До дня народження Кобзаря музей Карпенка-Карого представляє віртуальну виставку

 

До дня народження Т.Г. Шевченка та 160-х роковин від дня його смерті науковці літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого підготували віртуальну виставку «До джерел Шевчекового слова», на якій представлені художні, публіцистичні твори та літературознавчі дослідження письменників-земляків, присвячених великому Кобзареві.

 

 Тарас Григорович Шевченко став для української нації не лише геніальним поетом, а й сумлінням, гаслом, духовним маяком. Його творчість наділена винятковою здатністю виховувати державне мислення. Вона дає розуміння і відчуття національної ідентичності, формує правдивий погляд на українську історію, виявляє національні хвороби, наснажує вірою у краще майбутнє нашого народу.

 

Важно переоцінити значення творчості Тараса Шевченка для української літератури. Кобзареве слово надихало літераторів усіх наступних поколінь, в тому числі наших земляків – поетів, прозаїків, публіцистів, літературознавців.

 

Корифеї українського професійного театру М.Л. Кропивницький та І.К. Карпенко-Карий не тільки з успіхом втілювали на сцені чимало образів, створених Т. Шевченком, а й творили, як заповідав Тарас Григорович, «сатиру розумну, мудру, благородну, а головне – не карикатурну». Мова йде про інсценізацію М. Кропивницьким поем Тfhfcf Шевченка «Невольник» («Сліпий») і  «Титарівна» та комедії І. Карпенка-Карого «Розумний і дурень», «Мартин Боруля», «Чумаки», «Сто тисяч», «Хазяїн». 

 

 

Під впливом Шевченкового слова формувалися як письменники, публіцисти, філософи, громадсько-політичні діячі такі знакові постаті як Євген Маланюк, Володимир Винниченко, Ольгерд Бочковський. 

Наш земляк – поет, прозаїк, драматург, перекладач Сава Голованівський першим відтворив на сцені образ Шевченка. Його п’єса «Поетова доля» (1939) була поставлена у Київському театрі ім. І. Франка, де з успіхом йшла не один рік. 

 

Шевченкіана знаних письменників і літературознавців Володимира Гараніна («Реве та стогне Дніпр широкий»), «Григорія Клочека (Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація», «Шевченкове Слово: спроба наближення»), Леоніда Куценка («Полетимо ночувати в Чуту»), Володимира Панченка («Я знаю і люблю Шевченка», «Чому Шевченко не поселився в Україні») складається з ґрунтовних досліджень, присвячених великому Кобзареві. Науковці закликають читати і перечитувати Шевченка, поезія якого не втрачає актуальності і нині.

 

 

Окрім вже згаданих досліджень, у фондах літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого зберігаються літературознавчі праці та художні твори письменників-земляків, які у своїй творчості зверталися до Шевченківської тематики: Ієремії Айзенштока, Петра Біби, Леоніда Стеценка, Миколи Равлюка, Володимира Бровченка, Василя Марка, Валерія Юр’єва, Анатолія Загравенка  та ін., присвячені Т. Шевченку.

 

На віртуальній виставці будуть представлені твори молодих літераторів – Ірини Кримської та Дмитра Литвинюка, які надихалися Шевченковим словом. 

 

У різні роки до ювілейних дат поета видавалися: збірник віршів лауреатів Шевченківського конкурсу до 180-ї річниці від дня народження Т. Шевченка «Березневий гомін», до 190-річчя поета – збірка оповідей, статей, нарисів «Тарас Шевченко у моєму житті», в якій серед інших вміщені і спогади членів Кіровоградської обласної організації НСПУ Василя Бондаря, Володимира Могилюка, Володимира Панченка про роль Шевченкової поезії у їхньому житті; з нагоди проведення на Кіровоградщині Міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята «В сім’ї вольній, новій» у 2005 році – антологія «Шевченкіана Степова».

 

На виставці будуть представлені матеріали і про письменників-земляків – лауреатів Шевченківської премії Василя Козаченка, Федора Сарану, Володимира Базилевського, Григорія Гусейнова, Дмитра Іванова.

Живе і завжди актуальне Шевченкове слово стало найважливішим і нетлінним складником духовного єства української нації. Шевченка не лише вивчають, присвячують йому нові дослідження і твори, ним живуть.

 

Ознайомитися з виставкою можна на сайті музею за посиланням http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kar200_u.html

 

 

Тетяна Ревва, старший науковий співробітник музею І.К. Карпенка-Карого