Як проходила військово–пенсійна епопея

Зараз, коли пенсіонери–силовики поступово одержують дещо підвищені пенсії, саме час спокійно розглянути питання їхнього пенсійного забезпечення.

 

Ця багаторічна проблема після набуття чинностi постанови КМ України від 21.02.2018 №103 про здійснення їм перерахунку далека від завершення. Вона лише тимчасово її «загасила», бо стало очевидним призначення цієї постанови — окозамилювання. 

 

Біда пенсіонерів–силовиків, як і нинішньої влади, в тім, що, приймаючи Закон України №2262 про пенсійне забезпечення осіб  військових силових структур у 1992 році, законодавець не міг уявити, в якому злидарському стані опиниться  держава через 20–25 років. Зокрема, ст. 63 передбачає, що усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.  Саме ця вимога закону і є каменем спотикання, адже для її виконання постійно «бракує грошей». Закон виявився «не по кишені».

 

Саме тому влада почала шукати… ні, не грошей, а шляхів, щоб оминути цю вимогу закону. У 2008 році постановою №45 Кабмін затвердив Положення, яким було визначено, що  перерахунок пенсій силовикам повинен проводиться лише у разі прийняття рішення уряду про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовиків. Тобто з того часу норма прямої дії зазначеної ст. 63 закону вже не є підставою для перерахунку пенсій. Тож усі наступні  неодноразові підвищення різних видів грошового забезпечення військових силових структур не впливали на розмір пенсій для звільнених раніше. Як приклад — останнє значне підвищення грошового забезпечення, в основному за рахунок збільшення премій,  яке відбулося у Збройних Силах з початку 2016 року навіть в обхід згаданої постанови №45. Підставою для  такого підвищення  стало протокольне рішення КМ України  від  20.01.2016 №3.

 

Це рішення було «чомусь» протокольне. І саме це слово стало на заваді перерахунку пенсій силовикам.  У результаті різниця розміру сучасної пенсії і тих, хто пішов у відставку років 20 тому, стала майже триразовою. До того ж у жовтні 2017–го

їхні пенсії зрівнялись з цивільними. Тоді, в 2016 році, з’явилися численні судові позови військових пенсіонерів. Тому влада пішла далі. Вже на законодавчому рівні (закон №1774 від 06.12.2016) було закріплено абсолютне право Кабміну визначати не тільки порядок та умови, а й розміри пенсій у разі прийняття рішення про їхній перерахунок.

 

Слід зазначити, що передостаннє підвищення пенсій силовикам було здійснено ще постановою уряду Азарова в 2012 році. Шість років тому пенсії силовикам у три етапи підвищили майже на 35%.  Але за ці роки в Україні зросло все, що могло і не могло зрости, навіть цивільні пенсії, але тільки не пенсії військовослужбовців. Природно, це призвело до акцій протесту силовиків на теренах всієї України.  Особливо масового характеру вони набули в другій половині 2017–го та на початку 2018 років. 

Для виходу з дуже непростої ситуації влада на реформаторській хвилі під виглядом «осучаснення» пенсій розпочала відпрацювання проекту нового пенсійного закону для силовиків. Лунали заяви про 77% та 2,5 тис. грн. підвищення в середньому… В той час, як потреби в новому законі не було, також як і зараз, до речі, немає. Можливо є потреба доповнити його нормою, згідно  з якою надбавки учасникам бойових дій зараховувати до пенсії. 

 

Проте, очевидно, що новий закон має основну мету — скорочення видатків за рахунок ветеранів–силовиків як відпрацьованого матеріалу. Свідчення тому — проект цього закону, який нам вдалось «розсекретити». Там пропонувалась та ж схема нарахування пенсії, як і для цивільних, але трохи скоригована. Але процес узгодження його проекту затягнувся та зійшов нанівець. А напруга  серед пенсіонерів–силовиків дедалi зростала.

 

 Оливи у вогонь додала постанова Кабміну від 30.08.2017 №704, відповідно до якої з 1 січня 2018 року військовим усіх силових відомств повиннi були значно підвищити зарплатню за нових умов. У пенсіонерів з’явилась надія… Однак відтермінування введення у дію постанови на рік значно підсилило протестні настрої військових пенсіонерів. У таких цейтнотних умовах, затягування з підготовкою нового пенсійного закону для військових і зростанням незадоволення пенсіонерів, 21.02.2018 Кабмін приймає постанову №103 (що міг зробити рік і два тому), яка дозволила перерахування (дещо підвищити) пенсій силовикам згідно з постановою №704. Але…

При цьому процес перерахунку розтягується на три етапи — до 01.01.2020 включно. Якщо таке рішення пенсіонери ще можуть якось зрозуміти, чого ніяк не можна сказати про наступні.

 

До складу розрахунків «осучаснених» пенсій увійдуть лише оклад за посадою, оклад за військовим (спеціальним) званням і надбавка за вислугу років.  Різного роду інші надбавки, доплати та премії (виняток, чомусь, тільки для пенсіонерів МВС), як передбачено законом №2262 і самою постановою №704, до розрахунку пенсій не включено. 

Розрахунок розміру пенсії силовика «прив’язано» лише до рівня прожиткового мінімуму, у той час, коли постанова №704, окрім того, передбачала: «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року». Цю норму просто видалено. Хоча, не просто. Бо за прогнозами Мінекономіки, вже у 2020 році «мінімалка» складатиме 5400 грн. Неважко прикинути  розмір значної втрати від  пенсії військового після такого «просто видалення».

 

І ще одна «оборудка» від постанови №103 (читай, міністерства А. Реви). Підвищена пенсія силовика 2020 року (100%) розрахована станом на… 1 березня 2018–го, тобто виходячи з рівня прожиткового мінімуму — 1762 грн. Тим самим, фактично, пенсію, не моргнувши оком, «заморожено» на два роки. Бо вже в кінці 2018–го прожитковий мінімум буде 1921 грн, а за прогнозами в 2020–му — орієнтовно 2,3–2,4 тис. грн. А це, не мало не багато, як мінімум 1,5 тис. грн. втрати на місяць для кожного пенсіонера в середньому. Тож якщо цю, а також усі попередні «усушки» помножити на 540 тисяч таких пенсіонерів, то стане очевидною наполеглива мета влади саме такого «осучаснення» пенсій силовиків.

 

Таким чином, шляхом різного роду маніпуляцій владі зараз вдалося дуже суттєво «усушити–утрусити» пенсії силовикам. А попереду ще прийняття нового пенсійного закону, про який зараз ніби то забули і на який годі сподіватись.  Ось чому стає зрозумілим, що пенсійна проблема військових та інших силовиків ще далека від завершення. 

 

Леонід Бобров

м. Кропивницький