Чи дотримуються кропивничани карантину?
З 11 березня 2020 року в Україні оголосили карантин терміном на три тижні. Сьогодні його продовжили ще на місяць. Так, тепер українці житимуть у стані надзвичайної ситуації до 24 квітня.
У рамках карантину влада не обмежила лише роботу аптек, магазинів, заправок та закладів харчування, які самостійно доставляють їжу. Але в рамках карантину для українців діятимуть наступні обмеження:
- всі освітні установи не працюють;
- заборонені масові зібрання людей кількістю понад 10 чоловік;
- закриті розважальні центри, кінотеатри, музеї та інші заклади культури і дозвілля;
- призупинено роботу торгових центрів і ринків, за винятком продовольчих секторів і продуктових супермаркетів;
- закриті заклади побутового обслуговування та сфери послуг (салони краси, спортзали, тощо)
- обмежена робота закладів громадського харчування (кафе і ресторани не приймають відвідувачів, але можуть виконувати доставку на замовлення);
- в медичних установах призупинено проведення планових операцій (винятком є термінові і невідкладні);
- заборонений в'їзд на територію країни іноземних громадян.
Проте, чи дотримуються кропивничани цього карантину, намагався розібратися журналіст «Утреннего города». Так, кожен четвертий кропивничанин з 200 опитаних віком від 15 до 25 років не дотримується карантину. Серед головних причин, чому вони цього не роблять, молодь називає відсутність потреби в карантині (на їхню думку, це лише паніка, яку дарма розводить старше покоління), моральну складність постійно лишатися вдома та роботу.
- Як на мене, влада лише роздуває паніку на фоні несерйозної проблеми. В Україні близько 100 хворих, це ніщо на фоні інших, більш глобальних проблем. Від того ж грипу, СНІДу чи інших вже, на жаль, звичних для сучасного світу хвороб кожного року хворіє та помирає набагато більше людей, - запевняє студент Роман Ярков.
Психолог Андрій Фоменко вважає, що таке ставлення молоді до проблеми зумовлено в першу чергу відсутністю тяжкого досвіду молодого покоління.
- Для того, аби чогось боятися, треба розуміти предмет страху. А через те, що у молоді відсутній травмуючий фактор, то й усієї глобальності проблеми вони не бачать. Але це все тимчасово. Якщо пандемія наблизиться впритул, вони почнуть розуміти, наскільки все серйозно. Окрім того населення перебуває в амбівалентному стані. І виходить так, що навіть найсвідоміші люди розуміють, що проблема є й що треба з нею боротися. Але оскільки через карантин у них виникає купа інших проблем (побутових чи фінансових), на цій вони зосередитися не можуть. Також важливим фактором є нудьга. Адже насправді зайнятість, обмежена простором помешкання, дуже швидко починає душити тебе. Й хоч ти й намагаєшся з цим боротися, але без потрібної мотивації надовго тебе не вистачає, - запевняє Андрій Фоменко.
Проте більшість молоді тим чи іншим чином намагається дотримуватися карантину. Одні намагаються розважити себе вдома іграми, книгами, фільмами чи серіалами. Інших від виходу надвір рятує віддалена робота. Треті ж виходять надвір виключно для того, аби зайнятися спортом на чистому повітрі, аби «не зійти з розуму».
- Карантин – це зовсім не паніка, а спосіб вберегти населення чи хоча б обмежити поширення вірусу в Україні. І кожен свідомий громадянин повинен дотримуватись карантину для своєї ж безпеки, - запевняє студентка Тетяна Клімова.
Редакція «Утреннего города» закликає громадян України дотримуватися карантину, аби зменшити темпи розповсюдження коронавірусу.
Нік Шендеровський
Читайте також: Жителі Кіровоградщини, які повернулися з-за кордону, перебувають під медичним наглядом
