Хто і навіщо знищує дерева в Кропивницькому?
Останнім часом набуває поширення рух громадських активістів «Озеленення Кропивницького». Люди різного віку та різних уподобань б’ють на сполох: за мовчазного сприяння міської влади обласний центр втрачає сотні дерев. Що стоїть за звичним обрізуванням лип і каштанів, і чим загрожує таке варварське ставлення до природи, ми говоримо з Надією Паливодою — очільницею і натхненницею фейсбук–спільнот«Озеленення
Кропивницького (Кіровограда).
Довідка. Надія Паливода, 1980 р.н., народилася на Черкащині, навчалася в КДПУ ім. В.Винниченка на філологічному факультеті. Громадський активіст, журналіст. Працює перекладачем в інтернет–виданні, виховує доньку.
— Надіє, ви з небайдужими громадянами Кропивницького об’єднуєтеся в групи для захисту міських зелених насаджень. Що стало цьому причиною?
— Напевно, те, що ситуація зі знищенням дерев у місті сягнула критичної межі, коли просто спостерігати вже не виходить. То вони заважають вивіскам магазинів, то ростуть на місці майбутнього кіоска. А останнім часом ще й стало модним дивне обрізання, коли від дерева залишається один стовп без гілок. Якийсь час, як і всі, я заспокоювала себе думкою: «Ну нічого, воно відросте». Потім стала помічати, що мало не половина дерев після такого варварського обрізання за рік, за два всихає. Відіграє роль ще й важке, посушливе літо, 40–градусна спека: не кожне здорове дерево це витримає, а ослаблена, пошкоджена рослина гине. Цілі алеї багаторічних дерев, які садили ще наші молоді батьки–діди з думкою про нас, майбутні покоління, ці дерева, які десятки років давали місту кисень, — в один момент знищуються, бо комусь знадобилися дрова.
Вдумайтеся в цифри, надані на наш запит міською радою про діяльність комунального підприємства «Кіровоград–Благоустрій»: за одну лише весну 2016 року було обрізано 780 дерев по місту. За 2015 рік — обрізано 963 дерева. Це не рахуючи щорічних обрізок від «Обленерго», а ще ж є чимало приватних дровозаготівельних фірм на зразок КП «Єлизавета», які обрізають чи зносять дерева на замовлення.
При цьому, за інформацією міськради, кількість посаджених дерев за 2015–2016 роки нуль. Кошти на це, як чітко вказано в документах, не виділялися.
— Однак минулого року по вулиці Великій Перспективній, здається, були висаджені молоді липки?
— Так, були закуплені саджанці за кошти місцевих бізнесменів та частково за міські кошти. Але жодного дерева не було взято на баланс міста, тому у графі посаджено — нуль дерев. Щоб внести ясність: щороку в міський бюджет закладається близько 300 тисяч гривень з формулюванням «на озеленення». На 2016 рік також виділена ця сума. Проте під «озелененням» наші комунальні підприємства розуміють саме обрізку дерев.
Мене вразив випадок: людина звернулася в міську раду з проханням на місці незаконно знесених чотирьох каштанів по вулиці Короленка, 5 посадити нові саджанці. На що отримала відповідь: «програмою розвитку ЖКГ на 2016 рік не передбачено видатки на висадження дерев».
Один саджанець коштує 50 гривень. При цьому на обрізку одного дерева з міського бюджету виділяється близько 400–500 грн. Плюс гарна нагода заробити на отриманих дровах. Ось таке в нас у місті «озеленення».
Таке відчуття, що ці люди живуть одним днем, і те, що їхнім дітям залишаться одні пеньки й забруднене місто, їх анітрохи не хвилює.
— Як і чому виникла спільнота «Озеленення Кропивницький (Кіровоград)» у Фейсбуці?
— Я часто писала пости на своїй сторінці у ФБ про варварство щодо зелених насаджень, яке бачила навколо себе. Люди на такі пости гаряче відгукувалися, як виявилося, багатьом ця проблема болить: завжди купа коментарів, поширень, бажання щось змінити. Зрештою ми створили групу під назвою «Озеленення», ділимося там інформацією, ідеями, що і в яких випадках робити, куди звертатися, як зарадити.
— Як, на вашу думку, можна припинити безглузде знищення дерев у місті?
— Зовнішній вигляд міста залежить насправді не від мера, не від комунальників, не від купки людей, а від кожного його мешканця. Якщо ви бачите, що пиляють дерево, вам повинні показати дозвіл від міськради на його знесення. Немає такого дозволу (або не хочуть показувати), одразу викликайте поліцію. Якщо ви прийшли надто пізно і побачили вже тільки пеньок, все одно не лишайте це просто такі викликайте поліцію: має бути зафіксований факт знищення дерева. Далі варто звернутися в спецінспекцію (тел. 55–34–17), в екологічну інспекцію (22–85–93), в міську раду(написати заяву на ім’я міського голови). Не чекайте, що ці державні інстанції будуть шукати винуватця самотужки: вони працюють виключно зі зверненнями громадян. Є звернення — інспекція працює. Немає звернення — жодна з інспекцій так і не дізнається про знищене дерево.
Ось вам яскравий приклад: по вулиці Пацаєва в лютому 2015 року біля аптеки «Ліки–Плюс» спиляли п’ять здорових багаторічних лип. Спиляли серед білого дня, о 16.00, на зупинці громадського транспорту, люди в «оранжевих жилетах» нібито комунальники. Жодна людина не поцікавилася — хто пиляє, чому. Жодного фото, ніхто не зафіксував номери машин. Згодом з міськради надали відповідь: дозвіл на знесення цих дерев не надавався. В міліції встановити особу не змогли, бо не було жодного свідка…
А ось схожий випадок: кілька лип спиляли біля іншого філіалу аптеки «Ліки–Плюс» по вулиці Великій Перспективній, теж на зупинці громадського транспорту. Однак тут знайшлись небайдужі люди. Один чоловік почав обурюватися, і «дровосєки» одразу ж стали втікати. Другий чоловік зафіксував номер автомобіля, а третій — затримав одного з «дровосєків» та викликав поліцію. Також подав заяви у вищезгадані інстанції. На працівника «Ліки–Плюс» було накладено штраф, а комунальники висадили шість нових саджанців липи. Як бачите, ситуацію змінюють саме небайдужі люди.
— Хто разом з вами відстоює інтереси зелених насаджень?
— До нашої Фейсбук–спільноти «Озеленення Кропивницький» долучаються громадські активісти, журналісти, навіть посадовці й депутати. Намагаємося гуртом вирішувати проблеми, від дрібних: скажімо, опікуватися якимись занедбаними саджанцями, до більш масштабних. На сьогодні немає чіткої програми озеленення міста, а інвентаризація зелених насаджень не проводилася ще з 90–х років (тобто, ніхто не рахував, скільки дерев у місті і в якому вони стані), хоча управління ЖКГ має проводити її кожні 5 років.
Поки що займаємося конкретними проблемами. Наприклад, у нас у місті поширена практика: навесні провести красиву акцію з висадження дерев, запросити журналістів, наробити красивих фото з лопатами. І на цьому все — за саджанці далі просто забувають. А їх же потрібно обгородити міцними штафетами, щоб не поранили при скошуванні трави, поливати кожні кілька днів, інакше вони не виживуть у таку спеку. Тому або звертаємося до тих депутатів, які їх садили, або самі шукаємо ресурси і час, ходимо, обгороджуємо, поливаємо.
Нещодавно оглядали алею туй на набережній (від вулиці Острівської до Козачого острова), жахнулися, в якому занедбаному вона стані: туї заросли бур’яном, через пожежу сухої трави половина з них обгоріла, інші всихали від аномальної спеки. Управління ЖКГ в міськраді залишилося байдужим до мого звернення. Тому скликала людей через соцмережі: мовляв, хто хоче бачити наше місто красивим і доглянутим, приходьте, будемо самі копати, поливати… І що ви думаєте, чимало людей відгукнулося. Набридло вже бачити ці смітники і занедбаність всюди, відчувати себе гіршими порівняно з іншими містами. Чим ми гірші? Та нічим! Громада захотіла — громада зробила.
— В усьому світі набуває популярності екологічне мислення громадян, які розуміють: дерева — це дар Божий, їх треба не знищувати, а берегти і примножувати. Скільки, на вашу думку, потрібно років, щоб наші земляки навчилися мислити так само? Які для цього потрібні ресурси?
— Мене взагалі дивує це ставлення до зелених насаджень у часи, коли кожне нове літо спекотніше за попереднє. В усьому світі борються з глобальним потеплінням, шукають способи озеленити міста, щоб спека легше переносилася… А в нас борються з деревами, бо вони то вивіску магазина закривають, то біг–борд, то сміють рости під електродротами. Це насправді абсурдно в місті, де найбільший по Україні рівень радіаційного забруднення. При цьому серед літа в Кропивницькому зафіксовано спалах легеневих захворювань серед маленьких дітей через найвищий по Україні рівень запиленості повітря.
Одне доросле дерево виробляє приблизно 120 кг кисню на рік, цього вистачає на сім’ю з трьох осіб протягом того ж року. Я впевнена — будь–яка мисляча людина, яка дбає про здоров’я, погодиться, що чим більше дерев буде в нашому місті, тим легше тут дихатиметься, тим здоровішими будуть рости наші діти.
— Мені розповідала громадянка Канади, що раніше Торонто потопав у смозі. Аж поки люди не зрозуміли, що так далі не можна, і не прийняли закон про захист природи. Тепер це — місто–оазис, де ростуть сади, парки, клумби тощо. Що може зробити громада, щоб і Кропивницька влада зацікавилася збереженням дерев?
— Для цього, як я вже зазначала, мало просто обурюватися чи ставили «лайки» у Фейсбуці, потрібно робити конкретні кроки: писати заяви, звернення до влади. Ми заздримо красивим і чистим містам Європи, а насправді в них просто більше небайдужих громадян. Зрештою, коли ми усвідомимо себе відповідальними за все, що відбувається довкола, тоді й місто почне змінюватися.
Людмила Макей, "Первая городская газета"
