Як підготуватися до Великодня

  • 7 квіт. 2018 12:09
  • 1977
    • Новина Як підготуватися до Великодня Ранкове місто. Кропивницький
                   
    Восьмого квітня православний світ відзначає свято Воскресіння Господнього. Як правильно підготуватися до Великодня та яких обрядів слід дотриматися, розповів протоієрей Спасо–Преображенського собору міста Кропивницького Олександр. 
     
    — Які свята передують Великодню і з ним пов’язані?
     
    — Тиждень перед Великоднем називається Страсним тижнем. Кожен день цього тижня називають Великим: Великий понеділок, Великий вівторок і так аж до Великої суботи. Ми, православні християни, віримо, що більше двох тисяч років тому у Великий, або, як кажуть у нас в Україні, Чистий, четвер трапилася визначна подія: у Сіонській кімнаті Господь зібрав своїх 12 учнів та уперше причастив їх. Цього ж дня Він створив православну церкву. У Чистий четвер вірянам варто причаститися, аби очиститися духовно. Узагалі причащатися слід тоді, коли людина відчуває у цьому велику необхідність. Причастя зазвичай відбувається під час літургії, іншими словами, під час Євхаристії, коли молитва священика з’єднується з волею Бога. Після Євхаристії у багатьох храмах, у тому числі і в нашому Кафедральному соборі, проводиться обряд омивання ніг. На згадку про те, як Господь сам помив ноги своїм апостолам і цим показав, що ми повинні догоджати один одному, митрополит омиває ноги своїм батюшкам. У ніч із середи на четвер варто омити тіло водою, адже ми маємо підійти до свята Воскресіння Христового очищеними, готовими.
     
    Перед Великоднем ми відзначаємо також Вербну неділю, або неділю Ваії (ваія — гілка пальми), присвячену спогаду урочистого входу Ісуса Христа в Єрусалим. Цей день є переходом від Великого посту до Страсної седмиці. В Україні він називається Вербною неділею. Коли Господь в’їжджав до Єрусалиму, іудеї зрізали пальмові гілки та устилали Йому ними шлях. Оскільки у нас пальми не ростуть, заміною слугують гілки верби.
     
    — Скільки триває передвеликодній піст? Що під час нього не дозволено їсти та кому можна не поститися? 
     
    — Великий піст триває 40 днів перед так званою Страсною седмицею. Під час Страсного тижня православні християни продовжують поститися. Піст полягає у відмові від м’яса, яєць, молочних продуктів, риби. У Великий понеділок, вівторок та середу багато хто не вживає навіть олії. Не дотримуватися посту можуть вагітні жінки, люди, які хворіють, та діти. 
     
    — Який духовний підтекст посту? 
     
    — Ми повинні пам’ятати, що найважливіше у подвигу посту — це не дієта. Головне — не «їсти» один одного. Тобто старатися не дратуватися, не засуджувати, не сердитися, не нарікати, не заздрити, творити добрі справи. 
     
    — Чим особлива великодня служба у храмі?
     
    — Великодня служба розпочинається близько 12–ї години ночі і триває до 4–ї ранку. Після неї відбувається хресна хода, на якій один з вірян несе круглий хліб із хрестом. На цьому хресті немає розп’ятої Боголюдини, а є корона — символ того, що Ісус Христос уже воскрес із мертвих. Після Світлої седмиці (семи днів після Великодня) цей хліб розкраюють та роздають людям. Ці шматочки люди зберігають та беруть із собою у далеку дорогу або з’їдають під час хвороби.
    Далі батюшка освячує продукти, які люди принесли із собою до храму.
     
    — Чи обов’язково людині, яка вірить, бути присутньою на службі, чи можна просто освятити паску та крашанки? 
     
    — Великодню службу варто відвідувати всім людям, оскільки наша православна віра не може існувати без певного духовного подвигу. Ми повинні поважати церковні закони і традиції. Винятком можуть бути люди, які хворіють на момент проведення служби; які мусять бути на роботі (наприклад, медпрацівники); ті, хто на зміні на заводах, у шахтах; хто за великої необхідності в дорозі. Для них церква проводить обряд освячення наперед. Також перед великодньою ніччю можуть освячувати паски літні люди, які не в змозі стояти на службі усю ніч.
     
    — Що повинно бути у великодньому кошику? 
     
    — Слід пам’ятати, що, освячуючи кошик, у першу чергу ми проговорюємо: «Освячується раб Божий, православний християнин (ім’я), на здоров’я, спасіння і добрі справи», тобто благословляємо людину, а тоді вже їжу. Як правило, люди приносять паски, крашанки, а також будь–які інші продукти харчування. М’ясні вироби до церкви не заносять. Часто люди приходять під кінець служби, на освячення кошика, або ж чекають батюшку на вулиці, утворюючи черги перед храмом. Це зовнішня видимість обряду, за якою стоїть нерозуміння глибини цього свята. Адже головне у ньому це божественна літургія, на якій сам Господь невидимо присутній. 
     
    — Яка символіка паски і крашанок? 
     
    — Під час Таємної вечері у Сіонській кімнаті Господь дав апостолам хліб і сказав: «Їжте, це тіло моє». Також дав чашу з червоним виноградним вином і сказав: «Пийте, це кров моя. Хто не їстиме хліба і не питиме вина, не буде врятований».  Сьогодні плоть Ісуса Христа символізують паски, а вино використовується у причасті. Під час причастя Бог входить в людину у вигляді просфори та червоного вина. Щодо крашанок, то початково існувала традиція фарбувати яйця червоною фарбою, вже потім з’явилися жовті, сині, зелені крашанки, а в українського народу ще й писанки. Це пов’язано з історією про Марію Магдалину. Коли вона гостювала у римського імператора, він вигукнув під час трапези: «Швидше курячі яйця на моїй тарілці стануть червоними, аніж я повірю у воскресіння з мертвих!» Марія помолилася, і волею Бога оболонки яєць стали червоного кольору. Так імператор повірив у Воскресіння Ісуса Христа, а у нас з’явилася традиція фарбувати яйця та освячувати їх.