Чим кропивничани займаються на карантині? (ФОТО)
Розпочався третій тиждень всеукраїнського карантину через коронавірус. Хтось за ці чотирнадцять днів відкрив у собі мистецькі здібності, хтось щодня дивує себе та рідних кулінарними шедеврами, а дехто гуляє безлюдними частинами міста. Про те, як кропивничани проводять час на карантині, дізнавалася журналістка “Утреннего города”.
Тренерка з відкритих дахин Світлана Литвиненко розповіла, що більшість часу проводить за роботою, але разом із тим не забуває дбати про свій внутрішній стан спеціальними вправами.
— Для мене карантин не ускладнив життя, адже я і так працюю на фрілансі, здебільшого з дому. Єдиний мінус для мене — відсутність контакту з людьми, тому що я дуже соціальна і мені це дискомфортно. Карантин для себе сприйняла як можливість подумати і попрацювати над речами, до яких не доходили руки. В мене і ранкові йога-практики, я працюю над своєю настільною грою про відкриті дані, аналізую особисті стосунки та свої внутрішні психологічні блоки, обнімаюся з кішкою і не знімаю домашнього халату. Переїхала до батьків у приватний будинок, тож не боюся висунути носа з дому — тут близьких контактів із сусідами немає. Так, карантин зруйнував більшість моїх планів на квітень і травень, однак дав зрозуміти, що є речі, які ми не здатні контролювати. Хочеться вірити, що це закінчиться хоча б у травні. Я не втрачаю оптимізму, запаслася книжками, тішуся кожному дню і просто чекаю завершення цього коронавірусного трешу, дотримуючись правил карантину, — поділилася думками пані Світлана.
Вийшовши на прогулянку містом, наша журналістка здивувалася, скільки людей нехтують правилами карантину. Більшість кропивничан ходять компаніями, не дотримуючись дистанції, тиснуть один одному руки тощо. Таку тенденцію помітила й інша кропивничанка.
— Перш за все, самлізолююся: виходжу за продуктами і все. Днями вперше за два тижні вийшла погуляти зі знайомою на природі (на безпечній відстані одна від одної, це було досить незвично). Та навіть у лісі важко уникати людей: багато охочих відпочити із сім'єю та друзями, у масках не всі. З дуже оптимістичного прогнозу — дуже хочеться вийти на роботу на початку квітня. Поки є можливість, приділяю більше часу домашнім — людям і справам, спілкуюся онлайн із друзями та ріднею, дивлюся вебінари й фільми, читаю. Намагаюся залишатися на позитиві і не піддаватися паніці, чого всім і бажаю, — розповіла кропивничанка Юлія Ярова.
На карантині можна робити різні практики, розминки, займаються спортом. Так, Ольга Аршинова поділилася світлиною своєї доньки, яка виконує фізичні вправи на природі.
— За ці два тижні карантину я згадала, що люблю готувати. Впала у дитинство і склала пазли. А щоб остаточно не перетворитися на суцільний ком нервів, займаюся йогою і ділюся знаннями з групою людей, яким це цікаво. Зрозуміла, що чудово обходжуся без кав’ярень і ресторанів. Але жахливо не вистачає свободи у пересуванні, — розповіла кропивничанка Анна Ремізова.
Деякі кропивничани на забувають і про допомогу іншим та закликають усіх долучатися до добрих справ.
— Я не класичний представник “ударного апгрейд-карантину: вивчити/зробити/освоїти все за два тижні”. Мій режим особливо не змінився, але змінився контекст роботи. Ми — активні волонтери разом з іншими дівчатами міста — започаткували ініціативу по підтримці медиків. Це і відшив масок, і збір коштів, і нові ідеї. Також я намагаюся проводити час, поки це можливо, на природі подалі від людей і мінімізую контакти з іншими. Виходи у супермаркет, як єдину “розвагу”, ми з чоловіком звели до мінімуму. Зараз ми приїхали у Запорізьку область забрати сина від бабусі — це вже велика пригода. Мої оптимістичні думки: кожен із нас зробить необхідні висновки, розставить пріоритети, зблизиться з рідними або віддалиться від тих, з ким не по дорозі. Можливо, всі почнуть ставитися до того, що мають, з вдячністю та повагою, а не споживацько, — прокоментувала координатор простору Krop:Hub Катерина Колтунова.
Про підтримку інших також говорить Юлія Ярова:
— До речі, всі, кому на карантині бракує соціального життя, можуть долучатися до онлайн- та офлайн-підтримки: робити покупки літнім людям чи тим, хто повернувся з-за кордону і не має можливості вийти поки на вулицю; допомогти забезпечити медпрацівників масками та іншим захисним оснащенням; купити корм для тварин у притулку і залишити у спеціальних кошиках у супермаркетах; залишатися здоровими і здавати кров для тих, хто її потребує. Попри тимчасові дистанції, разом ми сильніші.
Як бачимо, кропивничани не сумують на карантині. Кожен намагається знайти щось корисне для себе та рідних у час обмежень. Більшість психологів говорять, що коронавірус — це можливість для багатьох переосмислити спосіб життя, пріоритети, бажання та цілі.
Редакція “Утреннего города” бажає всім дотримуватися правил карантину та знаходити позитив у кожному дні. Будьте здорові!
Летиція Курята
Читайте також: Чи готова Кіровоградщина до лікування коронавірусу?
