«Децентралізація: що далі?» У прес-клубі реформ обговорили проблеми нових впроваджень

 

Розуміння будь-якої реформи у країні починається з суспільного сприйняття -  це перевірене правило. 5 березня у Києві під час національного прес-клубу для регіональних ЗМІ на тему: «Децентралізація: що далі?» мова йшла про те, як в Україні, фактично протягом шести років реформа органів місцевого самоврядування нині стала перед новими викликами. 

 

Виконавчий директор АМУ (далі – Асоціація міст України) Олександр Слобожан, звернувшись до журналістів, розповів про діалоги на рівні змін щодо Конституції України, зокрема, про прийняття Концепції змін та тексту змін в частині місцевого самоврядування та територіальної організації державної влади. Він пояснив, що у тексті пропозицій АМУ щодо конституційних змін відображені головні принципи Європейської хартії - справедливість розподілу фінансів і однакова якість публічних послуг.

 

Дуже важко нині на європейському рівні пояснювати, чому протягом 20 років в Україні не виконуються рекомендації Ради Європи щодо приведення законодавства України  відповідно згаданих європейських стандартів. Свою думку, щодо ситуації в державі, висловив і присутній на заході заступник Міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода.

 

    В Україні було введено систему місцевого самоврядування, яка абсолютно не відповідала принципам Європейської хартії. Дуже важко знайти схожу модель на будь-якому континенті, де б функцію місцевого самоврядування виконувала виконавча влада, як правило, це зовсім навпаки – виконавча влада передає свої повноваження органам місцевого самоврядування.

 

 На думку речника, саме таким шляхом змін має йти і реформа децентралізації. Декілька разів переглядалось питання переліку громад, які в Україні вважають спроможними, щоб дійти до завершення переходу створення об’єднання територіальних громад у всій країні.  На жаль, чомусь такі рішення нині балансують між політикою і правом. В’ячеслав Негода вважає, що треба всім утвореним громадам дати можливість перейти на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом. Втім, таких намірів з боку міністерства фінансів немає і над цим треба працювати далі.

 

Розподіл власних і делегованих повноважень від держави на місцях дуже важливий у нормі, яка стосується всіх людей – захисту громади. Освіта, охорона здоров’я, соціальний захист повинні бути стовідсотково забезпеченими у фінансуванні. Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан наголосив, що у чинній Конституції міститься ця норма і вона повинна працювати, як і гарантії судового захисту громади у разі порушень таких норм.

 

 

Медична реформа: механізми реалізації

 

Під час тематичної панелі журналісти мали нагоду спілкування з аналітиком АМУ, експерткою та координаторкою напрямку «Охорона здоров’я» АМУ Світланою Осташко, яка  нагадала етапи впровадження в Україні медичної реформи та позиції АМУ щодо механізмів її реалізації.

 

    Питання реформи медицини стало одним з найбільш хвилюючих для українців, - висловилась спікерка, - тільки нещодавно для більшості людей виникло уявлення про терміни «первинної», «вторинної», «третинної» медичної допомоги, сьогодні ж йде мова про екстрену, паліативну, медичну реабілітацію, телемедицину. Останні три роки проходила реформа первинної медичної допомоги. У неї вкладались значні ресурси. Ми зрозуміли, що такий вид допомоги надається у місті, селі, селищі міського типу, взагалі ми охопили 27 млн. осіб українців (всього українців приблизно 42 млн. громадян) які підписали декларації зі своїм сімейними лікарями, а це приблизно половина українців. Чи є це підставою для відмови у необхідній медичній допомозі пацієнтам? Ні, але у екстрених ситуаціях або ж пацієнт має заплатити за цю допомогу.

 

Поетапність реформування медичної галузі з 1 квітня 2020 року торкнеться вторинної медичної допомоги. А це значить, що знову виникає залежність отримання компенсацій  від Національної служби здоров’я(далі – НСЗУ) за кожну послугу, надану пацієнтом. На сьогодні 98% медичних закладів автономізувалися, тобто  вони самостійно з НСЗУ зможуть заключати контракти, як комунальні некомерційні підприємства. З понад 9 тис. заявок на укладання таких контрактів, нині НСЗУ розглянула тільки незначну частину, і цим безумовно загнала себе у «глухий кут»  до початку квітня. Лише 78%  закладів охорони здоров’я відповідають  вимогам заключення контрактів, а це по факту відсутність необхідного обладнання, підключення до електронної системи охорони здоров’я та інше.

 

    Вступивши в реформування медицини першочергово не було передбачено чимало й інших умов, -  додала експертка  Світлана Осташко, - із 27 пакетів медичної допомоги є пріоритетні, серед яких пологи, інсульти, інфаркти та  інше. Так на інфаркт виділяється від НСЗУ на кожного пацієнта по 16 тис. грн., але це не факт, що цього буде досить для лікування людини. І гарантії Міністерства охорони здоров’я щодо безоплатного лікування ставляться під сумнів, адже міська влада має забезпечити, щоб у медзакладі крім самого процесу лікування були медикаменти, обладнання, харчування, лабораторія – ці умови виконати дуже складно. Крім того, існує невідповідність між занадто заниженими цінами обумовленими у пакеті компенсацій від НСЗУ на окремі послуги пацієнтам, наприклад, амбулаторний прийом хірурга коштуватиме у компенсаційному пакеті від НСЗУ  сорок дев’ять гривень, а це не відповідає дійсності, адже реально  вартість складає не менше 150 грн.

 

На тлі процесу реформування медицини виникає найгостріше питання прорахунку бюджету будь-якого медичного закладу до кінця 2020-го року. Спрогнозувати, який пакет послуг почне діяти ефективно, як і скільки буде компенсовано НСЗУ за кожну надану послугу вкрай важко. Скільки витрат буде перекладено на пацієнта теж фактично невідомо?

 

 

 

Земля та ринок землі: які нові виклики?

 

Директор Аналітичного центру АМУ Ярослав Рабошук зробив акценти на джерелах фінансування місцевих бюджетів за рахунок земельних ресурсів. І тут важливо розуміти всім, що актуальне питання ринку землі не повинно нині зупинитись тільки на вирішенні продажу чи не продажу земель сільськогосподарського призначення. За умови надання більше повноважень органам місцевого самоврядування, територіальним громадам слід надати можливість впливати на процеси, які будуть запроваджені після відкриття ринку землі. А це надання інструментів впливу на регулювання земельних відносин та контроль за використанням та охороною земель. На жаль, жодний орган самоврядування сьогодні не може вплинути на землекористувачів, коли використовуються ділянки не за цільовим призначенням, занижується орендна плата жителям села в договорах оренди, а звідси тінізація доходів і уникнення сплати податків.

 

Аналітик АМУ Олександр Логінов пояснив, якою буде виборча система на місцевих виборах і чого слід очікувати мерам та муніципальним радам.

 

Друга панель прес-клубу пройшла у форматі дискусії – обговорення реформи децентралізації модерував Олександр Слобожан, а участь взяли народні депутати України: Зіновій Андрійович, Віталій Безгін, Руслан Трєбушкін, Альона Шкрум, Лариса Білозір, Олексій Гончаренко. 

 

Прес-клуб організовано у рамках проєкту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує АМУ за підтримки USAID. 

 

Оксана Войчишина