Чи потрібен новий український правопис?
Уже минув перший місяць нового року, а українці й досі обговорюють важливість й актуальність нового українського правопису. Він вступив у дію третього червня 2019 року. Відтак усі, хто хоча б трішки пов’язаний із писемністю, – журналісти, письменники, учні, студенти, філологи, перекладачі тощо – мають користуватися новими правилами згідно з правописом. Але чи дійсно зміни у писемності пішли на користь, чи актуальні вони у 2020 році, дізнавалася журналістка «Первой городской».
Нещодавно у Книгарні «Є» кропивничани разом із професоркою та завідувачкою кафедри української мови ЦДПУ ім. Винниченка Світланою Ковтюх, перекладачем та викладачем факультету інмов у педуніверситеті Богданом Стасюком вели дискусію про новий український правопис. Модерував зустріч кандидат філологічних наук Дмитро Шульга.
– У нас завжди все не на часі. Якщо думати за мірками дешевої ковбаси, то правопис завжди не на часі. Але зрозумійте, що це – засадничий документ. Правопис – це фактично мовна конституція. Не матимемо його, буде хаос, – зауважив Богдан Стасюк.
До 2019 року українці користувалися правилами правопису 1993-го. Незважаючи на актуальність змін, у філологів залишилося багато запитань до якості нового українського правопису.
– Подивіться в усіх напрямках: усе, що можна знищити українське – знищують. Таке враження, наче ця комісія була створена спеціально, щоб провалити новий український правопис. Бо до його створення, за даними сайту міністерства освіти, долучилися всі охочі. Серйозно? Ви бачили, щоб до створення українського правопису долучалися викладачі, в яких базова мова російська? На жаль, у багатьох людей з комісії було недбале ставлення до самого створення проєкту українського правопису. У ньому мають бути однозначні значення, а не «пишіть, як хочете: авдиторія чи аудиторія» тощо, – розповіла Світлана Ковтюх.
Богдан Стасюк наголосив:
– Не можна ігнорувати те, що вже існує у сучасному мовленні. Навіть, якщо воно не затверджено офіційно. Тому коли дитина йде у перший клас, у неї має бути норма. Коли випускаємо енциклопедію, має бути все унормовано. Вважаю, що обговорювати цей проєкт мало широке коло. Адже часом люди, які не мають філологічної освіти, можуть дати фору іншим. Тому реформи правопису – це нормально. У світі час від часу завжди вносять зміни у писемне мовлення. Проте це треба робити якісно. Бо ми зараз говоримо і про те, що видавництва не вміють працювати з банальним редактором Word, тому у книгах «Український правопис» можна зустріти помилки.
Філологи зійшлися на думці, що теперішня версія українського правопису не найгірша з тих, яка могла бути. Проте є куди вдосконалювати його.
Летиція Курята
