Хто і як писав всеукраїнський диктант?
Учора, 9 листопада, вранці, в Національній бібліотеці України імені Вернадського відбувся ХХ Радіодиктант національної єдності. У читальній залі центральної бібліотеки країни традиційний щорічний радіодиктант писали відомі політики, дипломати та культурні діячі. Захід провели із суворим дотриманням карантинних вимог.
Член правління UA: Суспільне мовлення, відповідальний за платформу радіо, і керівник Радіодиктанту Дмитро Хоркін зазначив:
- Головна мета диктанту впродовж цих двадцяти років — не перевіряти знання, не перевіряти грамотність і не ставити двійки. Головне — спонукати людей говорити українською, удосконалювати свої знання й культуру мови. Цього року є свої особливості: текст прочитала відома актриса Римма Зюбіна, написав його Іван Малкович, якого багато поколінь українців знають і як видавця, і як письменника. Щороку ми одержуємо тридцять-сорок тисяч листів, які потім перевіряємо протягом двох місяців. Думаю, карантинна ситуація ще більше спонукатиме нас об’єднатися. Сидячи вдома чи в офісі, зручно писати радіодиктант, а потім надіслати його нам як фото, скан або паперовий лист. До речі, уперше за двадцятирічну історію радіодиктанту иого пише прем'єр-міністр Украіни. Сподіваюся, наступного року долучаться президент і голова Верховноі Ради.
Серед офіційних представників влади на диктанті були: прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, уповноважений із захисту мови Тарас Кремінь, народна депутатка від фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, народна депутатка від партії «Голос» Кіра Рудик та 3-й секретар посольства Японії в Україні Сатору Хомма.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який також писав диктант, поділився враженнями:
- Прекрасний текст. Диктант непростий: дуже багато пунктуації, цікавих слів. Дякую пані Риммі Зюбіній, яка прекрасно диктувала, усе було чути. Перше хвилювання вже позаду, тепер хвилювання залишається лише щодо того, як же ми всі написали цей диктант. Він справді був диктантом єдності, який об’єднав мільйони українців в усьому світі, тому дякую за таку прекрасну ініціативу, що відбувається вже удвадцяте.
Транслювали диктант із «Суспільної студії» на всіх каналах Суспільного мовника, диктант тривав 23 хвилини. Посольства, культурні інституції, бібліотеки та навчальні заклади організовували події у фейсбуці й писали диктант у повному складі. До онлайнової зум-трансляції долучилися 60 людей з усіх куточків світу, їхні зображення були на екрані за ведучими.
3-й секретар посольства Японії в Україні Сатору Хомма віддав диктант на перевірку одразу після написання й зазначив:
- Саме в цьому закладі (Національна бібліотека імені Вернадського — прим. ред.) я вперше. Сам диктант я довго не писав, останній раз — два роки тому у Львові. Сьогодні було складно, але текст був дуже гарний, і я уважно слухав. Це був прекрасний досвід для мене, я радий, що написав диктант.
До написання радіодиктанту в бібліотеці також долучилися відомі актори й музиканти: Ахтем Сеїтаблаєв, Анжеліка Рудницька та інші. Для Наталі Сумської це вже 10-й диктант, який вона пише щороку, а гурт Go-A писав уперше. Захід їм сподобався, текст був цікавим, але виникали питання з пунктуації: довелося подумати, де ставити кому, а де — тире.
Враженнями поділився Ахтем Сеїтаблаєв:
- Писати було неважко. По-перше, тому що Римма Зюбіна чудово, як на мене, читала, мені здається, усе було зрозуміло. Це не означає, що я не зробив помилок, напевне, зробив. Але складнощів із тим, щоб почути й зауважити паузи або закінчення речення, зрозуміти, яка саме літера має бути в тому чи тому слові — жодних. Ще раз підкреслюю, Римма це зробила дуже гарно. У побуті я говорю трьома мовами: кримськотатарською, українською та російською. У професійній діяльності — лише українською: чи то інтерв‘ю, чи то репетиції, чи то зустрічі зі студентами.
За хештегом #РадіоДиктант2020 українці у всьому світі розповідають у соцмережах, як вони писали диктант. Серед них — дипломати з Південної Африки, Казахстану, Македонії, полярники зі станції «Академік Вернадський», наші земляки з Мексики, Китаю, Нідерландів та інших країн.
Традиційно роботи також приймають шрифтом Брайля, а Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім. В. Г. Короленка, у якому навчаються діти з порушеннями зору, умикався в трансляцію.
Читайте також: Ви чули про наївне мистецтво? Що це - дізнайтесь зі статті
