Дружина загиблого на війні спецпризначенця розповіла про втрату чоловіка

Олександр Литвин з Кропивницького загинув 27 лютого 2024 року поблизу міста Токмак, Запорізької області. Йому назавжди залишиться 34. Дружина військового Ірина розповіла про чоловіка, їхнє спільне життя та біль втрати.

Майбутнє подружжя познайомилося у соцмережах. Після переписки – побачення і початок стосунків. Згодом почали жити разом. Ірина вже мала доньку від першого шлюбу. Говорить, що Сашко дуже добре до неї ставився, завжди піклувався про те, щоб у дівчинки було все необхідне. Молоді люди мріяли про спільних дітей та затишний будинок.

Жінка говорить, що її Сашко був людиною слова – серйозним та дуже відповдальним:

“Саша був не про слова, він був про вчинки”.

Олександр Литвин свідомо вибрав військову професію справою свого життя. Чоловік мріяв вступити до військового училища в Львівській області. Коли познайомився з Іриною, працював в підрозділі поліції особливого призначення. Далі підписав контракт із 3-м окремим полком спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго. Чоловік неодноразово їздив на ротації в зону АТО.

“Він мало розповідав про ці поїздки. Місяцями був на ротаціях та навчаннях і зовсім мало часу вдома”, – згадує Ірина.

У листопаді 2021 року Олександр Литвин поїхав на чергову ротацію в зону АТО, перед цим розписався з Іриною.

Військовий зустрів початок повномасштабного вторгнення на Донеччині, напередодні він телефонував дружині і сказав, що “скоро, напевно, почнеться війна”. 25 лютого військовий написав дружині, що їхній підрозділ переводять в місто Токмак, Запорізької області. Пообіцяв, як тільки зможе, вийде на зв’язок. Це було останнє його повідомлення.

Ірина каже, що чекала звістки від коханого 10 днів, адже раніше він також ходив на завдання і міг не виходити на зв’язок такий термін. Далі почала телефонувати командирам, побратимам:

“Всі знали, що чоловік загинув, але не говорили. Не могли сказати та й не мали права. Вже пізніше мені розповіли, що в ніч із 26 на 27 лютого Сашка разом з побратимами відправили на розвідку біля міста Токмак. Хлопці натрапили на російський блокпост, машину розстріляли. Куля потрапила йому в голову”.

Олександ Литвин загинув поблизу міста Токмак, його тіло доставили додому лише через 4 місяці під час обміну тілами з російською стороною.

“Загинув Саша 27 лютого 2022 року, поховали ми його 6 липня, через чотири місяці після загибелі. Йому було 34 роки”, – каже Ірина.

Пережити втрату коханого жінці допомогла донька, а також підтримка найрідніших. Жінка говорить, що часто зіштовхувалась з тим, що суспільство не розуміє дружин загиблих захисників, вона сама часто чула різні докори. Проте Ірина Литвин знайшла в собі сили жити далі:

“Вже нічого не зміниш, така моя доля”.