Факти проти міфів. Яке майбутнє чекає на українську молочку
Останній місяць в українських медіа постійно зринає «молочна» тема. Селян то лякають забороною продажу молока, то заспокоюють. Розгублені власники корів уже не знають, кому вірити. Тож Центр громадського моніторингу та контролю вирішив розвіяти основні міфи про запровадження нових вимог до якості молока.
Міф 1. Селяни не зможуть здавати молоко на переробку
1 січня набув чинності новий держстандарт щодо якості сирого молока, однак через неготовність виробників Міністерство аграрної політики та продовольства відклало його дію до 1 липня 2018 року.
Новий ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови» визначає 3 сорти молока для харчової промисловості: екстра, вищий і перший. Основними відмінностями між сортами молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин і кислотність. Наразі у молоці другого ґатунку допускається бактеріальна забрудненість до 3000 тис./см3 та кількість соматичних клітин до 800 тис./см3. За новим стандартом максимально допустима бактеріальна забрудненість молока, як і кількість соматичних клітин, складає 500 тис./см3.
Держстандарт, як і раніше, не допускає наявність у молоці мийно-дезінфікуючих засобів, консервантів, формаліну, соди, аміаку, пероксиду водню, антибіотиків тощо. Молоко після доїння повинне бути охолоджене до температури 6°С. Строк його зберігання за температури 4°С повинен бути не довше 24 годин, а за температури від 4 до 6°С – не довше 18 годин.
В уряді запевнили, що поки жодних обмежень на приймання молока другого сорту у населення немає. З 1 липня другий сорт зникне з харчової переробки, однак залишиться у нехарчовому виробництві.
«Поступовість, державна підтримка та готовність галузі є ключовими принципами перегляду діючих норм. Після визначеного з учасниками ринку перехідного періоду, використання молока другого сорту буде дозволено у виробництві нехарчових продуктів. Тому заборони на закупівлю молока другого сорту ані з січня, ані далі – не буде», – підкреслила заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Олена Ковальова.
Міф 2. У всьому винна Асоціація з ЄС
В Угоді про Асоціацію з ЄС немає прямих вимог змінити молочні стандарти, але це потрібно зробити, якщо підприємства хочуть отримати доступ на європейський ринок. У ЄС немає поділу молока за якістю, уся продукція повинна бути лише «екстра» класу.
Насправді, підвищити якість української молочки намагаються останній десяток років. Ще у 2005 році, коли Україна вирішила долучитися до Світової організації торгівлі, вона взяла на себе зобов’язання поліпшити безпеку продуктів харчування тваринного походження. Однак для вирішення цього питання потрібна була політична воля. Ніхто не хотів брати на себе відповідальність за непопулярні серед багатьох українців рішення, зауважують експерти.
Лише в липні 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав зміни до низки законів у сфері безпечності харчових продуктів. Причому дію нововведень відклали: вимоги щодо якості молока аж на 2015 рік, обов’язковий лабораторний контроль для роздрібної торгівлі – аж до 2020-го.
Фахівці галузі наголошують, що безпечність харчової продукції передусім потрібна самим українцям, оскільки це питання здоров’я нації. Натомість, як свідчать дані Держстату, 87% молока, яке виробляють домашні господарства, має найнижчий – другий – ґатунок.
Міф 3. Нові стандарти знищать молочну галузь
З 2005 року виробництво молока в Україні скоротилось майже на 25%, а поголів'я корів зменшилось більш ніж на 45%. За статистикою, українці споживають молоко та молочні продукти майже удвічі менше за встановлену МОЗ норму і майже на 43% менше за європейців, у яких вимоги до якості продукції дуже високі. Українському молочарству потрібні зміни, і підприємці покладають на них великі надії.
В уряді обіцяють подбати про постачальників молока. Щоб полегшити перехід на нові стандарти, Мінагрополітики пропонує фермерам фінансову підтримку.
«На виклики галузі в бюджеті цього року передбачена висока сума на розвиток тваринництва – 4 млрд грн. Увага буде зосереджена на будівництві та реконструкції молочнотоварних ферм, доступі до необхідного обладнання, покращення генетичного потенціалу поголів’я. Одним із інструментів буде доступне кредитування», – зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.
Водночас для невеликих господарств уряд передбачив можливість відшкодування вартості закупленого обладнання та техніки у рамках держпідтримки кооперативів. У міністерстві також зазначають, що для звичайних селян перейти на нові стандарти теж буде нескладно: потрібно лише дотримуватися гігієни персоналу і тварин (мати чисті сараї і одяг, дезінфікувати руки і ємності для доїння тощо), а також забезпечувати ветеринарний нагляд за коровами. Щоб отримати найякіснішу сировину, фахівці радять також використовувати доїльний апарат або установку та дезінфікувати їх після кожного застосування.
Як зазначають економісти, українська харчова галузь має достатній потенціал для нарощення експорту, і вищий стандарт якості – один із кроків до цього. Наразі продукцію 19 українських молочних виробників можна купити у магазинах Європи. Якщо українські підприємства перейдуть на виробництво з молока екстра-класу, то їхня кількість на ринку ЄС ще більше зросте.
Варто зазначити, що за 11 місяців 2017 року було експортовано на 75% більше молочної продукції, ніж 2016 року, загалом на суму 292,4 млн дол.
«Сьогодні 12% ВВП — це сільське господарство. Аграрний комплекс вийшов на найбільше джерело валюти, яка надходить до держави та забезпечує міць української гривні», – наголосив Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки до Волинської області.
Звичайно, проблем у галузі залишається ще багато. Виробники очікують, що перехід на новий стандарт допоможе вирішити питання із ціноутворенням. Сьогодні ціна молока на роздрібному ринку зростає, тимчасом як закупівельна вартість – падає. Забезпечивши високу якість молока, фермери зможуть продавати сировину на переробку дорожче, а отже, отримувати більший прибуток. Також вони надіються на розвиток кооперативів і ефективність державної підтримки. Чи вдасться реформувати молочну галузь, зможемо побачити вже найближчими роками.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
Нагадаємо: Як привабити інвестора на Кіровоградщину?
