Буковель — окрема країна у серці Карпат. Як журналістки з Кропивницького відвідали славнозвісний курорт (ФОТО, ВІДЕО)

 

Засніжені верхівки сосен, романтичний туман і казкові краєвиди — перше, що побачили мої очі, прибувши до чарівної країни, окремої країни Буковель.  Її директор, народний депутат України Олександр Шевченко говорить, що цей курорт — окрема держава в державі. А я вам скажу, любі читачі, це частинка раю в серці Карпат. 

 

Будь-який шлях починається з Києва

 

Напевно, ви чули, що будь-який шлях приведе до Риму. А от у нашій країні всі мандрівки починаються з Києва. Дякуємо за це рідній Укрзалізниці. Редакція «Первой городской газеты» відкриває для вас найоптимальніший шлях, як дістатися гір. 

Отже, найдешевший і практичний варіант — це потяг. На жаль, прямого рейсу з Кропивницького до Івано-Франківська немає. Тому спершу їдемо до столиці. Наш колектив обрав варіант VIP-таксі. Всього за 250 гривень ви доберетеся до залізничного вокзалу за 4,5 години. Якщо пощастить, водій-гуморист розкаже байку, а ні — прозаїчно прокатаєтеся у маршрутці. 

 

Спокійно п’єте каву, насолоджуєтеся краєвидами і сідаєте на потяг 043 Київ — Івано-Франківськ. І поринаєте у неймовірну ейфорію зашарпаного плацкарту. Якщо на цьому моменті ви передумали їхати, то мушу заспокоїти. Цей квиточок коштує всього 130 гривень.

 

Звичайно, варіацій може бути багато. Все залежить від ваших бажань і можливостей. Тому радимо з усією логістикою знайомитися на сайті Укрзалізниці. (Ред.: Частенько додаток на телефоні від цієї компанії може глючити, не відображати всі рейси. Тому ще раз наголошуємо —  дивіться все на сайті). 

Від Франківська до Буковеля дістатися зовсім просто. При виході з вокзалу чатують натовпи таксистів, які за символічну плату відвезуть вас куди завгодно. 

 

Наш маленький колектив вирішив затриматися у фантастичному Станіславі (стара назва міста). Про те, де там відпочити, що подивитися, куди зайти, читайте у попередніх номерах. Ми про все писали. Від себе додам: затриматися варто. Відкривайте в подорожі якомога більше! 

 

«Первая городская» дотримується цього правила і вже наступну мандрівку до Буковеля планує через Львів. З Кропивницького, на щастя, є прямі рейси. А вже зі Львова до гірськолижного курорту дістатися простіше простого. Не хвилюйтеся, про все вам розкажемо! 

 

Скільки-скільки?

 

Дорога від Франківська до курорту не тільки відремонтована й відповідає європейським стандартам, а ще й усипана міні-готелями, які готові приймати гостей цілодобово. Логічно, чим ближче до гір, тим дорожче.  Нам пощастило жити в самому центрі Буковеля. Але мусимо вас засмутити, безпосередньо проживання тут коштує від 1800 гривень за добу на дві особи. Не враховуючи харчування, прокат обладнання, інструкторів і т.д.  Якщо на цьому моменті почали заздрити нашим зарплатам — перестаньте. Журналісти теж люди, і отримують таку саму мінімалку, як і всі.  За все платив Олександр Шевченко з активною підтримкою Українського журналістського фонду. Сам же Олександр Леонідович попросив не дякувати йому за таку можливість відпочити, а дякувати Богу! У свою чергу, насмілюся сказати спасибі Всевишньому за такого мецената.

 

 

Якщо ви не володієте таким фінансуванням, зверніться до сайту olx.ua. Зняти житло там буде в рази дешевше.

Ціни на харчування — питання окреме й делікатне. Скажімо, поїсти в ресторані на території комплексу вартуватиме вам мінімум від 400 гривень. А от якщо спуститися трошки нижче, в село Поляниця, знайдете там багато скромних місць, де обід вам обійдеться максимум у 150 гривень. 

 

Колектив «Первой городской газеты» продегустував чимало. І з упевненістю вам кажемо: смачнішої їжі, ніж в колибі Filvarok, не знайдете! Особливо, якщо ви піднялися на тягачі, трішки замерзли, прогулялися лісовими стежками, помилувалися на Говерлу, то ніщо краще не зігріє, ніж перчений бограч. Не в ім’я власної ненажерливості, а в ім’я отримання достовірної інформації додамо: найкращі ліки від переохолодження — глінтвейн у цій колибі. Особливо, якщо по фірмовому рецепту вам покладуть секретний інгредієнт — медовий Jack Daniels.

 

Для поціновувачів релаксу й пасивного відпочинку курорт пропонує неймовірний комплекс VODA. Про все, що ми там дослідили й спробували, читайте трішки згодом. А от про цінову політику скажу зараз. Абонемент на одну людину коштує 450 гривень, а на новорічні свята - 800 грн. Кожна наступна година ще 150. Любителі після басейну випити коктейль можуть зараз засмутитися. Бо їхня вартість ну дуже завищена. Скромний напій обійдеться вам у 140 —180 гривень мінімум. Тому послуговуйтесь аксіомою всіх студентів — напивайтеся завчасно! 

 

На шопінг — у Яремче 

 

Базар у Яремче, що знаходиться на водоспаді Пробій, місце загадкове й ризикове (ви там реально ризикуєте протринькати всі гроші!). Проте воно того варте. 

 

З кожного прилавку майорять українські нарядні вишиванки. Шкарпетки й рукавички з натурального хутра і вовни, дерев’яні поробки. Косметика ручної роботи, трави, спеції. Безліч всього! 

 

Особливістю є й привітні люди, які порадять і розкажуть, що потрібно купувати. А на виході з ринку вас чекатимуть бабусі й жалібно проситимуть: «Купіть пакет Карпатського чаю за 10 гривень». Моя колега Аліна Кулик повелася на цю провокацію і придбала одразу три пачки. Не знаю, чи дійсно бабуся так бідує, як розповідає. Втім, зробити пенсіонерці добре діло не складно, адже чай дійсно смачний. Перевіряла на собі. Наша Алінка молодець, беріть з неї приклад!

 

Євгенія Котенко     

 

 

 

Не гальмуй      

 

Однією з найбільш вражаючих розваг у Буковелі, особливо для новачків, є здіймання  на гору на оглядовому  підйомнику. Спочатку дуже лячно, але згодом страх відступає і ти насолоджуєшся карпатськими краєвидами — потихеньку здіймаєшся вгору, і здається, що то дуже високо, але ні — величні сосни все одно вище за канатну дорогу.

 

Навкруги гори поросли стрункими соснами, гілки яких вкриті снігом. А прямо під нашими ногами відважні лижники і сноубордисти на великій швидкості проносяться згори вниз, тож захотілося і мені, людині зі степу, спробувати хоч трішки навчитися кататися на лижах.

 

До послуг гостей пропонують інструкторів — файних  легінів і дівчат у червоних костюмах, які детально пояснюють, як то правильно вдягнути лижі, повертатися на них, підійматися на гору, як гальмувати, і головне — як встати з сідниць у разі падіння. А це, я вам скажу, майже неможливо для нетренованого пресу. Коли більш-менш навчився це виконувати, то можна спробувати і спуститися з невеличкої гори. 

 

До фіналу тренувань, на жаль, дійшли не усі — з п’ятьох дівчат залишилось лише двоє, але ж пройти ази і відмовитися від найцікавішого — спуску з гори — безглуздо! Тож я наважилася разом з нашою колежанкою з Тернополя з’їхати з великої, але пологої гори. Скажу я вам — то дуже захопливо, головне при цьому — вміння керувати своїм тілом, бо подумки знаєш, що робити, а ноги не завжди слухаються. То нічого, що соплі течуть з носа, що я з’їжджала задом наперед і навкарачки, що мене заносило у огорожу, що ноги болять і не слухаються, та все ж я навчилася трішки їздити і повертати вліво-вправо та отримала купу гарних вражень і впевненість у тому, що я ще щось можу. 

 

Поради: гірськолижний костюм краще придбати у стокових магазинах і привезти з собою, бо брати напрокат дуже дорого — штани і куртка обійдуться вам у 430 грн. Спортивний одяг можна замінити на штани з плащівки і болоньєву осінню курточку.

Сумочку або рюкзак з собою не беріть, бо здавати у камеру схову теж недешево.  А нам треба заощадити кошти на глінтвейн. 

 

У горах можна не лише кататися на лижах, а й пірнати...

 

Особливої уваги заслуговує комплекс VODA club. Хоч і йти до нього було далеченько і під гору, але воно того варте. Протягом трьох годин ви маєте можливість гарно відпочити і душею, і тілом. На рецепції вас вітає усміхнений персонал, який видає  кожному  відвідувачу білосніжні халат і рушник, а також новенькі капці.

 

І ось перед вашими очима відкривається басейн, вода якого має приємний блакитний колір, і, о, Боже, водичка дуже тепла і приємна. А посеред басейну — бар з різними коктейлями і глінтвейном. Тобто, перебуваючи у воді, ви можете куштувати різні напої, адже навколо барної стійки прикріплені і високі стільчики. І найбільш цікавий сюрприз — з басейну ви можети виплисти під відкрите небо, де на вас чекає багато розваг: джакузі з різноманітними видами цівок, міні-джакузі з водою різної температури і різними напорами води, маленькі водоспади. Дуже екстремально і весело перебігати по відкритому зимовому повітрі з одного басейну в інший. 

 

Але це ще не все — є в комплексі соляна печера, де відпочивальники мають можливість подихати духмяними соляними йодованими парами, а також сауни волога і фінська (суха), з яких можна стрибнути прямо у маленький басейн з льодяною водою. До речі, двері ввічливо вам відчинить молодий афроамериканець. На другому поверсі розташована кімната для відпочинку, де відвідувачі можуть зручно вмоститись на м’ягкеньких ліжечках і помедитувати. 

 

До ваших послуг десять видів масажу і пілінги (кавовий, з морською сіллю) вже за окрему плату. 

VODA club — це чудове місце, де можно розвантажити м’язи після спусків буковельськими схилами.

 

Олена Скочко     

 

 

Між небом і землею  

 

Якщо вам випала нагода відвідати гірськолижний курорт Буковель, а обставини склалися так, що ні лижі, ні сноуборд вам опанувати не вдалося (або ж не хотілося), а відпочити все ж хочеться — є багато альтернатив активному відпочинку. 

 

Коли ви вже наплавалися в басейні, надивилися на красоти гір та продегустували весь місцевий глінтвейн — можете сміливо йти на Буковельські гірки Roller Coaster zipline.

 

Roller Coaster zipline — це  абсолютно нова екстремальна розвага для всіх любителів яскравих вражень. Це зіплайн, підвішаний на канатах між деревами, з підйомами, спусками і крутими віражами. Така розвага підійде не лише дорослим, а й дуже екстремальним дітям.

 

 

Довжина траси становить понад 600 м на висоті до 15м. Перший і єдиний професійний Roller Coaster zipline в Україні за 300 гривень з дорослої людини та 250 за дитину вам забезпечить два крутих спуски, сумарний час яких близько п’яти хвилин. Мало? Лише здається. За ці п’ять хвилин встигаєш згадати всі молитви, які коли-небудь чув. Навіть, якщо ти й атеїст. 

Персонал дуже ввічливий  та усміхнений. А перед кожним спуском бажають гарних вражень. Які там враження? Я особисто перші 20 секунд очі взагалі не відкривала і просто кричала. Проте, коли вже страх потрохи відступає — відкривається неймовірна краса лісу та адреналіну. І решту часу ти просто насолоджуєшся крутим спуском та різкими поворотами.

Якщо ваші друзі та рідні не встигли зняти відео та сфотографувати ваше перелякане обличчя — не біда. Працівники Буковельських гірок люб’язно нададуть вам за окрему плату і відео (100 грн) і фото (50 грн).

 

 

 

Аліна Кулик 

 

 

 

 

Ніколи не пізно, 

або Як я вчилася кататися на сноуборді

 

Це не перша моя поїздка в гори, але перша — в Буковель, де я нарешті зважилася на те, щоб покататися на сноуборді. Бажання навчитися кататися з’явилося давно, але до цього то часу не вистачало, то ні з ким було поїхати, то ще якісь перепони. І знаєте, я раділа, як дитя, коли приїхала в таке чудове місце і змогла зробити те, про що так довго мріяла.

 

Коли ти мчиш на борді з засніженого схилу, а повз тебе пролітають лижники, бордери, коли адреналін та дофамін у крові вирують від усвідомлення, що ось воно, щастя і свобода! І, незважаючи на падіння і синці (а без цього ніяк у процесі навчання), хочеться кричати від захвату! Це неймовірне відчуття.

Спасибі інструкторові, який займався з нами, спасибі йому за терпіння і за те, що ловив, пояснював, допомагав не боятися. Ця чудова людина пояснила й показала все, що потрібно початківцю: як правильно падати і групуватися, визначити, яка нога передня (адже яка нога буде передньою — такою і стійка буде. На борді катаються боком, раптом хто не знає), балансувати і розподіляти вагу тіла так, щоб не падати (я сказала: не падати!). 

Незважаючи на те, що я до цього каталася і на скейті, і на роликах, і на ковзанах — сноуборд для мене щось нове, до чого потрібно пристосуватися і призвичаїтися. І хоча я мала теоретичне уявлення про те, що це таке і з чим його їдять, з практикою ніщо не зрівняється. Я рада, що спробувала цей вид спорту, а не сиділа скромно в куточку, попиваючи глінтвейн і споглядаючи, як інші катаються.

 

 

Не варто забувати, що для непідготовленої людини це буде складно, і тренування перед тим, як вийти на схил, може здатися пеклом. Тут задіяні абсолютно всі групи м’язів, навіть ті, про які ви не підозрювали. І на наступний ранок вони будуть боліти. Усі. Тому не варто нехтувати розминкою перед тим, як кататись. Так само не варто забувати про захисну екіпіровку, це одне з найважливіших правил.

 

Я екіпіровку брала напрокат, але знаю, що це була не остання моя поїздка в гори. Так що я купуватиму собі і окуляри, і шолом, і захист на тазостегнову область (куприк потрібно берегти, тому що ти коли катаєшся, то з розмахом падаєш на попу, або через руки на голову). Але знову таки — якщо ти в екіпіровці і тебе навчили падати, то це не так страшно, а навіть трошки смішно.

 

Якщо дотримуватися простих правил: не забувати про розминку перед катанням, одягати захисну екіпіровку, дивитися по сторонах на трасі і не ловити гав, а після катання — випити гарячого чаю/глінтвейну, і якщо сніг вирішив, що йому буде зручніше під вашим светром, штанами — не полінуйтеся дістатися до своєї кімнати, прийміть ванну і переодягніться в сухе, щоб уникнути застуди та всього, що може приєднатися до переохолодження. Будьте уважні до себе, слухайте інструктора і отримуйте задоволення від того, чим ви займаєтеся, будь то катання на сноуборді, лижах або просто спостереження за тими, хто катається.

 

Оксана Московченко   

 

Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно, живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.