Фінансовий лікнеп, або Що Кіровоградщина знає про Фонд гарантування вкладів
Система гарантування вкладів існує в Україні майже двадцять років. Проте знають про її дію, на жаль, лише 19% населення. Залучившись підтримкою проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провів дослідження щодо обізнаності українських споживачів. Представивши їх на прес-конференції в Одесі 21 червня.
Про систему
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав свою діяльність у 1998 році відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб — вкладників комерційних банків». Основна мета його діяльності — забезпечувати заощадження населення. Сума від 10 гривень вважається вкладом, який він зобов’язується повернути. Учасниками виступають банки (окрім «Ощадного банку України», на момент підписання угоди він вже був державним і мав власну систему гарантування). Роботою яких і керує фонд, залучаючись допомогою Національного банку України, Верховної Ради.
Схема роботи досить проста. Фонд аналізує поведінку фінансових установ, досліджує їхні дії. Коли банк припиняє діяльність і визнає себе неплатоспроможним, його автоматично виводять із ринку та намагаються зберегти кошти. Це можуть бути будь-які депозити, карткові або поточні рахунки розміром до 200000 гривень. Сума вкладів відшкодовується разом із відсотковою ставкою. Керівництво фонду говорить, що у 96 випадків із 100 кошти поверталися до своїх законних власників. Проте існує багато нюансів.
Наприклад, якщо ви вкладали гроші до кредитних спілок — вони не гарантуються. Не гарантується також вклади у банківських металах. Щодо вкладів у іноземній валюті — вона повертається у гривнях за курсом НБУ.
Сумний досвід
Незнання закону не звільняє вас від відповідальності. Так само, як і незнання фінансових основ не допоможе повернути ваш вклад. Під час прес-конференції заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрій Оленчик розповів про найрезонансніший випадок неповернення вкладу.
Всі ви чули про банк «Михайлівський». Люди страйкували, перекривали вулиці — це один із тих випадків, коли фонд не зміг повернути кошти вкладникам. Тільки тому, що вони не прочитали договір. У цьому випадку спрацював фактор необізнаності. Справа в тому, що коли чотирнадцять тисяч людей приходило до банку, підписували договір, банківські працівники не попереджали про те, що вони не учасники Фонду гарантування; і замовчували про те, що договір укладається безпосередньо не з банком, а з фінансовими компаніями. Компанії в свою чергу надають ряд послуг, а не договір про банківські вклади.
Враховуючи невтішний досвід вкладників «Михайлівського» банку, рекомендують в першу чергу, ознайомитися зі списком банків, з якими варто співпрацювати. Такий список є у вільному доступі на сайті ФГВФО.
Кіровоградщина
Дослідження з приводу фінансової обізнаності на Кіровоградщині виявили, що більш ніж 50% населення знають про існування такого роду фондів. Знають принципи і основи їх діяльності та максимальну суму відшкодування вкладів. Більше того, 68% вважають суму у 200 тисяч достатньою для компенсації. Значна частина населення активно стала використовувати вклади в веб- та мобільних банкінгах — 37%, в той час як поточні та карткові рахунки мають 46% населення.
Варто говорити про те, що основний масив банківських вкладів жителів Кіровоградщини — це зарплатні карткові рахунки — 58%, пенсійні — 21%, лише 13% населення відкриває рахунок з власної ініціативи. Це хороший показник з урахуванням того, що середній рівень подібних рахунків в Україні — 14%.
54% жителів вважають, що нічого не знають про систему гарантування, та не бажають отримувати інформацію з приводу цього. 31% населення потребує більше інформації, і лише 8% упевнені, що володіють нею у достатній мірі.
Більша частина населення готова отримувати знання у банках, де відкритий рахунок, на гарячих лініях та під час персональних консультацій. І лише 8% мешканців області готові вивчати питання у ЗМІ.
Євгенія Котенко