Як кропивничани Медовий Спас святкують (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Першим з трьох літніх свят на честь Спасителя є Медовий спас – 14 серпня.

За традицією на службу в храм необхідно взяти баночку меду нового врожаю, мак і воду. Освячений мед заведено залишати у церкві як милостиню.

Є навіть приказка: “Медовий спас навіть жебрак медку спробує”.

Він складається з польових трав і квітів – калини, соняшника, материнки, волошки, чорнобривців, м’яти, буркуна, колосків вівса, полину і обов’язково макових голівок.

 

Спаса. Що це за свято?

Свято Маковея — це поєднання двох світів, тобто, народних українських традицій та християнських легенд. Не дивно, що українці відзначають три Спаса саме в серпні — це місяць нового врожаю та щедрості природи. У серпні збирають свіжий мед, саме до Першого Спаса, достигає багато овочів та фруктів, збирають врожай горіхів. І, звісно, збирають мак, звідки й народна назва, Маковея.

 

Хоча. Християнське трактування назви — що в цей день вшановують пам’ять семи мучеників Маккавеїв. Також християни відзначають Походження чесних древ Животворчого Хреста.

Що означає ця назва? За легендою, коли весь Константинополь страждав від епідемії, яка передавалася через воду, — частка дерев’яного хреста врятувала людей від нещастя. Саме шматочок того хреста, на якому був розіп’ятий Ісус, став предметом освячення всіх водойм у Константинополі. Від цієї християнської легенди й виникла традиція святити воду на Спаса.

Що саме святять на Спаса?

До церкви приносять святити, звісно, мак та мед нового врожаю. І, обов’язково, воду. Мед не слід забирати додому. Після освячення його треба віддати нужденним або залишити як милостиню у церкві.

Також святили різні квіти (особливо волошки й чорнобривці) й оберіг із трав, що називався Маковійчиком. Оберіг роблять із голівок маку, чорнобривців та жоржини, гвоздик та волошок, полину та інших цілющих трав. Маковійчики також несуть святити до церкви.

Традиції на Медовий спас 14 серпня

В Україні до цього свята пекли пироги і коржі з маком. Традиційні букети на Поділлі називалися маковійками. Їх носили до церкви дівчата, перед цим ситно поснідавши – щоб наступний рік був врожайним.

Освячену макову головку також клали під подушку дітям, які погано засинають або неспокійно сплять.

Освячені на Маковія квіти й трави зберігали за іконами як цілюще зілля, яке давали хворій худобі. А освячений у церкві мак використовували для охорони житла, худоби, двору від нечистої сили. деяких селах Київщини на Маковія встановлювали високі хрести, прикрашаючи їх квітами й головками маку, а зверху прикріплювали гарбузову маску із запаленою свічкою всередині, що нагадувало людський череп. Протягом всієї ночі молодь співала і танцювала, оберігаючи свій маковіївський хрест.

 

Висушений маковійчик краще всього поставити на підвіконня. У старовину також вірили, що на Маковія жінкам прощаються всі незамолені гріхи, якщо вони самі себе пробачать і помоляться про прощення.

Народні прикмети та повір’я на 14 серпня

• На Маковея літо закінчується, осінь починається.
• У Спаса всього в запасі: і дощ, і вітер, і відро, і різна погода.
• На Перший спас і жебрак медку спробує.
• Дощ на Маковея – мало пожеж буває.
• На Маковея збирають мак.
• На Перший спас святи колодязі.
• На Маковей вдовам допомагай – слабкому допомога, а тобі щастя.
• Дощ на Маковея – мало пожеж буває.
• Медовий спас нові колодязі освячує.
• У Перший спас будь-який жіночий гріх проститься.
• Після Першого спасу в воду не заходять.
• Після Першого спасу коней у річці не купають.
• Тим, хто побоюється відьом: у цей день потрібно зібрати насіння дикого маку та обсипати ним будинок – жодна відьма в будинок не проникне.

Що не можна робити на Медовий спас 14 серпня

На Маковія суворо заборонено сваритися чи бажати зла, проводити галасливі гуляння, виконувати важку роботу.

Вважається, що неприємності, які побажаєш в цей день, повернуться до тебе сторицею.

Забороняється шити, прати, прибирати, прасувати, копати й будувати.

Біля храмів у Кропвиницькому відбувається святкова торгівля, де можна купити мед, букети-оберіги, фрукти, випічку тощо.

Процес освящення відбувається у рамках адаптованого карантину на подвір'ях храмів, віряни знаходяться на відстані один від одного і  у масках.

Ірина Лягул