Як підготуватися до Великодня
Восьмого квітня православний світ відзначає свято Воскресіння Господнього. Як правильно підготуватися до Великодня та яких обрядів слід дотриматися, розповів протоієрей Спасо–Преображенського собору міста Кропивницького Олександр.
— Які свята передують Великодню і з ним пов’язані?
— Тиждень перед Великоднем називається Страсним тижнем. Кожен день цього тижня називають Великим: Великий понеділок, Великий вівторок і так аж до Великої суботи. Ми, православні християни, віримо, що більше двох тисяч років тому у Великий, або, як кажуть у нас в Україні, Чистий, четвер трапилася визначна подія: у Сіонській кімнаті Господь зібрав своїх 12 учнів та уперше причастив їх. Цього ж дня Він створив православну церкву. У Чистий четвер вірянам варто причаститися, аби очиститися духовно. Узагалі причащатися слід тоді, коли людина відчуває у цьому велику необхідність. Причастя зазвичай відбувається під час літургії, іншими словами, під час Євхаристії, коли молитва священика з’єднується з волею Бога. Після Євхаристії у багатьох храмах, у тому числі і в нашому Кафедральному соборі, проводиться обряд омивання ніг. На згадку про те, як Господь сам помив ноги своїм апостолам і цим показав, що ми повинні догоджати один одному, митрополит омиває ноги своїм батюшкам. У ніч із середи на четвер варто омити тіло водою, адже ми маємо підійти до свята Воскресіння Христового очищеними, готовими.
Перед Великоднем ми відзначаємо також Вербну неділю, або неділю Ваії (ваія — гілка пальми), присвячену спогаду урочистого входу Ісуса Христа в Єрусалим. Цей день є переходом від Великого посту до Страсної седмиці. В Україні він називається Вербною неділею. Коли Господь в’їжджав до Єрусалиму, іудеї зрізали пальмові гілки та устилали Йому ними шлях. Оскільки у нас пальми не ростуть, заміною слугують гілки верби.
— Скільки триває передвеликодній піст? Що під час нього не дозволено їсти та кому можна не поститися?
— Великий піст триває 40 днів перед так званою Страсною седмицею. Під час Страсного тижня православні християни продовжують поститися. Піст полягає у відмові від м’яса, яєць, молочних продуктів, риби. У Великий понеділок, вівторок та середу багато хто не вживає навіть олії. Не дотримуватися посту можуть вагітні жінки, люди, які хворіють, та діти.
— Який духовний підтекст посту?
— Ми повинні пам’ятати, що найважливіше у подвигу посту — це не дієта. Головне — не «їсти» один одного. Тобто старатися не дратуватися, не засуджувати, не сердитися, не нарікати, не заздрити, творити добрі справи.
— Чим особлива великодня служба у храмі?
— Великодня служба розпочинається близько 12–ї години ночі і триває до 4–ї ранку. Після неї відбувається хресна хода, на якій один з вірян несе круглий хліб із хрестом. На цьому хресті немає розп’ятої Боголюдини, а є корона — символ того, що Ісус Христос уже воскрес із мертвих. Після Світлої седмиці (семи днів після Великодня) цей хліб розкраюють та роздають людям. Ці шматочки люди зберігають та беруть із собою у далеку дорогу або з’їдають під час хвороби.
Далі батюшка освячує продукти, які люди принесли із собою до храму.
— Чи обов’язково людині, яка вірить, бути присутньою на службі, чи можна просто освятити паску та крашанки?
— Великодню службу варто відвідувати всім людям, оскільки наша православна віра не може існувати без певного духовного подвигу. Ми повинні поважати церковні закони і традиції. Винятком можуть бути люди, які хворіють на момент проведення служби; які мусять бути на роботі (наприклад, медпрацівники); ті, хто на зміні на заводах, у шахтах; хто за великої необхідності в дорозі. Для них церква проводить обряд освячення наперед. Також перед великодньою ніччю можуть освячувати паски літні люди, які не в змозі стояти на службі усю ніч.
— Що повинно бути у великодньому кошику?
— Слід пам’ятати, що, освячуючи кошик, у першу чергу ми проговорюємо: «Освячується раб Божий, православний християнин (ім’я), на здоров’я, спасіння і добрі справи», тобто благословляємо людину, а тоді вже їжу. Як правило, люди приносять паски, крашанки, а також будь–які інші продукти харчування. М’ясні вироби до церкви не заносять. Часто люди приходять під кінець служби, на освячення кошика, або ж чекають батюшку на вулиці, утворюючи черги перед храмом. Це зовнішня видимість обряду, за якою стоїть нерозуміння глибини цього свята. Адже головне у ньому це божественна літургія, на якій сам Господь невидимо присутній.
— Яка символіка паски і крашанок?
— Під час Таємної вечері у Сіонській кімнаті Господь дав апостолам хліб і сказав: «Їжте, це тіло моє». Також дав чашу з червоним виноградним вином і сказав: «Пийте, це кров моя. Хто не їстиме хліба і не питиме вина, не буде врятований». Сьогодні плоть Ісуса Христа символізують паски, а вино використовується у причасті. Під час причастя Бог входить в людину у вигляді просфори та червоного вина. Щодо крашанок, то початково існувала традиція фарбувати яйця червоною фарбою, вже потім з’явилися жовті, сині, зелені крашанки, а в українського народу ще й писанки. Це пов’язано з історією про Марію Магдалину. Коли вона гостювала у римського імператора, він вигукнув під час трапези: «Швидше курячі яйця на моїй тарілці стануть червоними, аніж я повірю у воскресіння з мертвих!» Марія помолилася, і волею Бога оболонки яєць стали червоного кольору. Так імператор повірив у Воскресіння Ісуса Христа, а у нас з’явилася традиція фарбувати яйця та освячувати їх.