Як працює земельна децентралізація?
У червні громади ще чотирьох областей отримали сертифікати на користування ділянками за межами населених пунктів. Загалом з початку року 108 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) оформили таке право. Як відбувається процес, які перешкоди доводиться долати громадам і які вигоди вони отримують, розібралися наші експерти.
Інвентаризація, а потім децентралізація
Передача сільськогосподарських угідь у власність ОТГ почалася торік, відповідно до розпорядження Кабміну. Процес передбачає кілька етапів, найперший з яких – клопотання громади до обласного управління Держгеокадастру. Після того проводиться інвентаризація земель у межах ОТГ, які офіційно не були передані у користування. За словами фахівців, це один із найважливіших та найбільш трудомістких етапів. Саме від нього залежить, скільки землі і як швидко буде передано громаді. У процесі інвентаризації з’ясовують, кому належить земля, хто нею користується, чи є на неї необхідні документи. Щоб прискорити цей процес, громадам допомагають, зокрема, фахівці «Програми U-LEAD з Європою».
По завершенні інвентаризації Держгеокадастр реєструє ділянки, і начальник обласного управління підписує наказ про передачу земель у комунальну власність територіальним громадам. У свою чергу керівники ОТГ ухвалюють рішення про прийняття цих земель. Громада і Держгеокадастр підписують акт приймання-передачі земельних ділянок, й ОТГ реєструє право власності на землю.
За даними Мінрегіонбуду, у 2018 році 646 громад завершили цей процес. Їм було передано 1,5 млн га землі, якою раніше розпоряджалася держава. Найактивнішою була Дніпропетровська область, у якій землю отримали аж 55 територіальних громад.
Процесуальні підніжки
Втім, процес, який розпочався у лютому 2018 року, приховує чимало перешкод. Основна проблема полягає у відсутності закону, який би регулював передачу земель за населеними пунктами об’єднаним територіальним громадам. Жоден із законопроектів, які вносились на розгляд парламенту, так і не був ухвалений.
Відсутність закону, зауважують експерти, зумовлює велику кількість прогалин та маніпуляцій у процесі. Найперше – через відсутність коштів не всім громадам вдається швидко провести інвентаризацію. У деяких випадках дані Держгеокадастру відрізняються від реальних даних.
Також часто трапляється, що угіддям за містом чи селом уже хтось користується. Щоб передати ділянку у власність ОТГ, спочатку потрібно отримати згоду орендаря. Наприклад, така ситуація виникала у Великосорочинській ОТГ на Полтавщині. Тож додаткових коштів від децентралізації землі там не очікують.
Крім того існують складнощі з організацією аукціонів на оренду ділянок. Експерти реформи кажуть, що сільські голови часто не мають відповідного досвіду, а подекуди і коштів на організацію торгів. Більше того, не завжди найкращу ціну пропонують місцеві фермери, а це означає, що гроші за користування угіддями не йтимуть до казни ОТГ.
Доходи від оренди
Попри процесуальні недосконалості, експерти прогнозують, що володіння землями поза населеними пунктами збільшить місцеві бюджети. За даними Мінрегіону, у 2018 році понад 13% доходів ОТГ становила плата за землю. До червня цього року земельний податок та орендна плата за користування сільськогосподарськими угіддями вже принесли громадам 12,9 млрд грн. Це на 24% більше, ніж за аналогічний період торік.
За словами першого заступника голови Вінницької ОДА Андрія Гижка, раніше земля поза населеними пунктами «здавалася в оренду за найменшою орендною платою – 1-3%, тобто за цінами, нижчими за ринкові, а об’єднані територіальні громади були повністю усунені від розпорядження такими земельними ділянками державної власності».
- Завдяки ініціативам керівництва держави, відтепер не чиновники, а самі громади прийматимуть рішення, які сприятимуть розвитку сільськогосподарського виробництва, залученню інвестицій, суттєво збільшать надходження до місцевих бюджетів, – переконаний Гижко.
Як розповіли в Мінрегіоні, отримавши ділянку у власність, ОТГ може провести аукціон, щоб залучити орендаря із найвигіднішими умовами співпраці. Перемагає той, хто запропонує найвищу ціну за користування угіддями. Для прикладу, у травні Високівська ОТГ на Житомирщині виставила на аукціон 10 земельних ділянок. У результаті було продано 8 лотів на суму 1,5 млн грн.
Експерти переконані, що всі правові колізії можна владнати, якщо депутати ухвалять відповідний закон. Адже саме явище децентралізації землі дуже важливе як для громад, так і для держави. ОТГ отримують додатковий інструмент для власного розвитку, а держава – наближається до електронного обліку земель.
Центр громадського моніторингу та контролю
