятий з порядку денного ВР, однак він лишається зареєстрованим. Із звіту Єврокомісії випливає: якщо українська влада не впорається з усіма переліченими негараздами, то ЄС змушений буде задіяти механізм припинення безвізу для України.
    Підтверджує сказане вище і експерт Реанімаційного Пакету реформ Олександр Банчук. 
     
    — Безвізу загрожує будь–яке суттєве обмеження дії антикорупційного законодавства в частині декларування, НАБУ, САП, а також повноцінна війна на сході держави, яка може спровокувати наплив мігрантів в Україну, — вважає він.
    Тож чи залишиться безвізовий бонус в українців, залежить від вищого керівництва України.
     
    Людмила Макей
     
    Матеріал підготовлено в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева». Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми «Підтримка демократії», що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
     
     
    Нагадаємо: Як отримати біометричний паспорт (КОМІКСИ)