Громадянський вимір в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС
Можна вважати, що Кропивницький ще на один крок наблизився до Європи. Сталося це завдяки двом подіям, заради яких до нашого міста приїздив прес–аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік. П’ятого березня відбулося урочисте відкриття Інформаційного центру ЄС у Кропивницькому на базі педагогічного університету імені Винниченка та презентація команди Team Europe (Команда Європа).
Команда
з Кропивницького
Team Europe — це група експертів, яка прагне вести діалог між українцями та Євросоюзом за межами столиці, у Кропивницькому та Кіровоградській області. Вони слідкуватимуть за ходом пріоритетних євроінтеграційних реформ, коментуватимуть події та дискутуватимуть про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Зрештою, все, що відбувається в нашому регіоні, буде розглядатися крізь призму європейської інтеграції.
Показово, що ідея від народження до втілення належала не владі, а громадським активістам. Серед них — відомі юристи, науковці, журналісти.
— У суспільстві є великий запит на інформацію з першоджерела про Європейський Союз та безпосередньо про євроінтеграцію України, — розповідає Давід Стулік. — Після Майдану ці питання стали ще більш актуальними, особливо після того, як у вересні минулого року в повному обсязі вступила в дію Угода про асоціацію. Ми шукаємо однодумців — представників різних інституцій, громадських організацій, які б могли транслювати достовірну інформацію. Ми зацікавлені, щоб на місцях працювали брендовані експерти, до яких можна звертатися за коментарями, інформацією про навчання, співпрацю, підтримку тощо.
Сама ідея Team Europe не нова, зазначає Давід Стулік. Вона була застосована під час розширення Європейського Союзу країнами центрально–східної Європи. Зокрема, такі команди працювали в Чехії та Литві в момент, коли ці країни ще не увійшли до ЄС, а Європейська комісія шукала людей, котрі могли б генерувати інтеграційні ідеї та вести суспільний діалог. Це була дуже престижна справа, якою займалися на волонтерських засадах. Втім, і кропивницькі експерти й експертки працюватимуть безоплатно.
Команди Team Europe вже діють у Харкові, Одесі, Запоріжжі, Херсоні. Кропивницький є п’ятим містом, де ідея європейського майбутнього об’єднала різних громадян, представників різних професій.
Зокрема, Олександр Левченко працює проректором з наукової роботи Центральноукраїнського національного технічного університету, є експертом у питаннях міжнародних стандартів освіти та налагодження відносин між вишами різних країн. Вікторія Талашкевич — координаторка громадської організації «Прес–клуб реформ», радниця з питань комунікацій у Центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки програми «U–LEAD з Європою». Ольга Гріднєва — юристка, тренерка, експертка з гендерних питань, керівниця проектного департаменту громадської організації «Турбота». Олександр Мільто очолює громадську організацію «Агентство розвитку територій» та є експертом у питаннях публічно–приватного партнерства, залучення інвестицій, «зелених» технологій у проектуванні та будівництві. Олександр Гавриленко — директор Економічно–гуманітарного інституту, голова громадської ради при Кіровоградській облдержадміністрації, експерт у питаннях співпраці між громадським сектором та владою.
— Team Europe — це можливість реалізувати ідеї, залучити молодь, громадських активістів для розвитку нашої області та її успішної інтеграції до європейського співтовариства, — вважає він. — В області сьогодні діє більше двох з половиною тисяч громадських організацій. Ми об’єдналися, щоб знайти спільні цінності та зробити комфортнішим життя громадян Кіровоградщини.
Двигун змін
Поняття «громадянське суспільство» виникло ще в античності (ідею приписують Аристотелю). Сьогодні ж під громадянським суспільством мають на увазі синергію всіх недержавних організацій та об’єднань, яким громадяни довірили свої інтереси та прагнення. Це така собі щука в ріці державного устрою, яка не дає дрімати карасеві, тобто державі. Складниками громадянського суспільства є професійні, творчі та інші об’єднання, які охоплюють різні галузі нашого буття.
Каталізатором такого об’єднання став Євромайдан, коли ідея ґрунтовних суспільних змін згуртувала педагогів, спортсменів, медиків та інших активістів, розповідає Давід Стулік. Він більше десяти років працює в Україні та має можливість спостерігати за змінами в соціальному середовищі.
— Українське громадянське суспільство — це двигун змін, — каже він. — У Європі зараз такого немає, це унікальне суто українське явище, коли громадяни змогли об’єднатися і створили зміни. Це величезний ресурс. За його допомогою відбувається багато доленосних реформ. Наприклад, у галузі боротьби з корупцією без громадських організацій, громадянського суспільства і міжнародної спільноти ви б не досягли таких результатів, які є зараз. Громадянське суспільство є не лише двигуном, а й гарантом цих змін.
Але в країнах із високим рівнем демократії це не повинні робити громадські організації та громадяни. Це функція держави та її установ.
Та далеко не всі компетентні й порядні люди йдуть на державну службу. Тому ЄС підтримує декілька ініціатив, аби підтримати цей сектор в Україні. Зокрема, відкрито набір на тисячі посад у міністерствах, де працюють представники громадського сектору, експерти.
Прес–аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік розповідає: за програмою U–LEAD Євросоюз залучає активних громадян для роботи в таких проектах.
— Цей процес повинен бути системним, — вважає він. — Щоб активні люди приходили на роботу на державницьку службу. Інакше відбувається те, що я бачу, наприклад, серед волонтерів. Вони виснажені фізично й морально, їм іноді потрібна й психологічна допомога. Це дуже небезпечно. Так не може бути щоденно, щоб громадянське суспільство несло на собі тягар усіх змін у державі. Це неймовірна історія мобілізації громадян. Різні світові інститути написали багато аналітичних матеріалів про український приклад, який вражає. Але останнім часом я бачу роз’єднання громадянського суспільства, розподіл на так званих патріотів та «зрадофілів». Багато штучних об’єднань ведуть зайві дискусії про те, хто винний. Це відхід від пошуку об’єктивних причин...
Втім, шлях розпочато. А дорожньою картою цих змін є Угода про асоціацію між Україною та ЄС. У цьому документі в розділі п’ятому глави 26 «Економічне та галузеве співробітництво» окреме місце відведено питанням розбудови громадянського суспільства. Зокрема, йдеться про створення Платформи громадянського суспільства Україна — ЄС відповідно до вимог 469–ї та 470–ї статей. Це своєрідний симбіоз українських громад та європейських інституцій: п’ятнадцять представників від профспілок, роботодавців, бізнесу та інших організацій з одного боку та членів Європейського економічного й соціального комітетів з іншого.
Обидва крила — українське та «єесівське» — тісно співпрацюють, діляться думками та експертними висновками. Все це дає можливість бачити, як досягаються цілі Асоціації.
Шістнадцятого квітня 2016 року у Києві відбулося установче засідання Платформи. За рік у Брюсселі та Києві пройшли перші два засідання, де обговорили стан виконання УА та певні теоретичні напрямки Платформи.
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).
Людмила Макей
Фото: Олена Карпенко
Інфогарфіка: Катерина Катаровська
